Справа № 467/645/25
Провадження № 1-кп/467/97/25
26.11.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка кримінальне провадження № 12025152120000029, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тридуби Кривоозерського району Миколаївської області, громадянина України, маючого вищу освіту, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України
28 січня 2025 року близько 14 години 40 хвилин водій ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: проїзна частина дороги по вул. Павла Полуботка поблизу домоволодіння № 26, яке одночасно має приміщення магазину «Продукти», в селищі Костянтинівка Вознесенського району Миколаївської області, керуючи автомобілем марки «ГАЗ» моделі «AC-G 3302 АХУ-1 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого знаходився разом з пасажиром ОСОБА_5 , у денний час доби, в умовах необмежної видимості та сприятливих погодних умов, але з обмеженою оглядовістю з робочого місця водія, розпочав рух заднім ходом праворуч по сухій прямій ділянці проїзної частини дороги, зазначеної прибудинкової території, у напрямку вулиці Польова в селищі Костянтинівка Південноукраїнської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області (в межах Т-подібного перехрестя доріг - вулиць Павла Полуботка та Польової). Рухаючись на вказаному автомобілі у обраному напрямку заднім ходом, водій ОСОБА_4 в порушення вимог п. 10.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, відповідно до яких забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в'їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю, не переконався у безпечності свого руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, що полягала у появі пішохода в смузі його руху, не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого ним автомобіля, продовжив рух у обраному ним напрямку, при цьому для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого задньою частиною автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому верхньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 10.10 ПДР України, яке знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Викладене обвинувачення підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом.
Допитаний у суді обвинувачений визнав провину у вчиненні кримінального правопорушення, у судовому засіданні 14 серпня 2025 року показав, що 28 січня 2025 року близько 14 години у селищі Костянтинівка він керував автомобілем «ГАЗ» моделі «AC-G 3302 АХУ-1 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Глобине». У ТОВ він працює водієм та має посвідчення водія з 2022 року. Разом з ним у автомобілі знаходилась пасажир ОСОБА_5 . На перехресті вулиць Полуботка та Польової він з'їхав на обочину, хтів здати задом, видимість була при цьому необмежена. Він подивився в обидві сторони, нікого не було на дорозі. Тому він завів двигун, вмикнув аварійний сигнал та почав здавати назад. За допомогою до інших осіб він не звертався. Здаючи назад, він почув крик, а потім побачив силует у дзеркалі, при цьому звук удару не чув. Він відразу вийшов з автомобіля та побачив чоловіка, який лежав на землі. Чоловіка забрали до лікарні з переломами ребер. Вважав, що тілесні ушкодження останній отримав від падіння, а не від контакту з автомобілем. Йому відомо, що потерпілий мав два інсульти та ходив з допомогою палиці. У судовому засіданні 26 листопада 2025 року обвинувачений визнав, що ДТП сталась через його необережність як водія.
Провина обвинуваченого також підтверджується письмовими доказами, дослідженими судом.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицею до нього від 28 січня 2025 року з місця дорожньо- транспортної пригоди в селищі Костянтинівка Вознесенського району Миколаївської області, вул. Павла Полуботка, 26 вилучено автомобіль вантажний фургон «ГАЗ» моделі «AC-G 3302 АХУ-1 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не має зовнішніх пошкоджень.
За змістом висновку експерта № 70 від 04 квітня 2025 року у ОСОБА_6 за даними медичної документації мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому стегнової кістки зі зміщенням фрагментів, який виник незадовго до потрапляння до стаціонару, від травматичної дії тупого предмета, або від удару об такий, не виключено при падінні із вертикального положення на тверду площину, можливо в строк, за умов та обставин, вказаних у постанові. Ушкодження у ОСОБА_6 не було небезпечним для життя, викликало тривалий розлад здоров'я строком більше 21 дня (для зрощення та загоєння кісткової тканини як правило необхідний термін, що перевищує три тижні), і за цими критеріями відповідно до п.п. 2.1.1. «а, б, в», 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня.
Висновком експерта від 26 березня 2025 року № СЕ-19/115-25/3936-ІТ визначено, що при дослідженні автомобіля «ГАЗ» моделі «AC-G 3302 АХУ-1 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 органолептичним контролем пошкоджень і слідової інформації, які б категорично вказували на його контактну взаємодію з пішоходом не виявлено, відповідно відповідь на запитання «який їх характер, локалізація та механізм утворення» не надавався.
Згідно висновку експерта від 26 березня 2025 року № СЕ-19/115-25/3292-ІТ на момент ДТП ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля ГАЗ 3302 «AC-G 3302 АХУ-1 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані.
Відповідно до висновку експерта від 03 квітня 2025 року № СЕ-19/115-25/4456-ІТ у цій дорожньо - транспортній ситуації водій автомобіля ГАЗ 3302 «AC-G 3302 АХУ-1 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.10 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода. У діях водія автомобіля ГАЗ 3302 «AC-G 3302 АХУ-1 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачається невідповідність вимогам п.10.10 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
У ході слідчого експерименту, проведеного 14 березня 2025 року з обвинуваченим, останній розповів та показав як він 28 січня 2025 року, керуючи автомобілем ГАЗ 3302 «AC-G 3302 АХУ-1 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , мав намір здійснити маневр заднім ходом вправо. Перед цим він оглянув прилеглу територію та впевнився у тому, що поруч транспортних засобів немає. Сівши за кермо, він подивився у дзеркало заднього виду, впевнився у тому, що нікого немає та почав руху задніх ходом праворуч. Оглядовість при цьому була гарною. У ході руху він відчув удар ззаду, почув гучний крик. Зупинивши авто, він вийшов та побачив чоловіка літнього віку, який лежав на дорозі та викликав поліцію, про що свідчить відповідний протокол з фототаблицями до нього.
Потерпілий ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 25 лютого 2025 року Південноукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Провина обвинуваченого також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_7 , яка показала, що потерпілий ОСОБА_6 доводився їй батьком. 28 січня 2025 року вона приїхала на місце ДТП біля магазину у селищі Костянтинівка. Там були працівники поліції та медичні працівники. Батька, у якого були перелом стегна та забій грудної клітини, забрала «Швидка допомога» до Південноукраїнської лікарні. Батько їй повідомив про те, що по дорозі до магазину, він обійшов автомобіль позаду, однак автомобіль розпочав рух та вдарив його задньою частиною. До нього відразу прибіг обвинувачений, посадив на лавку. Батько перебував 22 дні у лікарні, а потім помер. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, витрати на лікування батька їй відшкодовані.
Враховуючи викладені обставини, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Норма ч. 2 ст. 50 КК України регламентує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, зокрема засудженими.
Відповідно до положення ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Отже, згідно з положеннями ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, є добровільне відшкодування завданого збитку, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченомусуд враховує те, що останній вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на час ухвалення вироку не працевлаштований, повністю відшкодував завдану злочином матеріальну шкоду, беручи до уваги досудову доповідь органу пробації, який прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, та вважає достатнім і доцільним для виправлення та перевиховання призначити йому покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України. Крім цього, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання позбавленням права керувати транспортними засобами на мінімальний строк, визначений санкцією ч.1 ст. 286 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України щодо непризначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд не знаходить з огляду на зміст ч.2 ст. 69 КК України, яка передбачає, що на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також з врахуванням виду та розміру основного покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст. 286 КК України у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31 січня 2025 року, підлягає скасуванню.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати згідно ст. 124 КПК України, що підтверджені документально, належить покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час розгляду справи не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 9550 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 80 к.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31 січня 2025 року на автомобіль вантажний фургон «ГАЗ АС-G 3302» моделі «АХУ-1 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_3 .
Речовий доказ по справі: автомобіль вантажний фургон «ГАЗ АС-G 3302» моделі «АХУ-1 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання товариству з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат», залишити йому як законному власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1