Справа № 148/2947/25
Провадження № 2-н/148/145/25
про відмову у видачі судового наказу
26 листопада 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О., розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.
До Тульчинського районного суду Вінницької області звернулася представниця ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» із заявою щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» заборгованість за спожиту електроенергію за період з 01.01.2022 по 01.05.2023 в розмірі 1354,68 грн, а також відшкодувати 302,80 грн, суму судового збору сплаченого заявником при подачі заяви до суду.
При вивченні заяви та доданих до неї матеріалів, вбачаються підстави для відмови у видачі наказу, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За змістом ст. 162 ЦПК України, вбачається, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до відповіді наданої Городківською сільською радою на підставі частин 5-6 статті 165 ЦПК від 24.11.2025 № 05-01-03/1648 встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Також частиною 1 ст. 30 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 зазначається про те, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Тому, заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги повинні подаватися за місцем знаходження майна, щодо якого такі послуги надаються.
Як вбачається із змісту заяви об'єкт постачання електричної енергії за яким існує заборгованість розташований за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно п. 3-1 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
В свою чергу Рада суддів України визначилася щодо роботи судів після ліквідації та укрупнення районів, зокрема у листі від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначила, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
З огляду на зазначене та враховуючи, що фактична адреса реєстрації боржника та адреса за якою існує заборгованість за житлово-комунальні послуги, до 19.07.2020 року (дата набрання чинності Постановою ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» №807-IX) територіально відносилось до юрисдикції Крижопільського районного суду Вінницької області, тому судом не вбачається законних підстав для видачі судового наказу Тульчинським районним судом Вінницької області.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Тобто, у разі, якщо заяву про видачу судового наказу подано із порушенням правил підсудності, окрім випадків, коли боржником є фізична особа-підприємець або юридична особа, суд відмовляє у видачі судового наказу.
У відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а у випадку їх неврахування, повинен це обґрунтувати.
Оскільки боржник має заборгованість за житлово-комунальні послуги зі сплати за спожиту електричну енергію за об'єктом нерухомого майна розташованого за адресою АДРЕСА_1 , відомостей, що боржник являється юридичною особою, або фізичною особою підприємцем матеріали справи не містять, а тому відсутні підстави для застосування ч.8 ст. 165 ЦПК України, у зв'язку з чим враховуючи положення п.9 ч.1 ст. 165 ЦПК України, у видачі судового наказу необхідно відмовити, роз'яснивши представниці заявника наслідки такої відмови.
Керуючись ст. 161, 165-166 ЦПК України,
Відмовити представниці ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту електроенергію.
Роз'яснити представниці ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
У відповідності до частини 7 статті 14 ЦПК України копія ухвали направляється заявнику засобами підсистеми «Електронний суд», що не позбавляє учасників справи отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя О.О. Дамчук