Справа № 138/195/23
Провадження №:2/138/19/25
18.11.2025 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю: секретаря Бугери І.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання представника позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та зобов'язання утриматись від вчинення дій,
В провадження суду знаходиться вказана вище цивільна справа.
Представник позивача подала до суду заяву про зміну предмета позову, мотивуючи це тим, зокрема, що після ознайомлення зі змістом висновку експерта від 19.09.2025 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи №4574/23-21 позивач вважає за доцільне змінити предмет позову.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача заяву про зміну предмета позову підтримала. Крім того, просила поновити їй строк на долучення до справи додаткових доказів, які були подані нею разом з заявою про зміну предмета позову, оскільки такі були отримані нею лише 08.11.2025 та 09.11.2025, відповідно.
Представник відповідача, в підготовчому судовому засіданні, заперечував проти задоволення заяви про зміну предмета позову, оскільки з її змісту слідує, що сторона позивача просить одночасно змінити і предмет і, підстави позову. Щодо долучення додаткових доказів теж заперечив, мотивуючи це тим, що усі докази сторона позивача повинна була подати разом зі своїм позовом, в силу вимог ЦПК України.
Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частина 3 ст.49 ЦПК України передбачає, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до п.3, 10 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує заяви та клопотання учасників справи.
У своєму позові представник позивача заявляла вимогу щодо, зокрема, усунення перешкод у користуванні позивачем гаражем-прибудовою літ. «А5», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання відповідача прибрати (знести) зведену нею стіну у гаражі-придудові літ. «А5», належному позивачу та встановлену огорожу, надалі не чинити перешкоди у користуванні належним позивачу майном.
Так, у заяві про зміну предмета позову, представник позивача фактично уточнила вказану вище вимогу та просить суд прийняти її у такій редакції: зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні об'єктом нерухомості, а саме: приміщенням гараж-прибудова «А5», який перебуває у її власності та розташований за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення збудованого відповідачем паркану з блока, який проходить по криші гаража-прибудоди «А5» та позначений в Додатку 4 (фото 1-6) до висновку експерта від 19.09.2025 за результатами проведеної судової земельнотехнічної експертизи №4574/23-21.
Крім того, просила вважати вказану вище вимогу єдиною вимогою, що пред'явлена до відповідача, тобто представника позивача просила проводити судовий розгляд в межах вимог заяви про зміну предмету позову.
Оцінюючи доводи представника відповідача щодо неможливості прийняття поданої заяви, суд враховує те, що дійсно одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17, у постанові від 31.01.2024 у справі №201/4160/19.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Заслухавши представників сторін та дослідивши зміст позову і заяви про зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, сторона позивача бажає змінити предмет позову, не змінюючи підстави позову, а тому суд вважає за необхідне заяву представника позивача задовольнити та в подальшому розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмета позову.
Крім того, слід встановити відповідачу строк на подання відзиву на позов з врахуванням зміненого предмета позову.
Також, представник позивача у підготовчому судовому засіданні просила поновити їй строк на долучення додаткових доказів до справи, які були подані нею разом з заявою про зміну предмета позову, оскільки такі були отримані нею лише 08.11.2025 та 09.11.2025, відповідно.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення прав сторін на доведення тих обставин на які вони посилають, а також те, що додаткові докази датовані лише 08.11.2025 та 09.11.2025, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання до суду доказів та прийняти їх.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, 127, 197, 260 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача задовольнити.
Поновити представнику позивача строк на подання до суду доказів та прийняти їх.
Прийняти заяву про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та зобов'язання утриматись від вчинення дій.
В подальшому розглядати справу з урахуванням зміненого предмета позову.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для надіслання: до суду - відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; а позивачу - копії відзиву та доданих до нього документів. При цьому відповідач, має додати до відзиву документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, зокрема позивачу.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, направивши таку відповідь відповідачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, зокрема відповідачу.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення, виклавши свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Відкласти підготовче судове засідання на 03.12.2025 на 16 год. 00 хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 24.11.2025.
Суддя: Т.Б.Київська