Справа № 132/1336/25
Провадження №1-кп/132/370/25
Вирок
Іменем України
17 листопада 2025 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025020000000087 від 24.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця, громадянина України, освіта середня спеціальна, вдівця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Калинівського відділу
Хмільницької окружної прокуратури
Вінницької області ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
Близько 19 год. 05 хв. 24.01.2025 водій ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним автомобілем «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку м. Житомир автодорогою М-21 «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський», яка проходить через об'їзну дорогу м. Калинівка Вінницької області, неподалік перехрестя із другорядною дорогою на с. Іванів Хмільницького району Вінницької області, під час здійснення лівого розвороту у спеціально-облаштованому місці, не переконався у безпечності даного маневру, не надавши перевагу у русі автомобілю «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався у напрямку м. Вінниці, виїхав на проїзну частину зустрічних смуг руху, де допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом.
Внаслідок розкидання транспортних засобів, сталося дотичне зіткнення автомобіля «Peugeot Partner» з автомобілем «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який перебував за межами проїзної частини дороги.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Peugeot Partner», - ОСОБА_9 та малолітній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 13 від 18.02.2025, смерть ОСОБА_9 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком. Сполучна травма тіла у ОСОБА_9 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть у причинно-наслідковому зв'язку зі смертю.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 14 від 20.02.2025 смерть ОСОБА_10 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком. Сполучна травма тіла у ОСОБА_10 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть у причинно-наслідковому зв'язку зі смертю.
Відповідно до висновку комплексної інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи № КСЕ-19/102-25/4711 від 09.04.2025, зіткнення автомобіля «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , з автомобілем «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 , сталося на проїзній частині автодороги М-21 «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський», в межах правої смуги руху в напрямку м. Вінниці в районі початку подряпин асфальтного покриття.
У даній дорожній ситуації, можливість попередження зіткнення з автомобілем «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , у водія автомобіля «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_3 з технічної точки зору забезпечувалася виконанням ним вимог п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру.
У цій дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія автомобіля «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вимогам п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно до яких:
п.10.1 - « Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»
п.10.4 - «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою».
Порушення ОСОБА_3 п. п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками: настанням смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Враховуючи думку учасників судового процесу, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по кримінальному провадженню, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин.
З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілу ОСОБА_6 , а також дослідити докази, що характеризують обвинуваченого.
Також обвинуваченому ОСОБА_3 суд роз'яснив, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю за обставин вказаних в обвинувальному акті. Дав показання суду, які повністю відповідають сформульованому обвинуваченню та встановленим судом обставинам. Суду показав, що близько 19 год. 05 хв. 24.01.2025, він, керуючи автомобілем «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому перебували також його дружина ОСОБА_9 та малолітній син ОСОБА_10 , їхали напрямку м. Житомир автодорогою М-21 «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський», а саме в село Шипіївка Хмільницького району Вінницької області. Неподалік перехрестя із другорядною дорогою на с. Іванів Хмільницького району Вінницької області, коли на вулиці вже було темно, почав здійснювати лівий розворот, оскільки думав, що світло фар автомобіля, який рухався в зустрічному напрямку, досить далеко і він встигне здійснити маневр, однак в цей час відбулось зіткнення з автомобілем «Audi А6». Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди його дружина ОСОБА_9 та малолітній син ОСОБА_10 , від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події. В скоєному щиро розкаюється та просить його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні суду показала, що 24.01.2025 до неї зателефонував зять ОСОБА_3 та сповістив її, що він, разом з дружиною та сином потрапили в аварію, в якій останні загинули. Після цього вона приїхала на місце дорожньо-транспортної події. З обвинуваченим ОСОБА_3 вона примирилася, він також як і вона зазнав непоправної втрати, адже внаслідок його необережних дій загинули його дружина та малолітній син для яких він був гарним чоловіком та батьком, тому жодних матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має. А тому просить до ОСОБА_3 не застосовувати покарання у виді позбавлення волі, так як він вже й так поніс покарання, втративши дружину та сина.
На досудовому слідстві дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, на досудовому розслідуванні не встановлені.
Разом із цим, суд враховує те, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 критично оцінює свою протиправну поведінку, щиро засуджує вчинене ним кримінальне правопрушення, надав суду правдиві показання щодо обставин кримінального правопорушення, повністю визнає свою вину, висловлює жаль та виявляє готовність нести покарання, що на думку суду свідчить про наявність усвідомлення обвинуваченим суспільно небезпечних наслідків його діяння, і як наслідок, його розкаяння у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, суд, відповідно до ч.1.п.1 ст. 66 КК України, визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , його щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не встановлено.
По даному кримінальному провадженню цивільний позов потерпілою не заявлявся.
Документально підтверджені витрати на залучення експертів Вінницького НДЕКЦ МВС України за проведення:
- комплексної фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи № КСЕ-19/102-25/4711 від 09.04.2025 в сумі 4775 гривень 40 копійок;
- інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/102-25/3427- ІТ від 04.04.2025 в сумі 7959 гривень 00 копійок;
- інженерно-транспортної експертизи № СЕ19/10225/2885 - ІТ від 03.03.2025 в сумі 1989 гривень 75 копійок;
- інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-25/2886- ІТ від 11.03.2025 в сумі 1989 гривень 75 копійок;
- інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-25/2887-ІТ від 26.02.2025 в сумі 1989,75 гривень 75 копійок, а всього на загальну суму 18703 гривні 65 копійок, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
Обраний 17.04.2025 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби 15.06.2025 року закінчився та суд не вбачає підстав для його обрання.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким кримінальним правопорушенням, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, вчинив злочин з необережності, позицію потерпілої ОСОБА_6 , яка претензій до обвинуваченого не має та просить суд обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі, думку прокурора яка просить суд обрати обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України та ізолювати обвинуваченого від суспільства, думку рідні загиблих, які звернулися до суду з письмовою заявою про те, що претензій до обвинуваченого не мають та просять не позбавляти його волі, так як на їх спільну думку, його виправлення можливе без перебування у місцях позбавлення волі, а також обставини, які пом'якшують його покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні та відсутність обставин, які обтяжують його покарання.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства з обранням йому основного покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, одночасно поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п.1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, що буде співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, направленого проти безпеки дорожнього руху, а також невідворотні наслідки у виді смерті. Обвинувачений ОСОБА_3 порушив п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, спричинив внаслідок цього дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої загинули дружина та малолітній син, тому з метою запобігання вчиненню обвинуваченим інших порушень правил дорожнього руху, суд доходить до висновку про необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк 3 (три) роки.
Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2025 року було накладено арешт на майно у даному кримінальному провадженні. Зі змісту ухвали встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, арешт з метою забезпечення цивільного позову не накладався і таке клопотання до суду не надходило, а тому згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України накладений арешт на майно підлягає скасуванню, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Відповідно до вимог ст. 165 КВК України, початок іспитового строку необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.
Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дня проголошення вироку - 17 листопада 2025 року.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 18703 (вісімнадцять тисяч сімсот три) гривні 65 копійок.
Арешт накладений на майно відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2025 року у даному кримінальному провадженні - скасувати.
Речові докази по справі:
- автомобіль марки «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , яка загинула під час дорожньо-транспортної пригоди, який було поміщеного на спец. майданчик ГУНП у Вінницькій області, за адресою: вул. Г. Арабея, 17, м. Вінниці, та свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 , серія НОМЕР_5 , видане 09.07.2024 ТСЦ 0541, - повернути за належністю ОСОБА_3 ;
- автомобіль марки «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 , який було поміщено на спец. майданчик ГУНП у Вінницькій області, за адресою: вул. Г. Арабея, 17, м. Вінниці, та свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , серія НОМЕР_6 , видане 06.06.2023 ТСЦ 7144, - повернути за належністю його власнику ОСОБА_7 ;
- автомобіль марки «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_8 , який було поміщеного на спец. майданчик ГУНП у Вінницькій області, за адресою: вул. Г. Арабея, 17, м. Вінниці, та свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , серія НОМЕР_7 , видане 03.04.2024 ТСЦ 0546, - повернути за належністю його власнику ОСОБА_8 ;
- цифровий носій з відео файлами з відеореєстратора автомобіля «AUDI А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_8 , - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025020000000087.
Вирок може бути оскарженим до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ ОСОБА_1