Справа № 128/2928/25
24 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
У позовній заяві позивачем викладено наступну позицію.
Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є його батьками, шлюб між якими розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області в листопаді 2024 року. З цього часу відповідач припинив виплачувати аліменти. Позивач з 01.09.2024 є студентом денної форми навчання Вінницького національного технічного університету, однак відповідач, як його батько та в силу закону зобов'язаний надавати йому матеріальну допомогу у зв'язку із його навчанням, не надає такої матеріальної допомоги. А через те, що він є студентом денної форми навчання самостійного заробітку він не має. На підставі викладеного просить стягнути із відповідача на свою користь на своє утримання аліменти в розмірі в розмірі 1/4 частини його доходів, щомісячно на період навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років починаючи з 01.12.2024.
Позивач клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не подавав.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідачем не подано.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій позов підтримав за викладених в позовній заяві обставин, просив позов задовольнити. Також справу просив розглянути у його відсутність.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача відповідно до ст. 211 ч.3 ЦПК України, враховуючи що він скористався своїми процесуальними правами.
Заяв та клопотань не надходило.
Ухвалою суду від 22.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 15).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце його проведення шляхом розміщення відповідного оголошення на вебсайті судової влади, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, докази, оцінивши їх в сукупності, судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу своїх позовних вимог вказав на наявне у нього право на отримання аліментів на його утримання як повнолітнього сина, який продовжує навчання, вважає, що дані аліменти мають стягуватись у частці від доходу відповідача, а тому просить стягнути із відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів на своє утримання, щомісячно, на період її навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років, починаючи з 01.12.2024.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивачки до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Підставою позову є неоспорюване батьківство відповідача та невиконання ним вимог закону щодо надання необхідних коштів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5)
Згідно копії довідки №1553 від 18.06.2026 ОСОБА_1 є студентом 1 курсу денної форми навчання факультету Електроенергетики та електромеханіки Вінницького національного технічного університету, термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028 (а.с. 6).
Вказаний спір регулюється положеннями Сімейного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 Постанови від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
По даній справі встановлено, що ОСОБА_1 є сином відповідача ОСОБА_2 , досяг повноліття, однак не досяг 23 років, навчається на 1 курсі денної форми навчання факультету «Електроенергетики та електромеханіки» Вінницького національного технічного університету», не працює, а тому потребує утримання не лише від матері, але й від батька.
Отже, суд прийшов до висновку про наявність обов'язку відповідача піклуватися та матеріально забезпечувати свого повнолітнього сина ОСОБА_1 , тобто сплачувати аліменти на його утримання на період навчання.
Разом з тим, позивачем не надано доказів суду доказів, що відповідач має достатню фінансову спроможність сплачувати аліменти в заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Визначаючи розмір аліментів, суд вважає, що необхідно взяти до уваги матеріальне становище платника аліментів, а також те, що утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на обох батьків, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд враховує всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Тому виходячи із засад розумності і справедливості, а також найкращого забезпечення інтересів дитини, беручи до уваги її потребу в матеріальній допомозі з боку батька, реальні і розумні потреби щодо належного утримання повнолітнього сина, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та слід стягувати щомісячно із відповідача на користь позивача на його утримання аліменти в розмірі 1/5 частки з усіх видів доходів (заробітку) відповідача, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом, тобто з 28.07.2025 на період навчання позивача ОСОБА_1 у Вінницькому національному технічному університеті, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 180, 181 ч.3, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 1, 10, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на його утримання, аліменти в розмірі 1/5 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.07.2025 і до закінчення ОСОБА_1 навчання, а саме до 30.06.2028, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 40 копійок на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць з 28.07.2025 по 28.08.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідовий, мешканець АДРЕСА_2 .
Суддя Л.П. Шевчук