Ухвала від 25.11.2025 по справі 677/2126/25

Справа №677/2126/25

Провадження № 1-кс/677/198/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2025 року м. Красилів

Слідчий суддя Красилівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_2 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 12025243800000313 від 24.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2025 року прокурор Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, яке 24.11.2025 р., в ході проведення огляду місця події, було тимчасово вилучене у ОСОБА_3 та поміщено на майдан тимчасового затримання транспортних засобів, а саме на: транспортний засіб автомобіль «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 .

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам закону подане прокурором клопотання не відповідає.

Клопотання прокурора складено формально та містить лише посилання на ряд статей КПК, які регламентують порядок накладення арешту на майно. Разом з тим, у поданому клопотанні прокурор не аргументує, які підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна у вказаному кримінальному провадженні наявні, відсутнє будь-яке обґрунтування, яке значення має майно, на яке просить накласти арешт прокурор, як речовий доказ та які обставини за допомогою цього доказу можливо довести у кримінальному провадженні № 12025243800000313, а відтак, яка необхідність у накладенні арешту саме на це майно.

В цьому контексті наявність постанови слідчого про визнання майна речовими доказами, в якій також відсутня аргументація щодо висвітлення ознак речових доказів, не є визначальним юридичним фактом для оцінки відповідності речей вимогам ст. 98 КПК України. До клопотання додано ксерокопії документів, що не відповідає вимогам ст. 172 КПК України.

Не наведено у клопотанні прокурора й існування обставин, передбачених ч. 3 ст. 132 КПК України. Не зазначено, яка є необхідність у встановлені заборон права відчуження, розпорядження, користування майном, на яке просить накласти арешт прокурор.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, матеріали поданого прокурором клопотання не містять контактних даних осіб, яким належить майно, на яке просить накласти арешт прокурор, що позбавляє слідчого суддю можливості повідомити вказаних осіб про час і місце розгляду справи у передбачений законом строк.

Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором, із зазначенням у розрізі кожного вилученого предмету його ознак речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, значення для кримінального провадження, мети накладення арешту, визначеної ст.170 КПК України, обставин, передбачених ч. 3 ст. 132 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає поверненню ініціатору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 12025243800000313 від 24.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132072700
Наступний документ
132072702
Інформація про рішення:
№ рішення: 132072701
№ справи: 677/2126/25
Дата рішення: 25.11.2025
Дата публікації: 27.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Красилівський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (25.11.2025)
Дата надходження: 25.11.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШОВКУН ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
ШОВКУН ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ