Справа № 675/1356/25
Провадження № 2/675/784/2025
(з а о ч н е)
"14" листопада 2025 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Хом'як І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ізяслав за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягненого за виконавчим написом,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я. В., приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига В. В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягненого за виконавчим написом.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В. вчинено виконавчий напис № 13625 від 12 березня 2021 року про стягнення із позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 19 070 грн 60 коп.
Позивач вважає, що відповідачем не було надано приватному нотаріусу необхідних документів, що підтверджують безспірність його заборгованості. Оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса є протиправним, адже нотаріус міг вчиняти такий напис лише за наявності нотаріально посвідченого договору, на підставі якого у боржника виникла заборгованість перед кредитором. Крім того, стягнення заборгованості відбулось у розмірі, з яким позивач не погоджується, а тому вказаний розмір не є безспірним.
За таких обставин, ОСОБА_1 просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я. В. від 12 березня 2021 року № 13625 таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача на свою користь9619 грн 90 копбезпідставно стягнутих за виконавчим написом коштів.
Ухвалою судді від 25 серпня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Єрмоленко А. В. про витребування доказів.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Відзив на позов від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до суду не надходив. Треті особи письмових пояснень до суду також не подавали.
Учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Представник позивача адвокат Єрмоленко А. В. у поданому до суду письмовому клопотанні просить слухати справу за відсутності сторони позивача, зазначивши, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про причини свого неприбуття суд не повідомив, заяв та клопотань не надсилав.
Треті особи приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я. В., приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига В. В. про причини своєї неявки суду не повідомили.
Відтак суд вважає за можливе провести розгляд даної справи по суті за відсутності учасників справи та їх представників.
У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Судом об'єктивно встановлено, що 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В. вчинено виконавчий напис про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2019 року № 506513554, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі договору відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року № 05/0820-01, у сумі 17 870 грн 60 коп та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200 грн 00 коп.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В. В. від 22 липня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66185152 з примусового виконання цього виконавчого напису.
Частиною 1 статті 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
За змістом ст. 87 цього Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному прядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У силу ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Згідно з пп.пп. 3.1, 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому Переліку.
Із положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, слідує, що таке стягнення здійснюється за нотаріально посвідченими договорами. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
До цього Переліку постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 (яка набрала чинності 10 грудня 2014 року) були внесені зміни. Зокрема, після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» перелік був доповнений розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Із положень указаного розділу слідує, що до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, віднесені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання такого виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 в частині вказаних змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису, яка підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
У свою чергу боржник у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 червня 2020 року (справа № 645/1979/15-ц), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
У зв'язку з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 у частині змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріус вправі вчинити виконавчий напис про стягнення грошових сум лише за нотаріально посвідченими договорами.
До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року (справа № 910/10374/17).
Зібрані в справі докази вказують на те, що приватний нотаріус Головкіна Я. В. вчинила виконавчий напис від 12 березня 2021 року № 13625 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на підставі кредитного договору від 11 грудня 2019 року № 506513554.
Матеріалами справи не підтверджено, що цей договір був посвідчений нотаріально. Отже, даний правочин не вказує на безспірність заборгованості боржника, внаслідок чого мають місце підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
При вирішенні спору суд враховує також наступні обставини.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №753/787/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 199/3452/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 14 серпня 2019 року у справі № 335/3462/16-ц та узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права сформульованому у постанові від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції станом на час вчинення спірного виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора - заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, у обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Безспірність документу перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вручення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу в судовому порядку або заявити заперечення кредитору. Якщо жодна з цих дій протягом встановленого строку не вчинена, заборгованість вважається безспірною.
У судовому засіданні факт безспірності заборгованості свого підтвердження не знайшов, зокрема суду не надано доказів того, що боржник отримував вимогу про погашення заборгованості, що об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Таким чином, дослідивши обставини справи та надані докази, суд приходить до висновку, що всупереч положенням ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29 червня 1999 року № 1172, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я. В. вчинила оспорюваний виконавчий напис, не переконавшись у отриманні боржником письмової вимоги кредитора, за відсутності документів, які підтверджували безспірність заборгованості, без засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Оскільки на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Із листа приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В. В. від 04 серпня 2025 року № 21736 вбачається, що у рахунок погашення зобов'язань за виконавчим провадженням № 66185152 з відповідача було стягнуто кошти на користь стягувача в розмірі 9619 грн 90 коп.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Аналіз ст. 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
При цьому, з урахуванням встановлених судом обставин справи, відпали правові підстави для набуття стягувачем коштів в розмірі 9619 грн 90 коп, стягнутих згідно виконавчого напису, який визнаний таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 1212 ЦК України. Зазначена правова позиція узгоджується, зокрема, з постановою Верховного Суду від 06 березня 2019 р року по справі № 910/1531/18.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь позивача кошти у сумі 9619 грн 90 коп як безпідставно стягнуті за виконавчим написом.
Відтак позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
Що стосується судових витрат, то слід зазначити наступне.
При зверненні до суду з позовом позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
За вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1937 грн 92 коп (1211,20?0,8?2=1937,92).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 133-141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягненого за виконавчим написом задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 12 березня 2021 року (зареєстрований у реєстрі за № 13625) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2019 року № 506513554 у розмірі 17 870 грн 60 коп та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200 грн 00 коп таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 12, офіс 1, код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпідставно набуті кошти у розмірі 9619 (дев'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн 90 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 12, офіс 1, код ЄДРПОУ 42254696) на користь держави судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 92 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», місце знаходження - м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 12, офіс 1, код ЄДРПОУ 42254696.
Третя особа 1 приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса місцезнаходження - м. Обухів, вул. Київська, 115, офіс 1 Київської області.
Третя особа 2 приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович, адреса місцезнаходження - м. Хмельницький, вул. Свободи, 22, офіс 1.
Повне рішення суду складене 24 листопада 2025 року.
Суддя: В. І. Столковський