18.11.2025 Справа №607/23989/25 Провадження №1-кс/607/6829/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025211040001797 від 01.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, одруженого, раніше судимого 07.11.2023 вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, відносно якого направлений обвинувальний акт 09.07.2025 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Слідчий СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025211040001797 від 01.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваногоОСОБА_4 із визначенням розміру застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 121120 грн. строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, також існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів у ньому наведених.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що копія клопотання йому вручена, суть підозри йому зрозуміла, вину визнає, щодо задоволення клопотання заперечив та просив застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, оскільки він не буде ухилятись від слідства і суду.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчий суддя установив, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025211040001797 від 01.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-1Х, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилини 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 41 Конституції У країни, серед іншого, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також, що право приватної власності є непорушним.
Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на всій території України введено воєнний стан, який не скасовано, а також усвідомлюючи свої обов'язки та права, як громадянин України, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
01.10.2025, близько 17:14 год, у ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи як відвідувач у приміщенні магазину «Сім/23» №4121, розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Мазепи, 1, де діяльність здійснює ТОВ «Клевер Сторс» (ЄДРПОУ 38273126), виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою обернення чужого майна на свою користь, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв із торговельних полиць товар, що належить ТОВ «Клевер Сторс», а саме: напій слабоалкогольний енергетичний сильногазований «Вишня» торговельної марки «Revo», вмістом спирту 8,5%, в жерстяній банці, об'ємом 0,5 л у кількості 1 шт, вартістю 38,82 грн та ставриду сушену солону торговельної марки «Морські» в упаковці, масою нетто 36 гу кількості 1 шт, вартістю 40,02 грн., які сховав у штани, у які був одягнений.
Після цього, дотримуючись свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , утримуючи при собі викрадений товар, пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за нього, та направився до виходу з магазину. У цей час він був викритий працівницею магазину «Сім/23», яка запропонували ОСОБА_8 оплатити товар.
Однак, ОСОБА_7 , чітко усвідомлюючи факт свого викриття працівницею магазину, а також те, що його дії набули відкритого характеру, не відмовляючись від злочинного- умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, продовжив активні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, покинув приміщення магазину разом із неоплаченим товаром, який знаходився при ньому, та яким він розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 завдав ТОВ «Клевер Сторс» (ЄДРПОУ 38273126) матеріальної шкоди на загальну суму 78,84 грн.
11.11.2025 ОСОБА_4 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
Таким чином, дослідивши обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Вказане підтверджується доказами, а саме: протоколом допиту представника потерпілого від 03.11.2025; протоколом огляду від 03.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.11.2025;протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 04.11.2025;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.11.2025; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 04.11.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Санкцією ч.4 ст.186 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1.ч.1 ст. 177 КПК України). Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний, ніде не працює, не має постійного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових злочинів, у тому числі проти власності. В даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_11 .
Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_7 може впливати на свідків у цьому жкримінальному провадженні. Так, ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного, відмови від дачі показань останній може впливатина ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у незаконний спосіб як особисто, так і через третіх осіб.
Слідчий у клопотанні вказує, що наявність декількох ризиків у сукупності, які об'єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж взяття під варту, тому жоден з таких не буде достатнім для запобігання їм та забезпечення належної поведінки підозрюваного і виконання ним своїх обов'язків.
Так, щодо вирішення питання можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступних міркувань.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою є: 1) домашній арешт; 2) особисте зобов'язання; 3) особиста порука; 4) застава.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного.
Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак, враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж у вигляді тримання під вартою, на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання.
Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, який є особою молодого віку, одружений, його майновий стан, який не працевлаштований офіційно, ухвалою суду відносно нього вже застосовний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби на строк до 26.12.2025 у іншому кримінальному провадженні, на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
На думку слідчого судді запобігти існуючому ризику можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, є співрозмірним існуючим ризикам, відповідає його особі, та тяжкості кримінального правопорушення, буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить вимогам ст. ст. 178, 179 КПК України.
За таких обставин клопотання сторони обвинувачення підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.177, 178, 179, 183, 193, 194 - 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;
- не відлучатися із с. Ступки, Тернопільського району Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання у с. Ступки, Тернопільського району Тернопільської області;
- у разі наявності здати на зберігання до УДМС України у Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали та покладених на підозрюваного обов'язків до 23 год. 59 хв. 09 січня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1