Справа № 604/965/25
Провадження № 2-п/604/3/25
25 листопада 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сташківа Н.Б.,
за участю секретаря Крупи А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Малика Олександра Володимировича про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
29 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Малик Олександр Володимирович звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати заочне рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2025 року у цивільній справі №604/965/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та передати вказану цивільну справу до Верховного Суду для визначення підсудності.
В обґрунтування своїх вимог вказує наступне.
1) У позовній заяві зазначено, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, між сторонами відсутнє взаєморозуміння, вони втратили почуття любові та поваги один до одного. При цьому доказів у підтвердження зазначених обставин до позовної заяви не додано.
2) Позовна заява підписана не позивачем, а її представником. При цьому, з доданої до матеріалів справи інформації про поштове відправлення вбачається, що відправлення було адресовано відповідачу не адресно, а «Склад-Склад», тобто до відділення пошти. При цьому відправником вказано позивача ОСОБА_2 , однак здійснення нею відправлення з відділення АТ «Укрпошта» було неможливим, враховуючи, що вона з 01.03.2022 разом з дітьми перебуває за кордоном.Тому, вважає за необхідне визнати особисту явку позивача на судове засідання у справі, для встановлення та підтвердження її особи та дійсності намірів щодо розірвання шлюбу.
3) У рішенні суду також зазначено, що «Відповідач в судове засідання не з'явився
повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду
справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового
відправлення.». При цьому відповідач жодної судової повістки не отримував, оскільки
перебуває за кордоном, що було відомо позивачу, однак не повідомлено суду про
вказану обставину.Оскільки відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву, вбачається, що недосліджені судом обставини справи, мають істотне значення для правильного вирішення справи, вважає, що заочне рішення від 02 жовтня 2025 у цивільній справі №604/965/25 підлягає скасуванню.
4) Крім того, до позовної заяви не надано оригіналу свідоцтва про шлюб.
Також, вказує, що відповідач хоче, щоб діти росли в повноцінній родині, й мали як рідну мати так і рідного батька. Вважає, що йому потрібен час для примирення з дружиною, оскільки його дружина та діти є сенсом його життя. У них не має підстав для розірвання шлюбу та сімейні відносини можливо не тільки відновити, а й покращити, в наслідок чого діти будуть мати батька та матір. Також відповідач зазначив, що непорозуміння яке виникло між ним та дружиною є тимчасовим та він буде вживати заходи для примирення з дружиною, досягненні з нею згоди у формуванні спільних поглядів на сімейне життя, утримання сім'ї, утримання та виховання дітей, тому для цього йому потрібен час, про надання якого він просить суд.
Враховуючи, що відповідач не був обізнаний про судовий розгляд справи, а дізнався
про рішення суду тільки 29 жовтня 2025 року, він був позбавлений можливості подати
клопотання про надання строку для примирення задля збереження сім'ї.
Також представник відповідача вказує, що у зв'язку із тим, що сторони з 2022 року проживають за межами України, вважає за необхідне передати справу судді Верховного Суду для визначення підсудності.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином. Згідно ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду даної заяви.
Дослідивши матеріали справи, доводи заяви та доданих до неї документів, суд прийшов до наступного.
Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, вказана правова норма передбачає необхідність наявності одночасно двох підстав для скасування заочного рішення, а саме обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, докази, що їх підтверджують, а також докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
З матеріалів цивільної справи №604/965/25 (провадження №2/604/489/25) вбачається, що місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
На вказану адресу судом направлялися судові повістки, які були повернуті до суду із довідкою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 17, 28).
Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про часс та місце слухання справи.
Стосовно інших доводів представника відповідача про необхідність скасування заочного рішення суд зазначає наступне.
Позивачем було долучено до матеріалів справи оригінал свідоцтва про розірвання шлюбу, оригінал даного документа надійшов до суду листом, який доставлено до суду кур'єрською службою ТОВ «НОВА ПОШТА» 08 вересня 2025 року. Відправником вказано: «Halyna Bartkova, Warszawa».
Стосовно доводів представника відповідача про те, що до позовної заяви поданої до суду не додано доказів того, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, між сторонами відсутнє взаєморозуміння, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, суд зазначає, що відсутність будь-якого почуття та взаєморозуміння є суб'єктивним ставленням особи до будь-яких інших об'єктів (осіб) і не може бути засвідчено жодними доказами, вказівка про втрату почуттів у позовній заяві слугує для описання мотивів особи звернутись до суду за захистом свого права, а не для визначення підстав звернення до суду, оскільки такі (підстави) визначаються виключно законодавством. Згідно положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Факт подання позовної заяви до суду та надання оригіналу свідоцтва про розірвання шлюбу, наданого стороною позивача на вимогу суду, свідчить про стійке переконання позивача про необхідність розірвання шлюбу.
Стосовно вказівки про те, що позовна заява підписана не позивачем, а її представником, суд зазначає, що згідно положень ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Дана норма, через визначення «та (або)» передбачає альтернативні варіанти права сторони брати участь у справі як особисто так і через представника (без особистої участі) у будь-якій категорії цивільних справ, що має бути добре відомо представнику відповідача, оскільки заяву про перегляд заочного рішення через систему «Електронний суд» також підписано електронним підписом від імені представника відповідача, а не відповідача особисто. У нормах ЦПК відсутні положення про те, що у цивільних справах про розірвання шлюбу особа зобов'язана брати участь виключно особисто, та доказів того що представник позивача не мав повноважень на представництво позивача суду не надано, тому доводи представника відповідача в цій частині відхиляються судом.
Що стосується вказівки представника відповідача про бажання відповідача, щоб діти росли в повноцінній родині, й мали як рідну мати так і рідного батька, суд вказує, що в заочному рішенні Підволочиського районного суду Тернопільської області жодним чином не вирішено питання про батьківські права відповідача, вказане рішення стосується виключно розірвання шлюбу укладеного між сторонами.
Стосовно клопотання представника відповідача про передачу передати вказану цивільну справу до Верховного Суду для визначення підсудності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Отже, визначальною ознакою для застосування Верховним Судом статті 29 ЦПК України є встановлення громадянства кожної зі сторін спору та доведеність факту проживання обох сторін спору за межами території України.
Представником відповідача до заяви про перегляд заочного рішення долучено лише фотокопію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я відповідача ОСОБА_1 з відмітками про перетин кордону Польщі, а саме в'їзд до Польщі за допомогою автомобіля через КПП «Медика» 21 червня 2023 року та 11 листопада 2023 року та виїзд з Польщі за допомогою автомобіля через КПП, назву якого суду встановити не вдалось, 03 листопада 2023 року та 23 грудня 2023 року.
Згідно матеріалів справи №604/965/25 (провадження №2/604/489/25) позивач ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України виданої на її ім'я (а.с. 4) та направляла до суду конверт який містив оригінал свідоцтва про шлюб з міста Варшава, Польща (а.с. 20).
Зазначені документи є доказами, що сторони є громадянами України, водночас зазначені документи не є доказом того, що будь-хто зі сторін проживає на території іноземної держави (зокрема суду не надано жодного доказу на підтвердження такого факту, наприклад договір оренди житлового приміщення, відомості про приватну власність тощо). Також в матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази на підтвердження того, що сторони проживають за межами території України станом на час вирішення питання про визначення підсудності спору, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для передачі вказаної цивільної справи до Верховного Суду для визначення підсудності.
Таким чином, заява про перегляд заочного рішення не містить жодних вагомих та переконливих доводів на підтвердження обставин, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.
Будь-яких нових доказів, які б потребували перевірки та могли б вплинути на результат вирішення цієї справи, заявником не надано.
Відтак, підсумовуючи вищевикладені обставини, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення від 02 жовтня 2025 року та відмовляє представнику відповідача - адвокату Малику Олександру Володимировичу в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст.127, 287 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 - адвоката Малика Олександра Володимировича про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.
Суддя Н.Б. Сташків