Справа № 638/9526/25
Провадження № 2/638/5002/25
Іменем України
26 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2001896302 від 16 грудня 2012 року у розмірі 66169,09 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 16.12.2012 АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2001896302. Свої зобов'язання за договором відповідач виконав неналежним чином, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість за вказаним договором у розмірі 66169,09 грн, з яких: 43668,10 грн - загальна сума боргу по тілу, 22500,99 грн - загальна сума боргу по відсотках.
13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 13/10/23, на підставі якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001896302 на суму 66169,09 грн перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». 3 моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 13.10.2023, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
З метою захисту цивільних прав та законних інтересів ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.
У встановлений судом в ухвалі від 02 червня 2025 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В судове засідання сторони не з'явилися, позивач просив справу розглянути за його відсутністю, відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 26 листопада 2025 року суд провів заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що 16 грудня 2012 року ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» уклали Договір про надання споживчого кредиту № 2001896302, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 1226,64 грн на строк 6 місяців зі сплатою процентів у розмірі 0,01% річних.
Згідно з п. 1.4.1 Договору позичальник зобов'язаний повністю повернути суму кредиту та виконати всі інші зобов'язання не пізніше 16 червня 2013 року.
Відповідно до п. 1.4.6 та п. 1.4.7 Договору платежі нараховуються щомісячно, виходячи зі строку кредиту, в розмірі вказаному в графіку платежів, та підлягають сплаті позичальником в дату платежу у складі ануїтетного платежу. Графік платежів є Додатком №1 та невід'ємною частиною цього Договору, розраховується з урахуванням Розміру та Строку кредиту, процентної ставки за користування кредитом, розміру щомісячної комісії та пільгового періоду.
Додатком №1 до Договору визначено Графік платежів за договором, відповідно до якого розмір щомісячного платежу складає 229,00 грн (останній платіж - 228,85 грн), загальна вартість кредиту - 1373,85 грн, з яких: 1226,64 грн - тіло, 0,03 грн - проценти, 147,18 грн - комісія; період погашення: 16.01.2013-16.06.2013.
Згідно з розрахунком заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2001896302 від 09.08.2013, заборгованість ОСОБА_1 за період 13.10.2023 до 31.03.2025 складає 66169,09 грн, з яких: 43668,10 грн - заборгованість по тілу, 22500,99 грн - заборгованість за відсотками.
13 жовтня 2023 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» уклали Договір факторингу № 13/10/23, відповідно до Розділу 1 якого Клієнт (Первісний Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату відповідно до умов цього Договору. За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов'язань за Кредитними договорами.
13 жовтня 2023 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» підписали Реєстр боржників № 2 за формою Додатку № 1 до Договору факторингу, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 за договором № 2001896302 від 09.08.2013 на суму 66169,09 грн, з яких: 43668,10 грн - заборгованість по тілу, 22500,99 грн - заборгованість за відсотками.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо договору позики, то сторони вправі встановити строк його дії, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення позики та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку позикодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування позиченими коштами.
При цьому право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку договору чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи наведені положення законодавства та релевантної практики Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами довів укладення кредитного договору № 2001896302 від 16.12.2012 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , належне виконання кредитодавцем своїх зобов'язань за цим договором. При цьому, відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача про порушення ним своїх зобов'язань за цим договором, не надав суду доказів сплати тіла кредиту та процентів за його користування відповідно до умов договору.
Разом з тим, суд не може погодитися із заявленим позивачем розміром заборгованості за договором з огляду на таке.
Як встановлено судом, тіло кредиту за договором № 2001896302 від 16.12.2012 складає 1226,64 грн, які були надані відповідачу на придбання товарів.
Доказів того, що сторонами було змінено умови договору, зокрема збільшено суму кредиту, фактично видано кредитні кошти у більшому розмірі, зокрема шляхом відкриття кредитної лінії у вказаному у позові розмірі (43668,10 грн), позивачем всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надано.
Доводи позивача про те, що позивачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 від 09.08.2013 всупереч вимогам ч. 6 ст. 81 ЦПК України ґрунтуються на припущеннях, оскільки жодного доказу на підтвердження цієї обставини не надано, зокрема не надано доказів видачі платіжної картки, її номера, строку дії, виписки з такого рахунку із зазначенням фактично наданих кредитних коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В позовній заяві відсутнє зазначення про неможливість надання будь-якого доказу під час подання позовної заяви.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте, позивачем не зважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не було надано суду доказів на підтвердження вказаних вище обставин відкриття відповідачу кредитного рахунку № 262070086812, надання йому кредитних коштів у розмірі, який перевищує 1226,64 грн, погодження з відповідачем розміру процентної ставки і порядку нарахування процентів, які відмінні від умов договору від 16.12.2012, тобто 0,01 % річних.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що відповідачу було видано кредитні кошти за договором № 2001896302 від 16.12.2012 у розмірі, більшому ніж це передбачено цим договором, а саме 1226,64 грн, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги за вимогою про стягнення тіла кредиту доведеними лише у вказаному розмірі.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками, то суд зазначає, що умовами договору визначено строк нарахування відсотків (до 16.06.2013) та процентну ставку (0,01% річних). В Графіку платежів міститься загальний розмірі процентів, який підлягає сплаті за період дії договору, а саме 0,03 грн.
Умовами кредитного договору № 2001896302 від 16.12.2012 передбачено стягнення штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язання позичальником, проте не передбачено нарахування процентів в межах строку кредитування в більшому розмірі, ніж 0,01%.
За таких обставин, керуючись принципом диспозитивності, враховуючи що позивачем не заявлено позовні вимоги про стягнення комісії та штрафних санкцій, суд розглядає в межах позовних вимог лише обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за процентами.
Як встановлено судом, заборгованість за відсотками відповідно до умов договору в межах строк кредитування складає 0,03 грн. Решта процентів нараховано позивачем не у відповідності до умов договору, поза межами строку кредитування, що суперечить ст. 530, 631 ЦК України та правовому висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), а тому не підлягають стягненню.
За таких обставин, суд визнає доведеною та такою, що підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, заборгованість за кредитним договором № 2001896302 від 16.12.2012 у розмірі 1226,67 грн, з яких 1226,64 грн - заборгованість зі тілом кредиту, 0,03 грн - заборгованість за процентами.
Позивачем належними та допустимими доказами доведено відступлення йому права вимоги до відповідача на вказану суму заборгованості. Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов'язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв'язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором ані первісному кредитору, ані позивачу, тому відповідач зобов'язаний сплатити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 2001896302 від 01.10.2023 у розмірі, визнаному судом доведеним, а саме 1226,67 грн, з яких 1226,64 грн - заборгованість зі тілом кредиту, 0,03 грн - заборгованість за процентами.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором № 2001896302 від 16 грудня 2012 року у розмірі 1226,67 грн, з яких 1226,64 грн - заборгованість зі тілом кредиту, 0,03 грн - заборгованість за процентами, тоді як у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє у зв'язку з їх необґрунтованістю.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1,853841423%), а саме у розмірі 56,13 грн.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2001896302 від 16 грудня 2012 року у розмірі 1226,67 грн (одна тисяча двісті двадцять шість гривень 67 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014) судовий збір у розмірі 56,13 грн (п'ятдесят шість гривень 13 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення суду складено 26 листопада 2025 року.
Суддя І.П. Латка