Справа № 346/3042/25
Провадження № 2/346/1855/25
26 листопада 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань: Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні зали судових засідань суду, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 54000 гривень 00 копійки за кредитним договором №25.10.2024-100000693 від 27.10.2024 р., та судові витрати у вигляді судового збору. Підставою позову, вказує порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за кредитним договором.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача полягала в тому, що між позивачем та відповідачем був укладений договір кредитної лінії, зобов'язання за яким позивачем були виконані шляхом видачі кредиту. Але відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування у строки встановлені договором, не виконав. Тому у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо повернення кредиту та сплати процентів.
Відповідач подав заяву в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив розгляд справи проводити без його участі.
Оцінка суду щодо фактів.
На основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, суд встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 27 жовтня 2024 року уклала з ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) договір кредитної лінії № 25.10.2024-100000693 за яким ТОВ «Споживчий центр» взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) у розмірі 20000 грн., а ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути кредит протягом 124 днів з дня його надання та сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0.5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» та 1% за один день користування кредитом яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», сплатити 9% від суми кредиту яка складає 1800 гривень комісії, та сплачувати 1800 гривень комісії за обслуговування кредитної заборгованості 250 гривень неустойки яка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання. (а.с.17-29).
ТОВ «Споживчий центр» перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20000 грн. на його поточний рахунок (а.с.35), але у повному обсязі та у строки, передбачені графіком, він не повернув отриманий кредит та не сплатив проценти за користування кредитними коштами.
Як наслідок, 17 червня 2025 року, ТОВ «Споживчий центр» звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у розмірі 54000 гривень з яких: 20000 гривень - це борг по кредиту; 18600 гривень - борг по процентах за користування кредитом та 1800 гривень комісії, 3600 гривень додаткової комісії та 10000 гривень неустойки (а.с.1-9).
Оцінка суду правовідносин сторін.
Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли цивільні (зобов'язальні) правовідносини у сфері кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач споживачем (отримувачем вказаної послуги) та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, отримати виданий кредит та проценти за його користування.
Оцінка суду щодо права.
Положення пункту 1 та 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що права людини і громадянина, його основні обов'язки, а також засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.
Зокрема, положення частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом ЦК України) визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, в силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов'язання можуть виникати з договорів, які стають обов'язковими для виконання сторонами, що їх уклали.
Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. При цьому, з огляду на положення статті 207 ЦК України, такий договір може бути укладений шляхом обміну сторонами одним або декількома документами, в яких зафіксовано його зміст, та які підписані обома сторонами: споживачем, як однією стороною договору, та уповноваженим на це представником кредитодавця із скріпленням печаткою кредитодавця, як другою стороною договору. А користуючись положеннями статті 628 вказаного кодексу, сторони мають право укласти договір, в якому будуть міститись елементи різних договорів (змішаний договір), тоді до відносин сторін у такому договорі, застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Так, 27 жовтня 2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» уклали по суті договір кредитної лінії за яким ТОВ «Споживчий центр» взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 , грошові кошти (кредит) у розмірі 20000 грн. (а.с. 17-29).
І ТОВ "Споживчий центр", взяті на себе зобов'язання виконав, оскільки перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20000 грн. на його поточний рахунок. (а.с.35).
Виходячи з положень частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зокрема, за кредитним договором ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути кредит протягом 124 днів з дня його надання та сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0.5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» та 1% за один день користування кредитом яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», сплатити 9% від суми кредиту яка складає 1800 гривень комісії, та сплачувати 1800 гривень комісії за обслуговування кредитної заборгованості 250 гривень неустойки яка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання. (а.с.17-29).
Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання).
Виходячи з документів наданих позивачем ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував. У зв'язку з чим, у нього як позичальника, дійсно утворилась заборгованість, у розмірі : 20000 гривень - це борг по кредиту; 18600 гривень - борг по процентах за користування кредитом та 1800 гривень комісії, 3600 гривень додаткової комісії та 10000 гривень неустойки (а.с.41)
Тож, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань у вигляді повернення кредиту частинами, на підставі договору від 27 жовтня 2024 року, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як кредитора у цих зобов'язаннях, на отримання від відповідача кредиту та процентів за користування ним.
Тому, матеріально-правову вимогу позивача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 гривні, 40 копійок які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.10), а позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в зазначеному розмірі.
Отже, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Споживчий центр» (ідентифікаційний код: 37356833; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за договором кредитної лінії №25.10.2024-100000693 від 27.10.2024 року, яка склала 54000 гривень з яких: 20000 гривень - це борг по кредиту; 18600 гривень - борг по процентах за користування кредитом та 1800 гривень комісії, 3600 гривень додаткової комісії та 10000 гривень неустойки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Суддя: Коваленко Д. С.