Справа №345/6242/25
Провадження № 2/345/2931/2025
25.11.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Якиміва Р.В.
за участю секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Романів О.П. звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за позивачем право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер: 2622884000:02:001:0447 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.9000 га, яка знаходиться в с.Кропивник, ур. «Площа ГРП» Калуського району Івано-Франківська область, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно Державного акту від 29.12.2008 року ІФ №083435, після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , якій належала вищезазначена земельна ділянка. За життя 29.11.2006 року вона посвідчила заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу. Після смерті ОСОБА_2 , позивач спадщину прийняв та звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва через те, що в Державному Акті на право власності на земельну ділянку серії ІФ№083435, виданого Калуською районною адміністрацією 29.12.2008 є підчистка в графі ПІП власника, яка не оговорена печаткою органу, що видав Державний акт на землю. Тому позивач звернувся до суду та просить постановити рішення, яким визнати за ним право власності на спадкове майно.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 03.11.2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче відкрите судове засідання, встановлено відповідачам строк п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
25.11.2025 представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують та просить суд його задоволити.
24.11.2025 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позов визнає, заперечень не подавав.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити за результатами проведення підготовчого судового засідання.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до фотокопій свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 посвідчила заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу.
Згідно Державного акту від 29.12.2008 року ІФ №083435 земельна ділянка, кадастровий номер: 2622884000:02:001:0447 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.9000 га, яка знаходиться в с.Кропивник, ур. «Площа ГРП» Калуського району Івано-Франківська область, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.09.2025 ОСОБА_2 належить земельна ділянка згідно Державного акту від 29.12.2008 року ІФ №083435 земельна ділянка, кадастровий номер: 2622884000:02:001:0447 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.9000 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У відповідності до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.10.2025 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 2622884000:02:001:0447 складає 17131,84 грн..
Як вбачається з матеріалів справи, нотаріус 30.09.2025 відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 через те, що в Державному Акті на право власності на земельну ділянку серії ІФ№083435, виданого Калуською районною адміністрацією 29.12.2008 є підчистка в графі ПІП власника, яка не оговорена печаткою органу, що видав Державний акт на землю.
Таким чином, виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 ..
Оцінка суду:
Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України). Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Положення статті 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Позивач є спадкоємцем за заповітом всього майна померлої ОСОБА_2 , в тому числі і спірної земельної ділянки, яка фактично належала спадкодавцю.
Будь-які інші особи, які мали б претензії до спадкового майна, відсутні, а позивач являється спадкоємцем за заповітом в розумінні ст.1223 ЦК України.
Як передбачено ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п. г ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно абз.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 позивач прийняв спадщину і звернувся до нотаріальної контори про прийняття та оформлення спадщини, однак не отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом через те, що в Державному Акті на право власності на земельну ділянку серії ІФ№083435, виданого Калуською районною адміністрацією 29.12.2008 є підчистка в графі ПІП власника, яка не оговорена печаткою органу, що видав Державний акт на землю.
Оскільки, позивач належно та вчасно прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_2 , право власності спадкодавця на земельну ділянку підтверджено доданими до позову доказами, відповідач на спадкове майно не претендує, визнав позов та не заперечує проти його задоволення, тому за таких обставин суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на заявлене спадкове майно за заповітом.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 1217,1218,1222,1223, 1261,1268, 1269,1270 ЦК України, ст. 152,81 ЗК України, керуючись ст.ст. 200, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер: 2622884000:02:001:0447 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.9000 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя