Єдиний унікальний номер: 343/2314/25
Номер провадження: 1-кс/343/428/25
про арешт майна
26 листопада 2025 року м.Долина
Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Долинського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025091160000334 від 23.11.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Начальник слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучені під час огляду місця події 23.11.2025 року транспортні засоби: автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , та автомобіль марки «Nissan Titan», державний номерний знак НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_6 , жителькою АДРЕСА_2 , заборонивши користування, відчуження та розпорядження вказаними транспортними засобами особам, які наділені правами на вищевказані дії.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12025091160000334 від 23.11.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.11.2025 року о 13:50 год. водій автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , рухаючись автодорогою Р-21 (Долина-Хуст), проявив неуважність та допустив зіткнення із автомобілем марки «Nissan Titan», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , в салоні якого перебувала пасажир ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_7 отримав травму у вигляді перелому медіального виростка плечової кістки, водій ОСОБА_8 - у вигляді закритого перелому основи четвертої-п'ятої кістки правої кисті без зміщення кісткових фрагментів, а пасажирка ОСОБА_9 отримала тілесне ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла L2. 23 листопада 2025 року проведено огляд місця події та вилучено автомобілі з механічними пошкодженнями, а саме: «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 , та марки «Nissan Titan», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , жителька АДРЕСА_2 . Вказані транспортні засоби в рамках кримінального провадження визнано речовими доказами. З метою повного та об'єктивного встановлення всіх фактичних обставин вчинення злочину, збереження речових доказів та проведення відповідних експертиз виникла необхідність в накладені арешту на це майно.
Начальник слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, в поданому клопотанні висловив прохання про розгляд справи без його участі.
Власники майна ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та користувачі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини своєї неявки, хоч були належно повідомлені про час та місце розгляду клопотання шляхом направлення телефонограми.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Як передбачено ч. 5 ст. 132 цього Кодексу, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 даного Кодексу передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 вищевказаного Кодексу, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Начальником слідчого відділення ОСОБА_3 доведено, що зазначені у клопотанні транспортні засоби (автомобілі) є речовими доказами в кримінальному провадженні № 12025091160000334 від 23.11.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про що свідчить винесена слідчою слідчого відділення ОСОБА_10 постанова про визнання речовим доказом від 23.11.2025 року (а.с. 13). Майно, на яке слід накласти арешт, має значення для забезпечення доказів даного кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено, крім того, слід зазначити, що арешт майна носить тимчасовий характер.
Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на вказане вище майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Окрім цього, начальником слідчого відділення ОСОБА_3 доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення поданого клопотання, оскільки арешт майна в даному випадку є необхідним для встановлення обставин у кримінальному провадженні, призначення та проведення відповідних експертиз, збереження речових доказів, позбавлення можливості їх відчуження, запобігання їх зникненню, втраті або пошкодженню чи настанню інших наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню, що достатньою мірою відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 задоволити.
Накласти арешт на тимчасово вилучені під час огляду місця події 23.11.2025 року транспортні засоби:
- автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ;
- автомобіль марки «Nissan Titan», державний номерний знак НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_6 , жителькою АДРЕСА_2 .
Позбавити права на відчуження, розпорядження та/або користування арештованим майном осіб, які наділені правами на вищевказані дії.
Копію ухвали направити власникам майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також начальнику слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , на якого покласти контроль за виконанням даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: