Справа № 216/3512/25
провадження 3/216/1673/25
іменем України
19 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є. , захисника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Щербаня О.С.,
розглянувши в залі суду №6 матеріали, які надійшли з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу серії ЕПР1 № 318063 від 02.05.2025 р., ОСОБА_1 , 02 травня 2025 року о 15-17 год. в м. Кривому Розі по пр. Поштовий, 39А керував транспортним засобом FSO Lanos TF69Y, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови ВП № 74500783 від 24.09.2024 року, винесеною Покровським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Він же, згідно протоколу серії ЕПР1 № 318503 від 02.05.2025 року, 02 травня 2025 року о 15-17 год. в м. Кривому Розі по пр. Поштовий, 39А керував транспортним засобом FSO Lanos TF69Y, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином завчасно.
Його представник, адвокат Щербань О.С. в судовому засідання проти протоколів щодо ОСОБА_1 надав суду заперечення, в яких просив провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки на момент складання протоколу серії ЕПР1 № 318063 від 02.05.2025 року він був необізнаний про існування постанови ВП 74500783 від 24.09.2024 року, винесеною Покровським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі щодо обмеження його в праві керування транспортними засобами, а також оспорює сам факт керування транспортним засобом. Крім того, в наданих запереченнях просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 керування транспортним засобом не здійснював. Докази про рух та зупинку працівниками поліції вказаного автомобіля відсутні, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння останній не відмовлявся, запис з бодікамер працівників поліції переривається.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За викладених обставин наявні достатні підстави для розгляду адміністративних матеріалів в одному провадженні.
Повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено у п. 2.9А Правил дорожнього руху України.
Порядок проведення огляду вказаний у ст. 266 КУпАП та передбачає здійснення огляду на стан сп'яніння як з використанням спеціальних технічних засобів так і в закладі охорони здоров'я. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Разом з тим, відповідно до п. v) ч.1 ст. 1 Конвенції про дорожній рух «термін «водій» означає будь- яка особа, яка керує транспортним засобом, автомобілем (включаючи велосипеди) або особа, яка супроводжує по дорогах худобу, стада, запряжних, в'ючних або верхових тварин».
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
З відеозапису з нагрудного відеореєстратору працівників патрульного полку поліції, долученого до протоколу не вбачається зафіксований поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з моменту початку відеозапису події. На відеозапису зафіксований початковий момент, коли працівники поліції під'їжджають до автомобіля, який припаркований у дворі. При цьому, з відеозапису не вбачається, що в момент руху автомобіля працівників поліції, транспортний засіб, в якому знаходився ОСОБА_1 , теж рухається.
Крім того, не є беззаперечним доказом цієї обставини і рапорт поліцейського без підтвердження іншими доказами, який має суттєві розбіжності із обставинами, встановленими з відеозапису, зокрема, щодо обставин зупинки транспортного засобу, в якому знаходився ОСОБА_1 .
До того ж, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 знає на протязі трьох років, разом працювали. 02.05.2025 року вони сиділи в автомобілі ОСОБА_1 та розмовляли, оскільки у дворі, де був припаркований транспортний засіб, відсутні лавки. Спиртні напої не вживали, автомобіль був не заведений. В процесі їх розмови до них під'їхали працівники поліції та почали перевірку.
Інших належних доказів правопорушення органом, що склав протокол, до суду не надано, в тому числі, адміністративних протоколів чи постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у той вечір.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку".Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки "кримінальним обвинуваченням" у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Крім того, у справі "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно, рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
У справі відсутні достовірні дані, зокрема, факт фіксації керування водієм ОСОБА_1 транспортного засобу працівниками поліції, на підставі яких суд має можливість встановити наявність чи відсутність обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, суд вважає за необхідне адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за протоколом серії ЕПР1 № 318053 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП суд зазначає наступне.
Адміністративним порушенням відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП визначається керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
При цьому під час розгляду справи було встановлено, що тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, відносно ОСОБА_1 було встановлено постановою державного виконавця від 04.09.2024, у зв'язку із заборгованістю зі сплаті аліментних платежів.
Разом з цим, порядок стягнення аліментів визначається Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ст. 71 зазначеного Закону передбачено:
- ч. 9 за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови. Однією з таких постанов є встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
Вина - це обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного правопорушення.
Суб'єктивна сторона зазначеного правопорушення передбачає умисел або необережність, але з пояснень ОСОБА_1 та аналізу вищезазначених норм Закону, в діях останнього умислу на керування транспортним засобом особою, яка тимчасово обмежена у такому праві, не вбачається, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику постанови державного виконавця відділу ДВС, якою його було обмежено у праві керування транспортними засобами, відсутні докази про отримання боржником такої постанови, що дає підстави вважати, що останній не знав та не міг знати про існування такої постанови, а тим паче, про тимчасове обмеження його у праві керування транспортним засобом.
Отже, суддя прийшов до висновку, що фактично в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, оскільки в ході судового засідання його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення не знайшла свого підтвердження, адже позиція захисту нічим не спростована, доказів протилежного матеріали справи не містять. До того ж, як вже було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, в матеріалах справи докази таких його дій відсутні.
Крім того, пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
У вказаному протоколі зазначено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинене 02.05.2025 року, його представник - адвокат Щербань О.С. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , тобто станом на 19.11.2025 року, сплинув строк накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 9, 36, 126, 130,245,247,251-252,256,266,279-280 КУпАП, суддя
Об'єднати в одне провадження матеріали справ № 216/3512/25 та № 216/3514/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 ч. 1 ст. 130 КУпАП, присвоївши єдиний номер - справа № 216/3512/25.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП (стосовно епізоду, зазначеного в протоколі серії ЕПР1 № 318063 від 02.05.2025 року), закрити на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП - за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (стосовно епізоду, зазначеного в протоколі серії ЕПР 1 № 318053 від 02.05.2025 року) - закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складений 24 листопада 2025 року.
Суддя Г. М. Чирський