Рішення від 18.11.2025 по справі 215/3957/25

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/3957/25

номер провадження 2/215/2115/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді - Дудікова А.В.

при секретарі - Болдирєвій А.О.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/3957/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив

Описова частина

У травні 2025 року представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду через підсистему електронний суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 24.03.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-9689551, відповідно до якого останньому було надано кредит, у вигляді ліміту кредитної лінії, у розмірі 7 000 грн, зі сплатою відсотків, в розмірі 2,47% від суми кредиту за кожен день користування, строком на 360 днів та комісії в сумі 700 грн. Вказаний договір було укладено, відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію». 17.12.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого до ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС», перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9689551 від 24.03.2024. В подальшому, 02.04.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 020425-У. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 020425-У від 02.04.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22 569,40 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, на момент подання позовної заяви, утворилася загальна заборгованість, в сумі 22 569,40 грн, яка складається з заборгованості за кредитом, в сумі 7 700 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 14 869,40 грн, яка відповідачем не сплачена, в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 22.05.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.06.2025.

24.06.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді, розгляд справи призначено на 10.09.2025.

10.09.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді, розгляд справи призначено на 25.09.2025.

25.09.2025 розгляд справи відкладено на 21.10.2025, у зв'язку з неявкою відповідача.

21.10.2025 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Розгляд справи відкладено на 18.11.2025.

07.11.2025 на адресу суду від АТ «СЕНС БАНК» на виконання ухвали суду надійшов лист №14937-БТ-32.3/2025 від 29.10.2025.

У судове засідання призначене на 18.11.2025 представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.

Відповідач у судові засідання призначені на 24.06.2025, 10.09.2025, 25.09.2025, 21.10.2025 та 18.11.2025 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові відправлення, адресовані відповідачу повернулися до суду з відмітками пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання; адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення sms-повідомлення на номер телефону зазначений в кредитному договорі та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, принцип змагальності згідно ст. 12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судом встановлено, що 24.03.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9689551 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с. 11-15).

Відповідно до п. 1.1. Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору, сума кредитного ліміту складає: 7 000 грн. Тип кредиту кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування 19.03.2025.

Згідно з п. 1.4. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 18.04.2024, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).

Відповідно до п. 1.5.1. Договору, стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).

Згідно з п. 1.5.2. Договору, знижена процентна ставка становить 0,98 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в п. 1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6 Договору, кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту, що складає 700 грн.

Згідно з п. 1.10. усі істотні умови Договору, порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення Договору.

Вищевказаний правочин підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора: 990591, який був відправлений йому 24.03.2024 о 17:15:01 на номер телефону НОМЕР_1 та використаний останнім 24.03.2024 о 17:15:23 (а.с. 23).

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 21-22).

Як вбачається із інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 1401/12 від 23.12.2024, 24.03.2024 17:15:29 було здійснено грошовий переказ у сумі 7 000 грн на маска карти НОМЕР_2 (а.с. 24-25, 26-27).

Зазначені реквізити банківської карти в повідомленні співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними ним у кредитному договорі.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ «СЕНС БАНК» надано лист №14937-БТ-32.3/2025 від 29.10.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) є клієнтом банку. На його ім'я відкрито карту, маска якої № НОМЕР_2 , рахунок карти № НОМЕР_4 . Фінансовий номер телефону за платіжною картою № НОМЕР_2 в перід з 24.03.2024 по 29.03.2024 НОМЕР_5 . Номер телефону НОМЕР_1 відсутній в анкетних даних Горбацького Є.Г (а.с. 106).

З виписки з рахунку ОСОБА_1 за період з 24.03.2024 по 29.03.2024 наданої АТ «СЕНС БАНК» на виконання ухвали суду вбачається, що 24.03.2024 17:15 на рахунок карти № НОМЕР_4 було здійснено переказ у розмірі 7 000 грн (а.с. 107).

Відповідач неналежним чином не виконував умов кредитного договору, в зв'язку з чим, на момент подання позовної заяви, утворилася загальна заборгованість у розмірі 22 569,40 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 7 700 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 14 869,40 грн (а.с. 31, 32).

17.12.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги в обсязі, що існують на дату відступлення прав, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти на умовах, визначених цим Договором (а.с. 33-39).

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» сплатило на користь ТОВ «МАКС КРЕДИТ» грошові кошти за договором факторингу, про що свідчать платіжні інструкції (а.с. 40, 41).

Відповідно до реєстру боржників, до Договору № 17122024-МК/Онлайн, до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до боржників, зазначених реєстрі боржників, в т.ч. і за кредитним договором від 24.03.2024, укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 № 00-9689551 у загальному розмірі 22 569,40 грн, з яких 7 700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 869,40 грн- заборгованість за процентами (а.с. 42-43).

02.04.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 020425-У, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступив ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту, про що також був складений акт прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу від 02.04.2025 (а.с. 44-49).

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплатило на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти за договором факторингу, про що свідчить платіжна інструкція (а.с. 50).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 020425-У від 02.04.2025, від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9689551 від 24.03.2024 у загальному розмірі 22 569,40 грн, з яких 7 700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 869,40 грн - заборгованість за процентами (а.с.51-52) .

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 12, 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Таким чином, підписання відповідачем договору шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт товариства, зазначив свої персональні дані, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Вищевикладене підтверджує те, що волевиявлення відповідача було вільним і відповідало його внутрішній волі відповідно до ст.203 ЦК України.

Договір був вчинений в електронній формі, яка згідно зі ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст.626,628 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (простроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагити дострокового повернення частини позики, що залишилася,та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало взяті на себе договірні зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору кредиту, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» № 1401/12 від 23.12.2024, листом АТ «СЕНС БАНК» №14937-БТ-32.3/2025 від 29.10.2025 та випискою по картці (а.с. 24-25, 106, 107).

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Договори у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та не визнавалися недійсними.

Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст.516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.

З огляду на наведені вище обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право вимоги за Кредитним договором № 00-9689551 від 24.03.2024, укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями ст.ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.

Згідно розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «МАКС КРЕДИТ», заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-9689551 станом на 17.12.2024 становить 22 569,40 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 14 869,40 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 700 грн - сума заборгованості за комісією (а.с. 32)

Заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-9689551 згідно виписки з особового рахунку станом на 07.05.2025 становить 22 569,40 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 14 869,40 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 700 грн - сума заборгованості за комісією (а.с. 31).

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено в межах строку дії вищезазначеного договору. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не здійснювали нарахувань за договором кредитної лінії №00-9689551.

Судом встановлено, що ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконав свої зобов'язання за Договором, надавши ОСОБА_1 кредит у встановленому Договором розмірі, а відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг. Відповідачем не надано до суду доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, а саме банківську виписку по рахункам, або довідку з банку про неналежність йому рахунків, на які відбувалось зарахування коштів та неналежність йому вказаних в договорі кредиту номерів телефону.

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9689551 від 24.03.2024 у розмірі 22 569,40 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 7 000 грн; заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 700 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 14 869,40 грн, слід задовольнити.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції №13778 від 16.05.2025 позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (а.с. 7).

З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у вказаному розмірі.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у розмірі 7 000 грн, представником позивача надано наступні докази: копію Договору про надання правової допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025; копію Додаткової угоди № 2 від 17.06.2024 до Договору про надання правової допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025; копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 53-54, 55-56, 57, 58).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі № 922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також ціну позову та розмір фактично задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 14, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованості за договором кредитної лінії №00-9689551 від 24.03.2024 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 у розмірі 22 569 (двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 40 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень; заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 700 (сімсот) гривень; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 14 869 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят девять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Роднідинська, буд. 4А, офіс 10.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2025 року.

Суддя

Попередній документ
132071191
Наступний документ
132071193
Інформація про рішення:
№ рішення: 132071192
№ справи: 215/3957/25
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 27.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.11.2025)
Дата надходження: 20.05.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
24.06.2025 09:45 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
10.09.2025 09:45 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
25.09.2025 11:15 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
21.10.2025 09:00 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
18.11.2025 09:45 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу