Справа № 186/452/25
Номер провадження № 2/0186/541/25
25 листопада 2025 року м. Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Демиденко С.М.
секретар - Фадєєва Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ОСОБА_1 звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позивач у судові засідання не з'являвся, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Проте, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Інші заяви, клопотання від позивача не надходили.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Від відповідача заяви, клопотання не надходили.
Відтак, відповідно до частини 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви. Про причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомив. Відтак суд розглянув справу за наявними матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 29.11.2010 року по 10.08.2024 року, працюючи на посаді гірничомонтажника підземного з повним робочим днем у шахті, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Звільнений за власним бажанням 10.08.2024 року згідно частини 1 ст. 38 КЗпП України, про що наявний запис у трудовій книжці.
За період роботи заробітна плата виплачувалася не у повному обсязі. При звільненні відповідач не здійснив розрахунок з позивачем у супереч вимог частини 1 ст. 47 КЗпП України.
На теперішній час заборгованість Відповідача з нарахованої та не виплаченої заробітної плати становить 148 367,97 грн.
Враховуючи вищезазначене, Відповідач також зобов'язаний виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 161 273,20 грн: 1 832,65 грн. (середньоденний заробіток) * 88 дні (час затримки розрахунку) = 161 273,20 грн.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій при звільненні заробітній платі у розмірі 148 3 67,97 грн. (сто сорок вісім тисяч триста шістдесят сім гривень 97 копійок) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 161 273,20 грн. (сто шістдесят одна тисяча двісті сімдесят три гривні 20 копійок).
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 , перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» в період 29.11.2010 року по 10.08.2024 року, працюючи гірничомонтажника підземного з повним робочим днем у шахті, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Звільнений за власним бажанням 10.08.2024 року згідно частини 1 ст. 38 КЗпП України, про що наявний запис у трудовій книжці.
За період роботи заробітна плата виплачувалася не у повному обсязі. При звільненні відповідач не здійснив розрахунок з позивачем у супереч вимог частини 1 ст. 47 КЗпП України.
Після звільнення Позивача згідно інформації про нараховану йому суму коштів цей розмір становив 198 583,56 грн. Але, виплата нарахованих коштів була здійснена відповідачем лише частково, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача, а саме:
-05.09.2024 - 6 464,23 грн.
-13.09.2024-5 372,86 грн.
-23.09.2024- 1 000,00 грн.
-04.10.2024- 1 000,00 грн.
-31.10.2024- 14 746,67 грн.
Згідно довідки наданої роботодавцем сума заборгованості відповідача з виплати належної позивачу заробітної плати зменшилась та станом на 11.12.2024 року становила 169 999,80 грн.
Окрім того, 24.12.2024 року від відповідача на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 21 631,83 грн.
Докази про отримання інших виплат заборгованості по заробітній суду не надано. Таким чином, станом на момент вирішення справи заборгованість відповідача з нарахованої та не виплаченої мені заробітної плати становить 148 367,97 грн.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
За приписами частини 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Частиною 1 статті 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені Колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Оскільки судом встановлено, що при звільненні з позивачем не було проведено остаточного розрахунку, то суд вбачає підстави для задоволення заявленого позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі.
Також у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація відповідно до ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
За змістом статей 94, 116, 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином, обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).
Згідно абз. 3 п.2 Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку). Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Згідно з інформацією, що міститься у Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) та виписки з банківського рахунку позивача, у останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню, його заробітна плата становила: 39 275,04 грн. за 20 робочих днів та відповідно 39 529,11 грн. за 23 робочі дні.
Таким чином середньоденний заробіток позивача становить 1 832,65 грн.: (39 275,04 грн. + 39 529,11грн.) : 43 дні = 1 832,65 грн.
Станом на час розгляду справи заборгованість з заробітної плати відповідачем так і не сплачена.
Враховуючи вищезазначене, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в межах заявлених позовних вимог (за 88 робочих дні) у розмірі 161 273,20 грн:
1 832,65 грн. (середньоденний заробіток) * 88 дні робочі дні (час затримки розрахунку) = 161 273,20 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення заборгованості з заробітної плати, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 687,68 гривень.
Також з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 1612,73 грн. (одна тисяча шістсот дванадцять грн. 73 копійки).
Керуючись статтями 4, 12, 13, 78-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, - суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовільнити.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253, адреса: 85401, Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33621589, адреса: 85483, Донецька область, місто Новогродівка, вулиця Шахтна, будинок 1, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 148 367,97 грн. (сто сорок вісім тисяч триста шістдесят сім гривень 97 копійок).
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253, адреса: 85401, Донецька область, місто Седідове, вулиця Карла Маркса, будинок 41) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33621589, адреса: 85483, Донецька область, місто Новогродівка, вулиця Шахтна, будинок 1, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 161 273,20 грн. (сто шістдесят одна тисяча двісті сімдесят три гривні 20 копійок).
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253, адреса: 85401, Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33621589, адреса: 85483, Донецька область, місто Новогродівка, вулиця Шахтна, будинок 1, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1612,73 грн. (одна тисяча шістсот дванадцять грн. 73 копійки).
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253, адреса: 85401, Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33621589, адреса: 85483, Донецька область, місто Новогродівка, вулиця Шахтна, будинок 1) на користь держави судовий збір в розмірі 1687 (однієї тисячі шестиста вісімдесяти семи) гривень 68 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає, як ВПО, по АДРЕСА_2 .
Відповідач: Державне підприємство «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253, адреса: 85401, Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41, в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33621589, адреса: 85483, Донецька область, місто Новогродівка, вулиця Шахтна, будинок 1.
Суддя: С.М. Демиденко