Справа № 212/8931/25
2/212/4807/25
18 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Яненко О.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив таке.
До суду звернулася представник позивача Ткаченко М. М. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив розгляд справи на 20.10.2025, а потім - на 18.11.2025.
В обидва судові засідання сторони та/або їх представники не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином. Представник позивача при зверненні до суду із позовом просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, заперечень проти ухвалення заочного рішення не має.
Оскільки всі учасники справи не з'явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.
Позиції сторін.
Позивач заявив про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 39 750,00 грн, судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
Позов обґрунтував таким. 10.11.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0978890279, за яким ТОВ «Інфінанс» надало відповідачу кошти у відповідному розмірі на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач умов кредитного договору не виконувала, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. 14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 14-07/21 за яким за яким ТОВ «Інфінанс» передав ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 0978890279 за реєстром боржників, на підставі ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір факторингу № 10-01/2023 за яким за яким ТОВ «Вердикт Капітал» передав ТОВ «Коллект центр» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 0978890279 за реєстром боржників, на цій підставі ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 56 182,50 грн., з яких 3 000 грн - сума боргу за основною сумою заборгованості; 53 182,50 грн - сума боргу за відсотками на дату відступлення права вимоги. Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив заходів для погашення існуючої заборгованості. На підставі викладеного, враховуючи принцип розумності, співмірності позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 750,00, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 36 750,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Відповідач правом надання відзиву не скористався, будь-які клопотання, заяви - відсутні.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
10.11.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит № 0978890279 (далі - «Договір»), який відповідач, разом з Заявою-анкетою, Пропозицією та Акцептом оферти, підписав електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (а. с. 14-18).
Кредитний договір між сторонами було укладено в електронній формі. Умовами цього договору передбачено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту (п. 1.2.). Максимальний строк користування кредитом (траншем) становить 30 календарних днів; діючий ліміт кредиту становить 20 000 грн; максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості і становить 1,75 % (п. 1.6.). Цим же пунктом договору передбачено, що розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Однак зазначені додатки до договору в матеріалах справи відсутні і позивачем не надані.
Згідно із Заявою-Анкетою на отримання кредиту від 02.02.2020, Пропозицією надання 2 траншу кредиту, та Акцептом оферти на отримання 2 траншу кредиту від 02.02.2020 року, відповідачу надано 2-й транш кредиту у розмірі 3 000 грн; строк користування кредитом - 30 днів; відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка - 638,75 %.
Листи ТОВ «Інфінанс» від 21.07.2021 року та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 07.03.2025 підтверджують обставину видачі відповідачу кредитних коштів 02.02.2020 (а. с. 7 зворот, 8).
Як свідчить розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (а. с. 8-13) ТОВ «Інфінанс» нарахувало 27 772,50 грн процентів за користування кредитом за період з 03.02.2020 (наступний день після видачі кредиту) до 14.07.2021 - тобто за 528 днів.
14 липня 2021 року заборгованість відповідача була відступлена від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за Договором факторингу № 14-07/21 (а. с. 33-35), що підтверджується самим договором та Реєстром боржників (а. с. 36-37). Заборгованість відповідача відступлена в загальному розмірі 30 772,50 грн. Вона включала, як свідчить Реєстр боржників до договору факторингу (а. с. 36-37) заборгованість по основній сумі кредиту 3 000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 27 772,50 грн.
10 січня 2023 року заборгованість відповідача була відступлена від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до позивача (ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») за Договором факторингу № 10-01/2023 (а. с. 27-30), що підтверджується самим Договором та Реєстром боржників (а. с. 31-32). Заборгованість відповідача відступлена в загальному розмірі 56 182,30 грн. Вона включала, як свідчить Розрахунок заборгованості, зроблений ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», та Реєстр боржників до договору факторингу (а. с. 31-32) заборгованість по основній сумі кредиту 3 000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 53 182,50 грн.
Отже, з досліджених судом зазначених документів, очевидно, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом після переходу до нього права вимоги за Договором факторингу від 14.07.2021 до моменту передачі наступному кредитору - позивачу 10.01.2023.
Отже, між ТОВ «Інфінанс» як первісним кредитором та відповідачем склалися відносини споживчого кредитування; право вимоги за укладеним між ними кредитним договором було передано 14.07.2021 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а від нього - 10.01.2023 до позивача. Обставини кредитування та перерахування кредитних коштів суд вважає доведеними. Залишається питання, чи правомірно нараховані кредиторами відсотки за користування кредитом?
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Щодо процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до умов Договору про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0978890279 від 10.11.2019, сторони погодили умову, що максимальний строк користування кредитом становить 30 календарних днів. Згідно Заявки-анкети на отримання кредиту, Пропозицією надання 2 траншу кредиту в рамках Договору № 0978890279 від 10.11.2019, Акцептом оферти на отримання 2 траншу кредиту в рамках Договору № 0978890279 від 10.11.2019, строк користування кредитом (траншем) становив 30 днів. Отже, суд встановив, що строк кредитування, про який домовилися сторони, становить 30 календарних днів - тобто з 03.02.2020 до 02.03.2020. Доказів того, що між сторонами був погоджений інший строк кредитування, позивач не надав.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1-1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Актуальна судова практика тлумачить день повернення позики як останній день строку кредитування - тобто строку, на який виданий кредит (про який домовилися сторони).
Відповідно, проценти нараховані після спливу такого строку кредитування - безпідставні і не належать до стягнення.
Такий висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом…припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування». Аналогічний висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (п. 54). Актуальна практика Верховного Суду дотримується саме такої позиції.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність нарахування відсотків за користування кредитом у цій справі лише в межах 30 календарних днів з моменту видачі кредиту з розрахунку 1,75 % за кожен календарний день на суму фактичного залишку заборгованості. Як свідчить розрахунок заборгованості, наданий первісним кредитором, відповідачем не здійснювалися заходи, спрямовані на погашення основної заборгованості за 2-м траншем кредитного договору. Отже, правомірно нараховані відсотки становлять 1 575 грн (3 000 грн х 1,75% х 30 днів).
Відсотки, нараховані за строк понад 30 календарних днів первісним кредитором, суд вважає безпідставно нарахованими.
Також суд дійшов висновку про безпідставність нарахування відсотків наступним кредитором ТОВ «Вердикт капітал» після отримання ним права вимоги за Договором факторингу від 14.07.2021, оскільки 30-денний строк кредитування давно сплив.
Враховуючи зазначене, наявні підстави для часткового задоволення вимоги про стягнення нарахованих відсотків у розмірі 1 575,00 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу.
На підтвердження надання правничої допомоги позивач надав Тарифи на послуги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Договір про надання правової допомоги від 02.09.2024, укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , Заявку на надання юридичної допомоги від 02.06.2025, Витягом з Акту про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, підписаним позивачем та ФОП Косарецьковим В. М. (а. с. 43-48).
Отже, мова йде про відшкодування витрат на правову допомогу, надану позивачу фізичною особою-підприємцем.
Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4зазначеного Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.
Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21; п. 63), Постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.05.2023 у справі № 757/13974/21-ц.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн, оскільки правова допомога надавалася фізичною особою-підприємцем.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати у вигляді судового збору, належить стягнути з відповідача у розмірі 278,82 грн.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за Договором № 0978890279 в розмірі 4 575,00 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн, з яких: 3 000 грн - основний борг за договором, 1 575 грн - заборгованість за процентами.
В іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судовий збір в розмірі 278,82 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ: 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, місто Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 26 листопада 2025 року.
Суддя: М. В. Швець