Справа № 760/5671/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15135/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Ішуніна Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
18 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року, ухвалене в м. Києві у складі судді Ішуніної Л.М., повний текст якого був складений 09 травня 2025 року, у справі № 760/5671/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», ОСОБА_2 , про усунення перешкод у реалізації права на приватизацію житлового приміщення шляхом визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», ОСОБА_2 , про усунення перешкод у реалізації права на приватизацію житлового приміщення шляхом визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання вчинити дії. Зазначала, що вона з 2002 року користується кімнатою АДРЕСА_1 , в яку вона вселилась як член сім'ї ОСОБА_3 - її чоловіка, шлюб з яким було розірвано у 2008 році. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 виїхав зі спірного приміщення, у зв'язку з чим, вона, у подальшому, самостійно оформлювала право користування указаним приміщенням, шляхом укладення строкових договорів найму (оренди) житлового приміщення. З метою реалізації її права на приватизацію вона звернулася до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, надавши пакет документів, передбачений чинним законодавством. Однак, їй було повернуто подані документи, в зв'язку з відсутністю заяви про передачу в приватну власність жилого приміщення в гуртожитку, подання якої передбачено пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян. Вважає, що факт її звернення до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації із вимогою щодо приватизації спірного приміщення являє собою подання заяви, передбаченої пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян. Разом з тим, з метою отримання повного пакету документів, на виконання вимог відповідача, вона звернулась до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва» із вимогою про надання їй складеної і завіреної у встановленому законом порядку заяви. Листом від 05 жовтня 2022 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва» відмовило їй, посилаючись на відсутність у неї спеціального ордеру на вселення у спірне приміщення, нетривалий термін реєстрації, та закінчення терміну дії договору найму (оренди) житлового приміщення. Звертала увагу на те, шо вона не має у власності житлових приміщень та не використала власне право на приватизацію, спірне приміщення є жилою кімнатою у гуртожитку, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва та віднесене до сфери управління КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», вона користується та володіє спірним приміщенням на законних підставах. При цьому факт її реєстрації у спірному приміщені менше ніж 5 років жодним чином не спростовує факт користування ним тривалий час.
З рахуванням викладено, ОСОБА_1 просила:
- визнати незаконною відмову Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації у приватизації кімнати АДРЕСА_1;
- визнати за нею право на приватизацію кімнати АДРЕСА_1 ;
- зобов'язатиУправління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації вчинити дії щодо приватизації нею кімнати АДРЕСА_1 .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що вона тривалий час вільно, відкрито на законних підставах користується кімнатою АДРЕСА_1 , не використовувала право на приватизацію державного житлового фонду та житлові чеки, а відтак, має беззаперечне право на отримання житла у власність. При цьому, гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 , не входить до переліку приміщень, що не підлягають приватизації і більшість приміщень у ньому вже передані у приватну власність. Наголошує на тому, що її право на житло, яке може бути реалізоване шляхом приватизації житлового приміщення, яким вона користується на законних підставах більше 20 років, підлягає захисту в порядку, передбаченому ст. 345 ЦК України, яка і підлягає застосуванню до правовідносин, що склалися. Вказує, що з метою реалізації права на приватизацію спірного приміщення вона звернулася до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, надавши пакет документів, передбачений чинним законодавством. Сам факт її звернення до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації з вимогою щодо приватизації спірного приміщення цілком являє собою подання заяви, передбаченої п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396. Таке звернення є зрозумілим та виключає будь-яке інше трактування її намірів та вимог, а тому відмова у розгляді порушеного нею питання з посиланням на нібито відсутність її волевиявлення у вигляді заяви є необґрунтованою. Вдавання до надмірного формалізму з боку суб'єкта владних повноважень обмежує її права, гарантовані Конституцією України та Законами України. Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що повернення пакету документів, поданих нею для приватизації спірної кімнати, не є остаточним рішенням про відмову у приватизації та помилково вважав позовні вимоги в цій часині безпідставними. Наполягає на тому, що наявні у неї перешкоди у реалізації права на приватизацію спірного приміщення можуть бути усунуті шляхом визнання за нею такого права, визнання відмови у приватизації незаконною та зобов'язання органу приватизації вчинити дії щодо приватизації нею спірної кімнати. Також, звертає увагу на практику Верховного Суду, зокрема, у справі № 466/10214/21, в якій суд захистив право особи на приватизацію без повного пакету документів, врахувавши давність та відкритість користування помешканням, вселення до нього на законних підставах.
В судовому засіданні адвокат Ковальова О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з наведених у ній підстав.
Савчук Н.А., яка діє в інтересах КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2008 року між Дочірнім підприємством «Екос» (орендодавець), яким було доручено Житловому управлінню «Південне» та Солом'янським відділенням № 1 ВАТ «Родовід Банк» (орендар) було укладено договір № 749 оренди житлового приміщення Житлового управління «Південне» дочірнього підприємства «Екос» компанії «Київміськбуд», відповідно до якого орендодавець надає приміщення, що знаходяться у нього на праві господарського відання для тимчасового проживання співробітників орендаря, а орендар використовує житлові приміщення за прямим призначенням та сплачує орендодавцю за проживання співробітників плату в розмірі та строк визначений даним договором (пункт 1.1 договору).
Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору орендодавець здійснює поселення співробітників орендаря в жилі приміщення, розташовані в гуртожитку: АДРЕСА_2 , зокрема, ОСОБА_1 , шляхом виписки на осіб, зазначених у цьому листі-клопотанні, направлення на їх поселення.
Пунктом 2.2 вказаного договору визначено, що поселення співробітників орендодавця здійснюється на строк зазначений у даному договорі, для їх особистого проживання без права передавати орендоване приміщення під проживання стороннім особам, використання його не за призначенням та його приватизації (викупу).
Відповідно до пункту 6.1 договору термін дії договору встановлений з 01 липня 2008 року до 31 грудня 2008 року.
22 червня 2009 року між Дочірнім підприємством «Екос» (орендодавець), яким було доручено Житловому управлінню «Південне», та Солом'янським відділенням № 1 ВАТ «Піреус Банк МКБ» (орендар) було укладено договір № 745/64 оренди житлового приміщення Житлового управління «Південне» дочірнього підприємства «Екос» компанії «Київміськбуд», відповідно до якого орендодавець надає приміщення, що знаходяться у нього на праві господарського відання для тимчасового проживання співробітників орендаря, а орендар використовує житлові приміщення за прямим призначенням та сплачує орендодавцю за проживання співробітників плату в розмірі та строк визначений даним договором (пункт 1.1 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору орендодавець здійснює поселення співробітників орендаря в жилі приміщення, розташовані в гуртожитку: АДРЕСА_2 , зокрема, ОСОБА_1 , шляхом виписки на вказаних осіб направлення на їх поселення.
Пунктом 2.2 договору визначено, що поселення співробітників орендодавця здійснюється на строк, зазначений в даному договорі, для їх особистого проживання без права передавати орендоване приміщення під проживання стороннім особам, використання його не за призначенням та його приватизації (викупу).
Відповідно до пункту 6.1 договору термін дії договору встановлений з 01 липня 2009 року до 31 грудня 2009 року.
Аналогічні договори були укладені у 2010-2011 роках.
У період з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року позивачка ОСОБА_1 користувалася приміщенням по АДРЕСА_2 , як працівник АТ «Піреус Банк МКБ», на підставі направлення № 1772, виданого ЖУ «Південне» ДП «Екос» від 10 квітня 2012 року.
24 травня 2012 року Київською міською радою ухвалено рішення за № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва», яким дозволено приватизацію приміщень у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .
12 вересня 2012 року розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради №1605 гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 прийнято від ПАТ «ХК «Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передано до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Розпорядженням Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 06 травня 2015 року № 279 «Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва»» гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 передано третій особі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».
02 листопада 2015 року комісією ЖЕД № 903 було проведено обстеження кімнати АДРЕСА_1 , для встановлення осіб, які фактично проживають у даному житловому приміщенні. Згідно з актом від 02 листопада 2015 року на час обстеження кімнати встановлено, що попереднім балансоутримувачем ЖУ «Південне» було видано направлення від 10 квітня 2012 року № 1772 на проживання терміном з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року у гуртожитку по АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 . Станом на 10-50 год. 02 листопада 2015 року у кімнаті знаходилися громадяни ОСОБА_1 , 1979 року народження, ОСОБА_2 , 2002 року народження. При візуальному обстежені встановлено, що жиле приміщення у гуртожитку використовується за призначенням. Санітарний стан кімнати задовільний.
Листом Житлово-експлуатаційної дільниці № 903 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» повідомлено позивачу, що її звернення щодо укладення договору найму житлової площі у гуртожитку на АДРЕСА_2 було розглянуто на засіданні комісії з питань надання жилої площі (ліжко-місць) у гуртожитках, переданих до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (протокол № 3 від 21 грудня 2015 року). Рішенням комісії відмовлено в подовженні договору найму житлової кімнати АДРЕСА_1 . Запропоновано у добровільному порядку звільнити фактично займане жиле приміщення в термін до 01 березня 2016 року.
09 березня 2016 року мешканці гуртожитку, які проживають за адресою: АДРЕСА_2 звернулись до керівника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» із проханням не виселяти ОСОБА_1 із займаної кімнати, оскільки їй немає куди йти з неповнолітнім сином та продовжити термін дії оренди зазначеної кімнати. Зазначили, що позивачка ОСОБА_1 проживає у кімнаті №42 з 2002 року.
Листом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 23 березня 2016 року № 38/02-КО-94 за результатами розгляду вказаного колективного звернення було повідомлено, що ОСОБА_1 звернулася до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням повторно розглянути її житлове питання на засіданні вищезазначеної комісії. Таким чином, до прийняття остаточного рішення комісії з питань надання жилої площі (ліжко-місць) у гуртожитках, переданих до сфери управління Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, заходи щодо виселення родини ОСОБА_1 з гуртожитку підприємством вживатися не будуть.
12 травня 2016 року між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (балансоутримувач) та ОСОБА_1 (наймач) було укладено договір № 30/16 найму (оренди) житлового приміщення, відповідно до якого на підставі розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 квітня 2016 року № 362 «Про надання громадянам жилої площі (ліжко-місць) у гуртожитках, переданих до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації» балансоутримувач передає, а наймач приймає у тимчасове користування житлове приміщення АДРЕСА_1 (пункт 1.1 договору).
Згідно з пунктом 2.2 договору передача житлового приміщення в найм (оренду) не тягне за собою виникнення будь-якого права наймача на вказане житлове приміщення після закінчення дії даного договору.
Відповідно до пункту 9.1 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 31 квітня 2017 року без права його пролонгації.
Пунктом 10.1 договору визначено, що для отримання згоди на продовження терміну найму (оренди) житлового приміщення наймачу необхідно з 1 місяць до закінчення терміну дії даного договору звернутися з письмовим зверненням до голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації. У разі, якщо звернення від наймача не надійшло або він не отримав дозволу на продовження терміну найму (оренди) житлового приміщення, наймач зобов'язаний внести плату за утримання будинку та прибудинкової території і комунальні послуги по день фактичного проживання, звільнити орендоване приміщення по закінченню терміну дії договору та передати балансоутримувачу житлове приміщення протягом 10 днів за актом приймання-передачі (пункт 10.2 договору).
25 листопада 2019 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору найму (оренди) житлового приміщення від 12 травня 2016 року № 30/16, відповідно до якої договір найму (оренди) жило приміщення від 12 травня 2016 року № 30/16 продовжено на строк до 31 вересня 2020 року на жилу площу 19,2 кв. м, у гуртожитку по АДРЕСА_4 .
30 серпня 2021 року між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору найму (оренди) жилого приміщення від 12 травня 2016 року № 30/16, відповідно до якої договір найму (оренди) жило приміщення від 12 травня 2016 року № 30/16 продовжено на строк до 01 серпня 2022 року на жилу площу 19,2 кв. м, у гуртожитку на АДРЕСА_4 .
Крім того, з 19 листопада 2021 року позивач зареєструвала своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 06 березня 2023 року.
08 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до керівника «АО Відділу приватизації державного житла Солом'янського району» із заявою про оформлення та видачу свідоцтва про право власності на житло в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 .
Листом Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 29 липня 2022 року за №108/29-623 за результатами розгляду вищевказаної заяви було повідомлено, що у поданих ОСОБА_1 документах немає заяви про передачу в приватну власність жилого приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 , у зв'язку з чим, оригінали та копії документів, що були подані з заявою про надання адміністративних послуг повернуті.
З урахуванням наведеного, позивачка звернулася до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» щодо оформлення заяви про передачу у приватну власність жилого приміщення у гуртожитку на АДРЕСА_4 .
Листом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 05 жовтня 2022 року за № 38/02-Ж-378 за результатами розгляду указаного звернення було повідомлено, що у ОСОБА_1 відсутній спеціальний ордер на вселення у кімнату АДРЕСА_1 , термін строкового договору найму (оренди) жилого приміщення закінчився 01 серпня 2022 року, реєстрація місця проживання з 19 листопада 2021 року (менше 5 років), тому відсутні правові підстави для оформлення ОСОБА_1 заяви про передачу у приватну власність жилого приміщення у гуртожитку.
Посилаючись на чинення їй перешкод у реалізації права на приватизацію жилого приміщення, оскільки вона протягом 20 років користується спірною кімнатою на законних підставах, а також несе витрати на її утримання, та не використала права на приватизацію, ОСОБА_1 порушила перед судом питання про визнання незаконною відмови Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації у приватизації кімнати АДРЕСА_1 ; визнання за нею права на приватизацію кімнати АДРЕСА_1 ; та зобов'язання Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації вчинити дії щодо приватизації нею кімнати АДРЕСА_1 .
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло.
Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Правові основи приватизації житла, що знаходиться у державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» та в Законі України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Набуття фізичними особами у власність майна в результаті приватизації здійснюється уповноваженими органами приватизації на підставі Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених законом.
Перелік таких випадків визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (ч. 4 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року в справі № 200/18858/16-ц, а також постановах Верховного Суду від 29.04.2020 року в справі № 755/17528/17, від 24.05.2021 року в справі № 296/2566/18, від 31.08.2022 року в справі № 758/9406/19, від 19.06.2023 року в справі № 295/2637/20.
Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року, визначено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Так, громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації були повернуті подані ОСОБА_1 документи разом із заявою про надання адміністративної послуги - оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло, оскільки був поданий не повний пакет документів, а саме не додано заяви на приватизацію жилого приміщення у гуртожитку.
При цьому, подана ОСОБА_1 08 червня 2022 року до керівника «АО Відділу приватизації державного житла Солом'янського району» заява про отримання адміністративної послуги - оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_4 , не є тотожною до заяви про передачу в приватну власність жилого приміщення, передбаченої п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян. Подання заяви про отримання адміністративної послуги не звільняє від обов'язку подання заяви про передачу в приватну власність жилого приміщення.
Крім того, установлено, що підставою для відмови у оформленні відповідної заяви КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» була також відсутність правових підстав для оформлення такої заяви.
Позивачка зазначала, що вона проживає у спірній кімнаті з 2002 року, куди вселилась як член сім'ї наймача - її колишнього чоловіка ОСОБА_3 , однак будь-яких доказів на підтвердження зазначеного до суду не надала. Крім того, у позові зазначила, що їй невідомо на яких правових підставах був вселений її колишній чоловік у вказану кімнату.
Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачка була вселена у спірну кімнату у липні 2008 року на підставі строкового договору оренди, з терміном дії до 31 грудня 2008 року, укладеного її роботодавцем, як співробітник, відповідно до якого проживання у вказаній кімнаті не давало їй права на її приватизацію.
У червні 2009 року, січні 2010 року, березні 2011 року роботодавцем позивачки укладались подібні договори оренди з орендодавцем, з визначеним строком дії 1 рік. У 2012 році позивачка проживала у спірній кімнаті на підставі направлення ЖУ «Південне» ДП «Екос» № 1772 від 19 квітня 2012 року.
Починаючи з 12 травня 2016 року, після передачі гуртожитку, у якому знаходиться спірна кімната, до комунальної власності територіальної громади міста Києва, позивачка проживала в ній на підставі договору найму (оренди) житлового приміщення, укладеного між нею та балансоутримувачем гуртожитку, строк дії якого неодноразово продовжувався та закінчився 01 серпня 2022 року.
Враховуючи, що умовами договору не було передбачено права його автоматичної пролонгації, при цьому, визначено, що для отримання згоди на продовження терміну найму (оренди) необхідно звертатись з письмовим зверненням до голови Солом'янської районної державної адміністрації, а матеріали справи не містять доказів, що позивачка зверталась у визначеному договором порядку після 01 серпня 2022 року із заявою про продовження строку оренди, та укладення нових договорів оренди, останньою не доведено, на момент звернення до суду з позовом, наявності у неї правової підстави користування спірною кімнатою. Крім того, позивачкою не доведено, що вона була вселена до спірної кімнати на підставі договору найму (оренди), укладеного на підставі спеціального ордеру, тобто користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку та проживання у гуртожитку на правових підставах, визначених Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
При цьому судом були обґрунтовано відхилені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконною відмови відповідача у приватизації спірної кімнати позивачкою, оскільки фактично відповідачем не було відмовлено у приватизації, а було повернуто ОСОБА_1 пакет документів у зв'язку з тим, що нею не було подано всіх документів передбачених пунктом 18 Положення. Лист відповідача від 29 липня 2022 року за № 108/29-623 не є остаточним рішенням про відмову у задоволенні заяви щодо оформлення передачі в приватну власність (приватизації) кімнати у гуртожитку. А питання визначення наявності або відсутності права на приватизацію належить до компетенції органу приватизації, яке він вирішує під час розгляду заяви по суті.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе судове рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та зводяться виключно до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 294, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 24 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді