Справа № 757/46973/25-к Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7810/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
04 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №12023000000000018 від 05.01.2023,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ НП України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатись за межі Одеської, Вінницької, Черкаської, Херсонської, Миколаївської областей, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, із приводу обставин, що є предметом розслідування даного кримінального провадження.
Визначено строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 24 листопада 2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави розміром 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Крім цього, засобами поштового зв'язку прокурор подав до суду ідентичну апеляційну скаргу, а відтак, колегія суддів вважає їх однією апеляційною скаргою.
Прокурор обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_9 , який підтримав апеляційну скаргу, думку підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000000018 від 05.01.2023, за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_17 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
24.09.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ НП України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , подав до суду клопотання про застосування відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
25.09.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатись за межі Одеської, Вінницької, Черкаської, Херсонської, Миколаївської областей, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, із приводу обставин, що є предметом розслідування даного кримінального провадження.
Визначено строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 24.11.2025 включно.
Слідчий суддя виходив з того, що прокурор не довів суду обставин, які б виправдовували таке втручання у права і свободи особи та свідчили б про недостатність застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, крім застави.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно частин 1-4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави та можливість застосування щодо неї запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчим суддею належним чином встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами.
Разом з тим, як правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що у кримінальному провадженні існують ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_7 такого ступеня вірогідності, запобігти яким здатен лише запобіжний захід у виді застави.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки як під час розгляду судом першої інстанції клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу, так і під час апеляційного розгляду, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що інші запобіжні заходи, окрім застави, не забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, та які б виправдовували таке втручання у права та свободи підозрюваної.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватим, дані про особу підозрюваної, у тому числі вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію та майновий стан, відсутність судимостей, колегія суддів доходить висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладанням на підозрювану ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та, за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава, обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Доводи, на які посилається прокурор в обґрунтування апеляційної скарги, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, який, на думку колегії суддів, співмірний з тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, особою підозрюваної, та підстав вважати його занадто м'яким, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_18
Судді:
ОСОБА_19 ____________