24.11.25
22-ц/812/2082/25
Провадження № 22-ц/812/2082/25
іменем України
24 листопада 2025 року м. Миколаїв
справа № 488/3334/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , поданої
її представником - адвокатом Захар'євою Яною Василівною,
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, ухвалене 22 серпня 2025 року суддею Щегловою Я.В., в приміщенні цього ж суду, (дата складання повного рішення не зазначена), у цивільній справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до
ОСОБА_2
про стягнення кредитної заборгованості,
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У серпні 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до ОСОБА_2 з зазначеним вище позовом.
Позивач зазначав, що 18.12.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 952286658 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 8000 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Грошові кошти були перераховані на банківську карту позичальниці № НОМЕР_1 . Внвслідок неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору виникла заборгованість у розмірі 37 161, 60 грн, з яких 8 000 грн заборгованість за кредитом та 29 161, 60 грн - за процентами.
За договором факторингу № 19 від 28.11.2018, з урахуванням додаткових угод № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі прав вимоги, у тому числі до ОСОБА_2
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, у тому числі до відповідачки.
05.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 05/07/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_2 на загальну суму 37 161,60 грн.
Відповідачка була належним чином повідомлена про слухання справи, однак відзиву на позовну заяву не подала.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2025 року позов задоволено, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юніт Капітал» стягнуто 37 161, 60 грн кредитної заборгованості та 8 422, 40 грн судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю укладення кредитного договору, отримання ОСОБА_2 8 000 грн кредитних коштів, погодження сплати процентів за користування кредитними коштами.
Також суд вважав доведеним відступлення прав вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до позичальниці ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник відповідачки - адвокат Захар'єва Я.В., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована недоведеністю отримання кредитних коштів, відсутністю в матеріалах справи виписки по особовому рахунку та детального розрахунку заборгованості.
Також апелянт зазначала, що згідно заявки на отримання грошових коштів від 18.12.2022 року строк кредитування складає 30 днів. Відповідно до п. 3.2. кредитного договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. При цьому для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти - 792 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через Особистий кабінет.
Отже, проценти за користування кредитними коштами, що були нараховані поза межами строку кредитування, за відсутності підстав та доказів пролонгації договору, позивачем нараховані безпідставно.
Крім цього, посилаючись на приписи ЗУ «Про споживче кредитування», апелянт посилалася на припинення права позивача нараховувати проценти за кредитом зі спливом строку кредитування.
Узагальнені доводи інших учасників
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Юніт Капітал» просило у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Посилалося на доведеність перерахування позичальниці кредитних коштів у сумі 8 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6c17c91d-71ba-4c68-8c89-ef8adba7f4be від 18.12.2022 року. При цьому жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу коштів на рахунок відповідачки суду не надано.
Отже, первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача. Позивач надав суду Довідку №06_2/2024 видану ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про те, що відповідне перерахування здійснено успішно. Таким чином позивач належним чином довів факт отримання відповідачкою кредитних коштів.
Також апелянт посилався на те, що сторона відповідача неправильно трактувала положення договорів факторингу та дійшла хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. Насправді ж право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід'ємною частиною договору факторингу.
Крім того, згідно з п. 12.4. Договору, сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання позичальник зобов'язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.
При цьому позивач наголошував, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, він не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржниці.
2.Мотивувальна частина
У відповідності до вимог частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 Цивільного процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, а також його ціну, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що 18.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № 952286658, за яким відповідач отримала кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 8000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом. Договором передбачено, що кредит надається на умовах строковості, зворотності, платності.
Відповідно до умов договору та Паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору, клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредит надається строком до 17.01.2023, за користування кредитом клієнт сплачує 766,50% річних від суми кредиту в розрахунку 2,10% за кожний день користуванням ним на період визначений у п. 2.3. Договору, 1087,70% річних від суми кредиту в розрахунку 2,98 % в день на період визначений після закінчення дисконтного періоду, передбаченого п. 2.3. Договору, 766,50% річних від суми кредиту в розрахунку 2,10% в день на умовах, передбачених п. 8.3 Договору.
Пункт 6.4. Договору передбачає, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором.
Відповідно до п. 7.2. Договору, дата повернення Кредиту, що вказана в п. 7.1. Договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин:
7.2.1. у разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього Договору;
7.2.2. у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Згідно з умовами п. 8.7 Договору, якщо Позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду, умови про розрахунок загальних витрат за кредитом та загальної вартості кредиту на умовах описаних в п. 8.5. Договору не застосовуються. Відповідно загальна вартість кредиту за період всього дисконтного періоду визначається відповідно до розміру базової процентної ставки вказаної в п.8.3. Договору.
Відповідно до п. 8.8. Договору, підписуючи цей договір позичальник підтверджує, що визначення розміру зобов'язань позичальника по оплаті процентів за дисконтний період кредитування відповідно до розміру дисконтної та індивідуальної ставки чи базовою ставкою є відкладальною обставиною в розмінні ст. 212 ЦК України та залежить від виконання чи не виконання ним описаних вище умов. Визначення зобов'язань позичальника за базовою процентною ставкою (без врахування знижок вказаних в п. 8.5. Договору) не є односторонньою зміною умов Договору в сторону погіршення для позичальника, адже порядок розрахунку вартості послуг Кредитодавця прописаний в договорі на момент його укладення, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.
Згідно з п. 12.4. Договору, сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання позичальник зобов'язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п. 14.12. Договору, цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
З огляду на матеріали справи Договір підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що підтверджується розділом 15 Договору «Реквізити сторін».
Отже, Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Разом з укладанням кредитного договору ОСОБА_2 підписала заявку на отримання грошових коштів в кредит від 18.12.2022 та паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт».
Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов'язання за договором кредитної лінії № 952286658 від 18.12.2022 та здійснило переказ грошових коштів у розмірі 8000 грн для зарахування на платіжну картку ОСОБА_2 , що підтверджуються копією відповідного платіжного доручення від 18.12.2022 та довідкою № 06_2/2024 АТ КБ «ПриватБанк» про успішне здійснення транзакції відповідно до договору № 1336 про надання послуг від 26.09.2013, укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на карту клієнта, що в свою чергу є доказом прийняття відповідачем пропозиції ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем отриманих у кредит коштів кредитору.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01.
У подальшому строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжувався додатковими угодами № 27 від 31.12.2021 до 31.12.2022; № 31 від 31.12.2022 до 31.12.2023; № 32 від 31.12.2023 до 31.12.2024.
Згідно з Реєстром прав вимоги № 178 від 23.02.2024 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 952286658 у розмірі 8000 грн заборгованості за основним боргом та 9136 грн. - за відсотками.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 23/0224-01, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрах прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором № 952286658, боржник ОСОБА_2 .
Сторони погодили у п. 4.1 Договору факторингу, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог за формою, встановленою у відповідному додатку.
Пунктом 12 Договору факторингу передбачено, що одним із додатків до нього є Реєстр прав вимоги.
Як зазначено у наданому позивачем витязі з Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 952286658 на загальну суму 37 161,60 грн., з яких 8000 грн. - за основним боргом, 29 161,60 грн. - за відсотками.
05.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 06/07/24, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрах прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором № 952286658, боржник ОСОБА_2 .
Пунктом 9.8 Договору факторингу передбачено, що одними із додатків до нього є Акт прийому-передачі Реєстру Боржників.
Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 05/07/2024 від 05.07.2024 ТОВ «Юніт Капітал» прийняло Реєстр Боржників, після чого до позивача перейшло право вимоги заборгованості, зокрема, за кредитним договором № 952286658.
Як зазначено у наданому позивачем витязі з Реєстру боржників до цього договору факторингу до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 952286658 на загальну суму 37 161,60 грн., з яких 8 000 грн - за основним боргом, 29 161,60 грн. - за відсотками.
Вказана заборгованість підтверджується відповідними розрахунками, наданими позивачем.
Позиція апеляційного суду
Згідно статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, 18.12.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 952286658 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за яким кредитодавець - ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 8 000 грн на умовах зворотності, строковості, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора.
Факт перерахування позичальниці кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №6c17c91d-71ba-4c68-8c89-ef8adba7f4be від 18.12.2022 року.
Тобто, сторонами було погоджені всі істотні умови договору.
Відповідно до статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231" до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Таких вимог позивач у справі не заявив.
Таким чином, наявними у справі доказами беззаперечно підтверджується укладення між сторонами кредитного договору та погодження усіх істотних його умов.
Факт неналежного виконання позичальницею умов договору стороною відповідача не спростовано, відповідних доказів не надано, контрозрахунку заборгованості не наведено.
Також апеляційний суд враховує, що маючи безперешкодний доступ до свого рахунку, відповідачка ОСОБА_2 не надала суду жодних належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок; що вказаний картковий рахунок їй не належить; що сторонні особи мали доступ до банківського рахунку на який зараховані кредитні кошти; виписки по рахунку за період зарахування коштів; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування ними.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з повним з'ясуванням обставин справи, є правильним та обґрунтованим.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно статті 375 ЦПК, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2025 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 141 ЦПК між сторонами підлягають розподіленню судові витрати, сплачені позивачем при подачі позовної заяви та при подачі сторонами апеляційних скарг, пропорційно до задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, витрати відповідачки зі сплати судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою залишаються за її рахунок.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Захар'євої Яни Василівни, залишити без задоволення.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: І.В.Лівінський
Н.О.Шаманська
Повний текст постанови виготовлено 24 листопада 2025 року