Справа № 471/1200/25
Провадження №3/471/503/25
Номер рядка звіту 307
24 листопада 2025 року селище Братське
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Жила Н.М., за участю секретаря - Холоденко І.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яке надійшло від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
16 жовтня 2025 року близько 19:40 год. за адресою: АДРЕСА_1 в будинку ОСОБА_1 вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу словами нецензурної лайки, ображав на зауваження припинити не реагував, внаслідок чого ОСОБА_3 була завдана шкода психічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками, надісланими йому SMS- повідомленнями.
Про розгляд справи Братським районним судом Миколаївської області ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис у вищевказаному протоколі.
Крім того, на офіційному сайті Братського районного суду Миколаївської області (https://bt.mk.court.gov.ua), в розділі "Громадянам" у вкладці "Список судових справ, призначених до розгляду" з моменту призначення справи до розгляду було зазначено дату, час та місце її розгляду.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищевикладене, положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладенні у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення та зазначила, що внаслідок вказаних у протоколі дій ОСОБА_1 їй була завдана шкода психічному здоров'ю.
Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229 -VIII, визначено організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Вина ОСОБА_1 у вчинені вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується поясненнями наданими потерпілою в судовому засіданні, а також протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №721483 від 16.10.2025 року, копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.10.2025 р., письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 16.10.2025 р. та іншими матеріалами справи.
Вислухавши пояснення потерпілої ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя Жила Н.М.