справа №176/3075/25
провадження №2/176/1588/25
Іменем України
(заочне)
25 листопада 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , Товарна біржа «Дніпродзержинська», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -
В серпні 2025 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.02.1999 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - з іншого боку, який був зареєстрований Жовтоводським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська» за реєстраційним номером №006/109-Ж.
В обгрунтування свого позову позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що 26.02.1999 року між нею, ОСОБА_4 з одного боку, та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з іншого боку, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 49,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належала продавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.03.1996 року.
Договір було укладено на виконання біржової угоди, зареєстрованої в Жовтоводському представництві товарної біржі «Дніпродзержинська» за №006/-109-Ж.
Квартира за адресою АДРЕСА_1 , була зареєстрована позивачем в Жовтоводському бюро технічної інвентаризації 03.03.1999 року, що на той момент не суперечило чинному законодавству.
Нотаріально договір купівлі-продажу не був посвідчений, оскільки працівники товарної біржі запевнили, що відповідно до ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, що і було зазначено в тексті договору.
Вказаний правочин обома сторонами повністю виконаний, відповідачем була звільнена квартира, передані ключі, проведений повний розрахунок між сторонами. Ні заперечень, ні зауважень ніхто зі сторін по правочину не заявляв. Позивач та її родина використовують дану квартиру для проживання, оплачує комунальні платежі та утримують її в належному санітарно-технічному стані.
Позивач стверджує, що на час укладення договору в серпні 1999 року ні вона, ні відповідач не знали, що правочин у відповідності до ст.47 ЦК Української РСР (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним ЗУ «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого, правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.
Таким чином, на час укладення сторонами даної угоди сторони досягли згоди з усіх істотних умов, притаманних цьому роду правочинів. При цьому, позивач на даний час, реалізувати свої права з розпорядження зазначеним майном не може, оскільки договір нотаріально не посвідчений.
Через протиріччя правових норм, діючих на час укладення правочину, і в відмові компетентними органами визнавати на даний час правочин дійсним, законним і виконаним, позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
Оскільки сторони виконали усі умови договору купівлі-продажу житлового приміщення, які не порушують інтереси держави та третіх осіб, позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.02.1999 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - з іншого боку, який був зареєстрований Жовтоводським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська» за реєстраційним номером №006/109-Ж, дійсним.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін повідомлена належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подала.
Відповідачу ОСОБА_3 , відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (адреса місця реєстрації та проживання відповідача). Заперечень щодо розгляду справи у її відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідач не подала.
Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про, в тому числі, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування.
Від відповідача ОСОБА_2 , яка повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у запропонований їй ухвалою про відкриття провадження по справі від 28.08.2025 року строк, відзиву на позов до суду не надходило.
Третім особам - ОСОБА_4 , Товарна біржа «Дніпродзержинська», відповідно до вимог ЦПК України, направлялись копія позовної заяви та додатки до неї, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі письмових пояснень щодо позову або відзиву. Пояснень від третіх осіб не надійшло.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідачі не подали відзив, позивачі не заперечували проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст.280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
У відповідності до ч.1,2 ст.4 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник на свій розсуд, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.
Згідно ч. 1 ст.13 Закону України «Про власність» об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.02.1999 року, ОСОБА_4 , яка діє за себе та за свою неповнолітню доньку ОСОБА_1 придбали у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 продана за 8800 грн (а.с.8).
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована покупцями в Жовтоводському бюро технічної інвентаризації 03.03.1999 року та записана в реєстрову книгу №6 стор.19 за реєстровим номером 19.
Після придбання у власність квартири за адресою: АДРЕСА_1 , технічний паспорт було переоформлено ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на їхнє ім'я (а.с.9-10).
Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України (1963 року), діючого на момент укладення договору, якщо одна зі сторін повністю, або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому випадку нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Частиною 3 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Отже, сторони виконали передбачені договором умови угоди, повністю оговорили усі істотні умови у тексті біржового договору. Всі зобов'язання за даним договором нерухомого майна сторонами виконані. Фактично позивач та треті особи вступили у володіння і користування кв. АДРЕСА_2 .
На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися придбаним нерухомим майном та вчиняти щодо нього будь-які цивільно-правові угоди, оскільки договір купівлі-продажу не пройшов нотаріального посвідчення.
На підставі викладеного, суд вважає, що сторони виконали усі умови договору купівлі-продажу житлового приміщення, які не порушують інтереси держави чи третіх осіб, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про можливість визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 лютого 1999 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - з іншого боку, який був зареєстрований Жовтоводським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська» за реєстраційним номером №006/109-Ж.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір, від сплати якого позивача було звільнено.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 15 Закону України »Про товарну біржу», ст.ст. 4,13,48 Закону України »Про власність» та у відповідності до ст. ст. 12,81,141,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , Товарна біржа «Дніпродзержинська», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26 лютого 1999 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - з іншого боку, який був зареєстрований Жовтоводським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська» за реєстраційним номером №006/109-Ж.
Стягнути з ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави судові витрати в розмірі по 1240 грн 15 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку , встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ