Справа № 373/1517/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/16128/2025
25 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2025 року у складі судді Залеської А.О.,
у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У червні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 28.07.2024-100002111 в загальному розмірі 34 100 грн. Також просив стягнути понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Позов обґрунтовано тим, що 28 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №28.07.2024-100002111 шляхом отримання та ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), подання ним Заявки кредитного договору №28.07.2024-100002111 та надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт). Кредитний договір укладено в електронний спосіб з використанням інформаційно-комунікаційної системи на веб-сайті Товариства.
При укладанні кредитного договору були дотримані положення Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронну комерцію», а також положення нормативно-правових та регуляторних актів, у тому числі Постанов Національного банку України. Позичальником пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України, під час якого з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
У відповідності до п 4.1. договору відповідачу були успішно перераховані кредитні кошти в сумі 11 000 грн платіжним провайдером, з яким у позивача укладено договір, на рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_4, який позичальник вказав в заявці.
Відповідно до умов кредитного договору 28 липня 2024 позивач надав відповідачу кредит в розмірі 11 000 грн строком на 140 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 14 грудня 2024. Умовами договору встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 1 % за день користування кредитом, яка застосовується протягом всього періоду, на який надається кредит. Крім того, згідно умов договору сплаті підлягає комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту, що становить 2 200 грн. Договором передбачено повернення кредиту частинами, а також сплата процентів та комісії не пізніше останнього дня кожного чергового періоду (кожні 14 днів) згідно Графіку платежів, який міститься у п. 9 договору. Також пунктом 13 передбачена неустойка у розмірі 110 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Уклавши з позивачем кредитний договір № 28.07.2024-100002111 та отримавши кредитні кошти, відповідач ОСОБА_1 не виконав своє грошове зобов'язання, кредитні кошти не повернув та не здійснював жодної проплати на погашення процентів та комісії. Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед кредитодавцем - позивачем ТОВ «Споживчий центр» складає 34 100 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 11 000 грн; заборгованість за відсотками - 15 400 грн; комісія - несплачена 2 200 грн; неустойка - 5 500 грн.
Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 28.07.2024-100002111 у загальному розмірі 28 600 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2 031 грн 67 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, щооскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим.
Посилається на те, щопозивачем не доведено: укладення кредитного договору; надання (перерахування) позивачем відповідачу коштів у кредит за Кредитним договором; наявність будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем.
Вважає, що твердження позивача є надуманими, бездоказовими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, суб'єктивних міркуваннях позивача, та не доведені документально.
Звертає увагу, щоматеріали справи не містять в собі жодних документів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 повноважень на підписання будь-яких договорів, оферт, інших документів від імені ТОВ «Споживчий центр».
Крім того, ОСОБА_2 не є керівником ТОВ «Споживчий центр» та/або керівником його відокремлених підрозділів, а тому не мала повноважень на підписання/укладення даного кредитного договору. У зв'язку із цим кредитний договір є нікчемним.
Вказує, щов суду першої інстанції були наявні усі підстави для визнання кредитного договору нікчемним як такий, що укладено з порушенням письмової форми оскільки вказаний договір з боку кредитодавця підписано неуповноваженою особою та в матеріалах справи відсутні докази такого підписання з боку позичальника.
Звертає увагу суду, що відсутні належні докази надання коштів у позику (кредит).
Скаржник вказує, що до матеріалів справи не долучено належного розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Довідка-розрахунок про стан заборгованості за Кредитним договором таким доказом бути не може.
У відзиві на апеляційну скаргу Павленко Д.О. в інтересах ТОВ «Споживчий центр» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Зазначає, що відповідач не надав жодного належного доказу, який би стосувався предмету доказування на підтвердження не укладення та не виконання умов кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення районного суду в частині незадоволених вимог, щодо неустойки за змістом не оскаржено, а тому перегляду не підлягає.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Споживчим кредитуванням, у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», є правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту, організаційно-правові засади якого, у випадку укладення електронного договору споживчого кредитування, визначаються в межах Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, у статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронним договором, який в цьому розумінні, може бути електронним договором про споживче кредитування, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зі справи вбачається, що 28 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 , який зареєструвався в Інформаційній системі на вебсайті Товариства, було укладено кредитний договір № 28.07.2024-100002111 (кредитної лінії), шляхом підписання електронних документів представником Товариства з використанням - КЕП та позичальником - за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля Е338) наступних документів: Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) розміщеної на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» у загальному доступі, а також, яка була направлена в особистий кабінет позичальника в Інформаційній системі кредитодавця разом із заявкою сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с. 12-17).
До укладення кредитного договору споживачу було надано інформацію щодо умов кредитування у виді Паспорту споживчого кредиту на заявлену суму кредиту 11 000 грн, який також підписний відповідачем одноразовим ідентифікатором А 338 (а.с. 18-19).
Порядок укладання кредитного договору та загальні умови кредитування викладені у Пропозицій про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 28 липня 2024 року.
Згідно з п. 2.1 Договору (оферти) електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 10.1 Договору (оферти) зазначений договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції, підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону, вказаний позичальником при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.
Пунктом 4.1 Договору (оферти) передбачено надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_4.
Відповідно до п. 3.1, п. 3.3 Договору (оферти) кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Дата видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом, а також Графік платежів, - встановлюються в Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Згідно з п. 7.6 Договору (оферти) у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Основні (істотні) умови кредитування викладені в Заявці кредитного договору №28.07.2024-100002111, яка є невід'ємною частиною пропозиції (оферти), яку позичальник також підписав електронним підписом- одноразовим ідентифікатором (Е338), який був надісланий йому кредитодавцем на номер телефону: НОМЕР_1 .
Згідно умов Кредитного договору № 28.07.2024-100002111 (кредитної лінії) від 28 липня 2024 року, що викладені в Заявці та у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції, кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на суму 11 000 грн (п.2) строком на 140 днів (п.3). Дата повернення кредиту - 14 грудня 2024 року (п.4) Процентна ставка фіксована у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п.5). За змістом п. 7 договору проценти за економічною сутністю є платою за користування кредитом та розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку від суми наданого кредиту) на кількість днів користування кредитом/залишком по кредиту та на процентну ставку. Також договором встановлено комісію, пов'язану з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту, яка дорівнює 2 200 грн (п.8).
У пункті 9 заявки Кредитного договору наведено Графік платежів, згідно якого позичальник зобов'язаний кожні 14 днів кредитування протягом строку кредитування, у дату вказану в графіку погашати кредит рівними частинами, а також сплачувати проценти та комісію (усього 10 платежів).
Згідно з п. 12 договору при належному виконанні позичальником своїх грошових зобов'язань за договором (дотримання Графіку платежів) орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача складатиме суму 24 450 грн 06 коп, з яких 13 450 грн 06 коп - загальні витрати за кредитом (проценти та комісія).
Пунктом 13 Заявки кредитного договору передбачена неустойка в розмірі 110 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання позичальником кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
У відомостях про позичальника ОСОБА_1 , які вказані в Заявці кредитного договору № 28.07.2024-100002111 (кредитної лінії), зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання кредитних коштів позичальнику за даним договором НОМЕР_4.
У відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) Кредитного договору № 28.07.2024-100002111 (кредитної лінії) позичальник стверджує, що підписує та укладає кредитний договір на вищевикладених умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення: Е338), яке було відправлене йому (позичальнику) на фінансовий номер 07331144919.
Послідовність та чітка хронологія дій фінансової установи та споживача в інформаційно-комунікаційній системі на вебсайті Товариства sgroshi.com.ua щодо укладення кредитного договору № 28.07.2024-100002111 від 28 липня 2024 року відображено в наданому суду LOG FILE.
Довідкою ТОВ «СМ УНІВЕРСАЛ» № 1407/25-9 від 14 липня 2025 року підтверджено, що на номер абонента НОМЕР_2 28.07.2024 о 18:09:57 було доставлено SMS-повідомлення з текстом: «Код підтвердження: А338 для Паспорту; Е338 для Договору», що також узгоджується із хронологією дій учасників електронної комерції при укладенні договору (а.с. 121).
Згідно довідки № 43-0306 від 03.06.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення», на підставі договору про переказ грошових коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного з ТОВ «Споживчий центр», 28.07.2024 о 18:11:05 було успішно здійснено переказ коштів на суму 11 000 грн за номером картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 465447743, призначення платежу: видача за договором кредиту № 28.07.2024-100002111 (а.с. 20).
Долучена позивачем роздруківка (скрін) з сайту https://bank.gou.ua свідчить про те, що ТОВ «Споживчий центр» являється абонентом системи BankID з 26 жовтня 2020 року (а.с. 11).
Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 28.07.2024-100002111 від 28 липня 2024 року відносно позичальника ОСОБА_1 свідчить, що за період з 28 липня 2024 року по 14 грудня 2024 року (140 днів строку, на який надавався кредит) загальна сума заборгованості відповідача складає 34 100 грн (а.с. 10).
Зазначені у довідці-розрахунку відомості щодо заборгованості по видам грошового зобов'язанням у взаємозв'язку з умовами кредитування підтверджують, що до загальної суми заборгованості: 34 100 грн увійшли такі нарахування: 11 000 грн - основний борг по кредиту, 15 400 грн - проценти (11 000 грн х 1 % х 140 днів); 2 200 грн - комісія (11 000 грн х 20 %); 5 500 грн - неустойка (11 000 грн х 50%).
Карткою субконто відносно контрагента ОСОБА_1 за договором № 28.07.2024-100002111 підтверджується, що відповідач не сплатив кредитодавцю ТОВ «Споживчий центр» жодного платежу. У цій картці містить детальний (поденний) розрахунок заборгованості по кредиту, процентам та комісії, що у сумі станом на 14 грудня 2024 року складає 28 600 грн (без нарахування неустойки) (а.с. 104-120).
Таким чином між сторонами укладено електронний договір споживчого кредитування, обставини та факти укладення якого, зокрема, і видача кредиту підтверджено за допомогою письмових доказів, що містяться у матеріалах справи.
В той же час скаржник заперечує проти факту укладення кредитного договору та вважає його нікчемним. Не погоджується також й з розрахунками заборгованості.
Разом з тим за встановлених судом обставин, слід зробити висновок, що ненадання позивачем детального розрахунку не порушило принцип змагальності сторін та право відповідача на захист, оскільки усі вихідні дані, необхідні для перевірки нарахованої позивачем заборгованості наявні в умовах укладеного договору та не потребують здійснення складних математичних розрахунків, а твердження про відсутність підстав для стягнення заборгованості за відсутністю належних доказів існування, розміру та підстав для такої заборгованості є неприйнятними.
До того ж, зауважень із посиланням на неправильність проведеного позивачем розрахунку із наданням відповідних доказів відповідачем не зазначено.
Сама довідка-розрахунок заборгованості, яку додано до позову, виходячи із зазначених в ній сум свідчить про дотримання кредитором, як періоду нарахування процентів, так і використання розміру процентної ставки за визначеними умовами договору.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Колегія суддів враховує те, що відповідач ні кредитний договір, ні окремі його умови не оспорював, такі недійсними в судовому порядку не визнавалися, а відтак є обов'язковими до виконання.
За такого доводи відповідача за обставинами справи щодо невідповідності наданого позивачем розрахунку боргу є надуманими та ґрунтуються виключно на припущеннях, так як не спростовують ґрунтовні висновки суду першої інстанції, яким ретельно досліджена уся сукупність доказів у справі та ним надана відповідна оцінка.
Таким чином рішення суду в частині задоволення позовних вимог є законним і обґрунтованим та таким, що постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства. Таке рішення у відповідності до статті 375 ЦПК України не підлягає зміні чи скасуванню в цій частині.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: