Справа № 759/23752/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13812/2025
25 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Смєхнова Володимира Афанасійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року у складі судді Твердохліб Ю.О.,
у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-
У листопаді 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути заборгованість за договором позики та кредитним договором у загальному розмірі 53 520 грн. Вирішити питання судових витрат.
Позов обґрунтовано тим, що 31 жовтня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4911646, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом одноразового ідентифікатора.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідність до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 11 квітня 2024 року № 23 до договору факторингу № 14/06/21 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26 520 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 520 грн - сума заборгованості за відсотками.
04 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102684355 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або мобільний додаток чи інші засоби.
16 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, за яким ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 16 липня 2024 року до договору факторингу № 16072024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 102684355 в сумі 27 000 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15 100 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 900 грн - заборгованість за комісією.
Всупереч умовам договору позики та кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов'язання, після відступлення права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення вищевказаних заборгованостей ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів, у зв'язку з чим позивач просить позов задовольнити та стягнути заборгованість за договором позики та кредитним договором у загальному розмірі 53 520 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі адвокат Смєхнов В.А. в інтересах ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції виклавши резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:
Позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №4911646 від 31 жовтня 2023 року у розмірі 6 000 грн. Стянути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №102684355 від 04 січня 2022 року у розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, щооскаржуване рішення є необґрунтованим, у зв'язку з неповнотою встановлення обставин, які мають значення для справи.
Вказано, що в розрахунках фігурують остаточні загальні суми заборгованості за відсотками та суми заборгованості за комісією, але позивачем не наведено детального розрахунку з першого і до кінцевого днів періоду заборгованості.
Посилається на те, щоОСОБА_1 на момент подачі позову та його розгляду в Святошинському районному суді м. Києва був відсутній в місті Києві, оскільки з 26 серпня 2024 року відряджений в оперативне підпорядкування командувача угрупування сил і засобів оборони міста Києва, де виконує бойові (спеціальні) завдання із забезпечення дотримання прикордонного режиму, посилення охорони державного кордону України, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Відтак, він не мав реальної можливості отримати копії позовної заяви від суду, та скористатися своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, виклавши свої заперечення та інші докази.
Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні детальні розрахунки сум заборгованості по кредитним договорам. З наведених загальних сум неможливо перевірити правильність нарахування позивачем заявлених для стягнення сум.
Крім того, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Вказує, що станом на дату ухвалення рішення у даній справі, правовий режим воєнного стану на території України не скасовано, а тому нарахування суми заборгованості за відсотками та суми заборгованості за комісією не підлягають стягненню.
Вважає, що судом першої інстанції не доведено правомірності стягнення розміру відсотків, зазначених у позовній заяві.
Звертає увагу, що на скаржника також поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якого до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
У відзиві на апеляційну скаргу Дергунова А.В. в інтересах ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року - без змін.
Зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Так, предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами, ціна позову в якій становить 53 520 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 вказаної норми).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що 04 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102684355 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або мобільний додаток чи інші засоби (а.с. 22-26).
Відповідно до п.п. 1.2 договору про споживчий кредит, сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000 грн у валюті українська гривня.
Згідно з п. п. 1.3. договору про споживчий кредит, кредит надається строком на 30 днів з 04 січня 2022 року (строк кредитування).
Також сторони погодили умови споживчого кредиту відповідно до Паспорту споживчого кредиту та графіку платежів, згоду на які дав відповідач (а.с. 27).
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 16072024, відповідно до якого ТОВ Мілоан передає (відступає) ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 28-29).
Згідно з п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (комісію з надання кредиту і проценти за користуванням кредитом), неустойкою (штраф/пеня) та/ або процентами за порушення грошового зобов'язання та іншими платежами згідно кредитних договорів, за наявності, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників від 16 липня 2024 року до договору факторингу № 16072024 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 102684355 та набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 000 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 100 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 900 грн - заборгованість за комісією (а.с. 31).
Долучено до справи також й розрахунок заборгованості за кредитним договором № 102684355 від 04 січня 2022 року за період з 16 липня 2024 по 30 вересня 2024 року на загальну суму 27 000 грн (а.с. 32).
31 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4911646, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом одноразового ідентифікатора sFzjclRv96 (а.с. 6-9).
Відповідно до п. 2.1-2.2 договору, сума позики становить 6 000 грн строк позики - 30 днів, базова процентна ставка за перший день користування 71,71 % (фіксована), базова процентна ставка з другого дня користування 2,50 % (фіксована). Дата повернення позики - 30 листопада 2023 року, знижена процентна ставка в день - 0,01 %, процентна ставка за понаднормове користування позикою за день - 3,50 %, пеня в день - 3,50 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 73283,11 %, орієнтовна загальна вартість позики 10 320 грн.
Згідно з п. 4 договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не більше 90 календарних днів зі спливу первісного строку кредитування позикою, визначеного договором/додатковими угодами.
Відповідно до п. 6 договору, позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4911646від 31 жовтня 2023 року за період з 11 квітня 2024 року по 30 вересня 2024 року, станом на 30 вересня 2024 року заборгованість за кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 26 520 грн (а.с. 16).
14 червня 2021 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до божників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 10-11).
За умовами цього договору до позивача перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, який формується згідно Додатку 1 та є невід'ємною частиною цього договору.
28 липня 2021 року сторонами вказаного договору факторингу укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/21, якою внесли зміни до п. 1.3 договору щодо строку повідомлення клієнтом боржників про відступлення права вимоги фактору (а.с. 12).
11 квітня 2024 року укладено додаткову угоду № 22 до договору факторингу № 14/06/21 якою внесли визначено загальну суму прав вимоги, що відступають згідно реєстру боржників (а.с. 13).
Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 23 від 11 квітня 2024 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»передано реєстр божників № 23 від 11 квітня 2024 року (а.с. 14).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 23 від 11 квітня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги за договором позики № 4911646до відповідача в сумі 26 520 грн, з яких 6 000 грн - сума заборгованості за основним боргом, 20 520 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 15).
Підписуючи договори, відповідач підтвердив, що ознайомився з інформацією щодо позикодавця та його послуги передбачені ст. 12 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а також інформацію для споживачів фінансових послуг.
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайтіwww.mvcredit.ua.
Відповідно до п. 20 Договору позики Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно- телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України "Про електронну комерцію".
Встановлено, що до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за договорами № 102684355 від 04 січня 2022 року та № 4911646 від 31 жовтня 2023 року.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно додатку № 1 є невід'ємною частиною договору.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не надав жодного доказу належного виконання ним грошового зобов'язання за договором позик та договором про споживчий кредит.
Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги таке.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресові на пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Так, з матеріалів справи вбачається, що спірні договори підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином колегія суддів вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, оскільки дані електронні договори містять істотні умови щодо суми кредиту, дати їх видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, при цьому вказані договори недійсними або неукладеними не визнавалися.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Колегія суддів враховує те, що відповідач ні кредитні договори, ні окремі його умови не оспорював, такі недійсними в судовому порядку не визнавалися, а відтак є обов'язковими до виконання.
При цьому колегія суддів приймає до уваги вимоги процесуального закону, який покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02 жовтня 2018 року, № 917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року.
У цій справі позивачем доведено належними доказами наявність волевиявлення сторін на укладення правочинів, фактичне отримання позичальником кредитних коштів та їх викоаристання.
Щодо посилання апеляційної скарги на Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" варто зазначити наступне.
Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення правовідносин) видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
02 вересня 2014 року за № 18-112/48620 Юридичний департамент Національного Банку України надіслав банкам України лист Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142 з роз'ясненням щодо переліку документів, які підтверджують призов на особливий період, та проходження військової служби, що надаються позичальниками до банків з метою звільнення від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом.
В листі Міністерства оборони України підтверджено що документами, які підтверджують призов військовозобов'язаних на час особливого періоду, можуть бути військовий квиток, довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведення статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.
Отже, в цьому випадку відповідач мав повідомити кредитора, що він є військовослужбовцем та надати належні документи для застосування відповідної пільги.
За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З матеріалів справи убачається, що, заперечуючи проти нарахування відсотків за користування кредитом, відповідачем не надано відповідної довідки, що підтверджує факт його перебування на військовій службі на час виникнення спірних правовідносин - 07 листопада 2024 року, або інших доказів, що відповідач в період кредитування мав статус військовослужбовця, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації.
Копії військового квитка із зазначенням у відповідних розділах службових відміток матеріали справи не містять.
За таких обставин, колегія суддів вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах визначених укладеними договорами і взяті на себе зобов'язання не виконав, нараховані відсотки не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка не сплачувалась ні новому, ні попередньому кредитору.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та відповідно не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Смєхнова Володимира Афанасійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: