Київський апеляційний суд
17 листопада 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер справи 755/5101/25
номер провадження 33/824/4761/2025
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати з розгляду цивільних справ Лапчевської О.Ф.,
за участю:
ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року /суддя Мельниченко Л.А./
у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт в розмірі 30 (тридцяти) годин, направлено до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації для проходження програми для кривдників, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк 3 (три) місяці, стягнуто судовий збір у розмірі 605, 60 грн. на користь держави.
Не погоджуючись з вказаною постановою, апелянт звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказувала на те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи у суді першої інстанції. Зазначала, що це вона є жертвою домашнього насильства, 27.03.2025 року її чоловік повернувся з нічної зміни тверезим і безпідставно звинуватив її у зраді з колишнім чоловіком, почалась словесна сварка, під час якої він перебуваючи в агресивному стані схопив її за шию та почав душити, перекрив дихання, а коли вона почала задихатись, його ущипнула, відштовхнула, щоб припинити напад та негайно викликала поліцію. Пізніше, близько 23 год. 30 хв. того ж дня, її чоловік повернувся до дому в стані алкогольного сп'яніння та почав завдавати їй удари кулаком по голові та ногами по хворому коліну, внаслідок чого вона звернулась до лікарні, де було зафіксовано тілесні ушкодження. Звертала увагу, що не вона була кривдником, її дії були виключно самообороною від нападу чоловіка.
Крім того, просила поновити строки на апеляційне оскарження, оскільки на розгляд справи про адміністративне правопорушення вона належним чином не викликалась, про постанову дізналась після дзвінка з Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, копію постанови отримала наручно 22.08.2025 року.
Повідомлений належним чином ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Судом встановлено, що, 27.03.2025 року близько 09 години 30 хвилин ОСОБА_1 за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно чоловіка ОСОБА_2 , а саме: штовхалась та погрожувала. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Ухвалюючи рішення у справі за відсутністю самих учасників справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме, даними, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення від 27 березня 2025 року; у рапорті інспектора СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві; у письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; у копії термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_2 серії АА № 4812090 від 27 березня 2025 року; у копіях адміністративних протоколів; у рапорті ЄО № 26302 від 27 березня 2025 року; у таблиці кількості складених протоколів про адміністративне правопорушення протягом року та стан їх розгляду.
Однак, з таким висновком суд апеляційної інстанції категорично не погоджується з наступних підстав.
Так, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином, під домашнє фізичне насильство підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно нанесено побої, заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
Вказані дії повинні бути умисними тобто особа, яка їх вчинила, має усвідомлювати протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати її шкідливі наслідки та бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Усупереч цьому в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, окрім пояснень самих учасників події, які б вказували на те, що ОСОБА_1 вчиняла щодо свого чоловіка діяння, що підпадали б під ознаки домашнього насильства, зокрема фізичного та психологічного насильства, а саме штовхалась та погрожувала, як це описано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій за які передбачена адміністративна відповідальність та його невід'ємні складові частини повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.
Сам по собі складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Апеляційний суд з'ясував, що між ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 у присутності їх сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 виник конфлікт на фоні ревнощів.
ОСОБА_1 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що 27.03.2025 року її чоловік повернувся з нічної зміни тверезим і безпідставно звинуватив її у зраді з колишнім чоловіком, почалась словесна сварка, під час якої він перебуваючи в агресивному стані схопив її за шию та почав душити, перекрив дихання, а коли вона почала задихатись, його ущипнула, відштовхнула, щоб припинити напад та негайно викликала поліцію.
Такі ж письмові пояснення ОСОБА_1 були надані у день складення протоколу.
Надалі пояснила, що пізніше, того є дня близько 23 год. 30 хв. її чоловік повернувся до дому в стані алкогольного сп'яніння та почав завдавати їй удари кулаком по голові та ногами по хворому коліну.
Зазначені побої засвідчені медичною довідкою КНП «КМКЛ ШМД» від 28.03.2025 року./а.с. 38/
Також, ОСОБА_1 зазначила, що на її чоловіка ОСОБА_2 27.03.2025 року також було складено два протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи /а.с. 6/ та звертала увагу, що подібні події зі складанням протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 173-2 КУпАП відбуваються з 2021 року, тобто не вперше.
ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях, що були надані поліцейським, конфлікту на фоні ревнощів зі своєю дружиною ОСОБА_1 не заперечував, однак зазначав, що руками її не чіпав, це вона почала його відштовхувати і просити покинути квартиру. /а.с. 3/
Крім того, у матеріалах справи міститься копія термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_2 серії АА № 4812090 від 27.03.2025 року, відповідно до якого саме ОСОБА_2 чоловік ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, у зв'язку із чим йому було заборонено до 29.03.2025 року 12 год. 30 хв. в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - ОСОБА_1 .
Таким чином, дослідивши матеріали справи та наявні належні та допустимі докази у їх сукупності, а саме: копію термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_2 серії АА № 4812090 від 27 березня 2025 року; дві копії протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 ; копію медичної довідки КНП «КМКЛ ШМД» від 28.03.2025 року, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки дії зазначені у протоколі ОСОБА_1 вчиняла з метою припинити фізичний напад на неї чоловіка ОСОБА_2 , а не задля цілеспрямованого та навмисного завдання своєму чоловікові домашнього насильства фізичного та психологічного характеру.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року - скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Лапчевська О.Ф.