21 листопада 2025 року місто Київ
справа № 761/9776/25
апеляційне провадження № 22-з/824/1389/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Головачова Я.В.,
суддів:Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Фролової І.В. від 5 червня 2025 року,
У березні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 5 червня 2025 року позов ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах задоволено. Звільнено ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментах в розмірі 126 819 грн 45 коп., що нарахована у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2015 року у справі № 761/35477/14-ц.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 5 червня 2025 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
17 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заява обґрунтована тим, що в суді апеляційної інстанції відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн. Розмір гонорару підтверджується копією договору про надання правової допомоги № 50/25 від 20 червня 2025 року, копією додаткової угоди про узгодження гонорару за надання правничої допомоги № 2 від 20 червня 2025 року, копією рахунку на оплату № 7, копіями платіжних інструкцій та копією акту № 1 про прийняття-передачу наданих послуг від 14 жовтня 2025 року.
Відповідач заперечення до суду не подав.
Згідно з вимогами статті 382 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини 1).
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 270 ЦПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначила попередній розмір витрат на правничу допомогу в сумі 25 000 грн, які просила стягнути з позивача.
На підтвердження понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу, у встановлений процесуальним законом строк, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надала суду: копію договору про надання правової допомоги № 50/25 від 20 червня 2025 року, копію додаткової угоди про узгодження гонорару за надання правничої допомоги № 2 від 20 червня 2025 року, копію рахунку на оплату № 7, копії платіжних інструкцій та копію акту № 1 про прийняття-передачу наданих послуг від 14 жовтня 2025 року, згідно якого вартість наданих послуг становить 25 000 грн.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У пункті 4.1. договору № 50/25 від 20 червня 2025 року про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та АО "Галини Попазової", сторони погодили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається додатковими угодами, котрі є невід'ємною частиною цього договору, та підтверджується відповідним актом по факту наданих послуг.
Згідно з додатковою угодою про узгодження гонорару за надання правничої допомоги № 2 від 20 червня 2025 року вартість послуг за надання правничої допомоги в рамках цивільної справи № 761/9776/25 становить 25 000 грн та включає наступні послуги: консультація адвоката, узгодження правової позиції, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз отриманих документів - 5 000 грн; додатково аналіз правомірності розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, з урахуванням штрафів та можливості стягнення пені, подання адвокатського запиту щодо отримання довідки-розрахунку, з'ясування на предмет штрафу, пені, а також чи було враховано всі доходи при розрахунку (перевірка правильності нарахування) - 5 000 грн; складання та подання апеляційної скарги та всіх необхідних процесуальних документів в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції у справі 761/9776/25 та участь в судових засіданнях - 15 000 грн.
Відповідно до акту № 1 про прийняття-передачу наданих послуг від 14 жовтня 2025 року, виконавцем були надані такі послуги: консультація адвоката, узгодження правової позиції, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз отриманих документів; складання та подання апеляційної скарги та всіх необхідних процесуальних документів в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції у справі 761/9776/25 та участь в судових засіданнях.
Дослідивши зміст заяви представника відповідача про відшкодування судових витрат, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів встановила, що заявлені витрати дійсно були пов'язані з представництвом інтересів відповідача та підтверджені наданими доказами. Разом з тим, оцінюючи їх розмір, колегія суддів дійшла висновку, що сума, зазначена у заяві, не є співмірною зі складністю справи та фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 20 червня 2025 року, сторони погодили вартість правничої допомоги у розмірі 25 000 грн, з яких 5 000 грн - за консультацію, узгодження правової позиції, ознайомлення з матеріалами справи та аналіз документів; 5 000 грн - за аналіз розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та пов'язані дії; 15 000 грн - за складання і подання апеляційної скарги, процесуальних документів, а також участь у судових засіданнях. При цьому 5 000 грн, заявлені за аналіз розрахунків, фактично є складовою загальної консультації й не становлять окремої послуги. Попри це, в акті приймання-передачі послуг від 14 жовтня 2025 року такі послуги вже не зазначені, однак загальна сума залишена незмінною, що суперечить умовам додаткової угоди.
Колегія суддів також враховує, що розмір витрат на правничу допомогу має відповідати загальній практиці та середньоринковим розцінкам у справах подібної категорії. Надмірний обсяг заявлених витрат не може визнаватись автоматично обґрунтованим виключно на підставі домовленості між клієнтом і адвокатом. Судова практика виходить із необхідності забезпечення справедливого балансу між правами сторін, тому витрати, що явно перевищують розумні межі, підлягають коригуванню.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги реальний обсяг виконаних адвокатом дій і складність спору, колегія суддів вважає обґрунтованим зменшення суми витрат на правничу допомогу до 20 000 грн, з яких 5 000 грн - за консультацію, аналіз документів і формування правової позиції, та 15 000 грн - за складання і подання апеляційної скарги та супровід справи в суді апеляційної інстанції.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для прийняття додаткової постанови та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: