Справа № 761/36122/24 Головуючий у І інстанції Юзькова О.Л.
Провадження №22-з/824/1495/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
(додаткова)
21 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Жбанова Кирила Руслановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», третя особа: ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири від 23 березня 2021 року б/н та стягнення коштів,
У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив розірвати попередній договір купівлі-продажу квартири від 23 березня 2021 року, укладений між ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашкевич Людмилою Георгіївною та зареєстрований в реєстрі за №366, стягнути з ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь ОСОБА_1 сплачені на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу квартири від 23 березня 2021 року грошові кошти в розмірі 1 339 573,10 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано укладений між ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та ОСОБА_1 попередній договір купівлі-продажу квартири від 23 березня 2021 року б/н, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашкевич Людмилою Георгіївною, зареєстрований в реєстрі за № 366.
Стягнуто з ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 1 339 573,10 грн.
Стягнуто з ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» в дохід держави судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Жбанова Кирила Руслановича, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ПрАТ «Київміськбуд» - Варицький Євген Валентинович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, а також просив скасувати додаткове рішення.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року апеляційну скаргу представника ПрАТ«Холдингова компанія «Київміськбуд» - Варицького Євгена Валентиновича залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року залишено без змін.
12 листопада 2025 року до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Жбанов К.Р.подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначив, що 12 листопада 2025 року Київським апеляційним судом була винесена постанова про відмову в задоволенні апеляційних скарг ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд». Під час розгляду даної справи ОСОБА_1 поніс витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн, докази на підтвердження яких подано разом із відзивом на апеляційну скаргу, та які представник останнього просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Згідно положень ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у даній справі, перевіривши додані до заяви докази, судова колегія вважає за неохідне ухвалити додаткове рішення по справі для розподілу понесених позивачем судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Вирішуючи вказане питання, апеляційний суд виходить з наступного.
П. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч.1-4 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані ч. 4 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 6, 7 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.2 ст. 137, ч.8 ст. 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
Згідно з п.п. 4, 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Ст. 29 Закону №5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Згідно зі ст. 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 користувався правовою допомогою АО «Адвокатська група сприяння бізнесу», з яким 04 червня 2024 року було укладено договір про надання правової допомоги № 04-06/24.
Згідно Договору про надання правової допомоги № 04-06/24 від 04 червня 2024 року, АО зобов'язується надавати клієнту правову допомогу відповідно до його доручень, а клієнт зобов'язується своєчасно оплачувати послуги АО в порядку та на умовах, визначених цим договором.
П. 2.1. Договору передбачає, що перелік та орієнтована вартість Послуг за надання правовоїдопомоги містяться в Додатку №1 до даного Договору, який є невід'ємною його частиною.
П. 5.4. Договору встановлено, що за домовленістю між Клієнтом та Об'єднанням може бути встановлена фіксована вартість послуг за виконання окремого доручення, яка не залежить від кількості та обсягу виконаних робіт, наданих послуг та/або витраченого часу, про що укладається відповідна додаткова угода до цього Договору. В такому разі оплата наданих послуг здійснюється Клієнтом відповідно до рахунку, виставленого Об'єднанням.
Відповідно до п. 11.5. Договору, Додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (у разі наявності).
Згідно п. 1. Додаткової угоди №4 від 28 липня2025 року до Договору про надання правової допомоги № 04-06/24 від 04 червня 2024 року Клієнт доручає, а АО бере на себе зобов'язання надати Клієнту комплекну правову допомогу щодо представництва та захисту прав та інтересів Клієнта у справі №761/36122/24 в Київському апеляційному суді, а також подання всіх необхідних процесуальних та інших документів, стягнення судових витрат.
П. 3. Додаткової угоди №4 від 28 липня 2025 року передбачено, що вартість послуг АО з виконання окремого доручення, зазначеного в п. 1 Додаткової угоди, узгоджена сторонами, є фіксованою та становить 20 000,00 грн.
У відзиві на апеляційні скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Васильчук С.С.просила за результатом розгляду апеляційної скарги стягнути з ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Факт наданих послуг в Київському апеляційному суді підтверджується: копією Договору про надання правової допомоги № 04-06/24 від 04 червня 2024 року; копією Додаткової угоди №4 від 28 липня 2025 року до Договору про надання правової допомоги № 04-06/24 від 04 червня 2024 року; копією рахунку на оплату №28/07 від 28 липня 2025 року на суму 20000,00 грн; копією платіжної інструкції №1.242135181.1 від 01 серпня 2025 року, в якій зазначено призначення платежу: плата за комплексну правову допомогу згідно рахунку на оплату від 28 липня 20215 року №28/07 та додаткової угоди від 28 липня 2025 року №4; копією ордеру на надання правничої допомогиадвокатом Жбановим К.Р. серії АІ № 1671681 від 28 жовтня 2024 року; копією ордеру на надання правничої допомоги адвокатом Васильчук С.С.серії АІ № 1570322 від 04 червня 2024 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі 756/2051/16-ц).
Відповідно до Додаткової угоди №4 від 28 липня2025 року до Договору про надання правової допомоги № 04-06/24 від 04 червня 2024 року, яку ОСОБА_1 уклав з АО «Адвокатська група сприяння бізнесу», вартість Послуг за надання правничої допомоги визначена фіксованою ставкою та становить 20000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Факт виконання АО «Адвокатська група сприяння бізнесу» роботи у вигляді надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції підтверджено належними доказами, тому судова колегія вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Зі змісту ст. ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Жодних заперечень з цього приводу сторона відповідача не висловила, про що свідчить їх відсутність в матеріалах справи.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн колегія суддів вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданий АО «Адвокатська група сприяння бізнесу» обсяг послуг під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційним до предмета спору та доведеними.
Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Жбанова Кирила Руслановича про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат та стягнення з приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку із чим приймає додаткову постанову у порядку ст. ст. 270 та 381 ЦПК України.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Жбанова Кирила Руслановича про ухвалення додаткового рішеннязадовольнити. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Приватне акціонерне товариств «Холдингова компанія «Київміськбуд», код ЄДРПОУ 23527052, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6.
Суддя-доповідач Д.О.Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар