Справа № 759/10922/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11580/2025
19 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ременюк Тетяни Олександрівни в інтересах акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року про відмову у видачі дублікату виконавчого листа у складі судді Ключника А.С.,
у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У квітні 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулося у суд із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі 759/10922/14-ц на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року позов було задоволено.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2022 року було змінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа Банк».
Після прийняття кредитного портфелю, АТ «Сенс Банк» встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» фактично були втрачені виконавчі листи, підтвердженням чого є складений на підприємстві акт про відсутність виконавчих листів.
Окрім того, як вбачається з відповіді Святошинського відділу ДВС у м. Києві виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 759/10922/14-ц перебувало на виконанні та 20 вересня 2016 року було закінчено виконавче провадження згідно п.10 частини першої ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: виконавчий документ направлено за належністю до Шевченківського районного ВДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві. Відповідно до відповіді Шевченківського ДВС виконавчий документ № 759/10922/14-ц не перебуває та не перебував на виконанні.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про видачу дублікату виконавчого листа відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат Ременюк Т.О. в інтересах АТ «Сенс Банк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до відповіді Шевченківського ДВС виконавчий документ № 759/10922/14-ц не перебуває та не перебував на виконанні, а тому вбачається, що оригінал виконавчих листів дійсно було втрачено при пересилці.
Посилається на те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС свідчить про те, що його було втрачено.
Також вказує, що виконавчі листи були направлені на адресу м. Київ, вул. Білоруська, 15, що не є юридичною адресою ПАТ «Укрсоцбанк».
Скаржник звертає увагу суду, що відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для видачі дубліката втраченого виконавчого листа, у зв'язку з відсутністю поважних причин для поновлення строку його пред'явлення, проте такий висновок є помилковим, оскільки в даній справі строк пред'явлення виконавчого листа заявником пропущений не був.
Вказує, що на час звернення АТ «Сенс Банк» до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа строк пред'явлення виконавчого листа до виконання ще не сплив, тому немає підстав вважати, що заява є такою, що подана поза межами строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Зазначає, що стягувач не зобов'язаний наводити причини втрати виконавчого документу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат виконавчого документа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити дату його видачі.
Крім того, відсутність виконавчого документу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належно. Від адвоката Пересунька С.С. в інтересах АТ «Сенс Банк» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає в повній мірі.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 січня 2015 року у справі № 759/10922/14-ц задоволено позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк». Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №10-29/8301 від 29 липня 2008 року у розмірі 368 012,84 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 22 січня 2014 року - 2 941 526 грн 63 коп та судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 3 654 грн (а.с. 60-62).
21 серпня 2015 року на адресу суду надійшла заява ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу копії рішення та виконавчих листів (а.с. 93).
Відповідно до супровідного листа від 27 серпня 2015 року судом на адресу зазначену в заві позивача, а саме: м. Київ, вул. Білоруська, 11, каб. 2 направлено копію рішення суду від 14 січня 2015 року та виконавчий лист (а.с. 95).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2022 року було змінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа Банк» (а.с. 123-125).
З відповіді Святошинського відділу ДВС у м. Києві № 38358 від 15 квітня 2025 року вбачається, що виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2/759/287/15 від 27 серпня 2015 року перебувало на виконанні. 02 жовтня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 19 жовтня 2015 року постановою державного виконавця накладено арешт на все майно боржника та 20 вересня 2016 року було закінчено виконавче провадження згідно п. 10 частини першої ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: виконавчий документ направлено за належністю до Шевченківського районного ВДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві (а.с. 142).
Відповідно до відповіді Шевченківського ДВС виконавчий документ № 759/10922/14-ц не перебуває та не перебував на виконанні (а.с. 141).
Окрім цього до справи долучено акт АТ «Сенс Банк» про те, що виконавчі листи по справі № 759/10922/14-ц, щодо стягнення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором за позовом АТ «Укрсоцбанк» у АТ «Сенс Банк» відсутні (а.с. 143).
Відмовляючи у задоволенні заяви районний суд виходив з того, що заявником не надано доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення його до виконання, а обставини, на які він посилається, не підтверджуються матеріалами справи.
З таким висновком погоджується й апеляційна інстанція з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.
Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
Відповідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).
Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має перевірити, чи не було виконано судове рішення, чи не втратило рішення законної сили, чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин, чи пред'являв стягувач виконавчий лист до виконання, а також обставини втрати виконавчого документа (коли виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується).
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Видача дубліката виконавчого листа взаємопов'язана із визначеним Законом України "Про виконавче провадження" строком для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає із спливом строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України.
Згідно ст. 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", строк пред'явлення виконавчого листа, складав 3 роки. Виконавчий лист стосовно боржника було отримано стягувачем вчасно ще у 2017 році. Докази про його пред'явлення до органу державної виконавчої служби до справи не долучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Заявник вказує, що оригінали виконавчих листів були втрачено при пересилці.
Однак доказів направлення Святошинським ДВС у м. Києві та неотримання виконавчого листа Шевченківським ДВС у м. Києві, не надав а також не долучив підтверджуючих документів про втрату виконавчих листів було здійснено Святошинським або Шевченківським ДВС у м. Києві.
Відтак, суд позбавлений можливості видати дублікат виконавчих листів, оскільки дублікат виконавчого листа видається тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.
Заявником не надано суду жодного належного та достатнього доказу, який би свідчив про втрату отриманого оригіналу виконавчого документа.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Таким чином, оскільки заявником не надано належних доказів щодо втрати оригіналу виконавчого листа, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав до видачі дубліката виконавчого листа.
В зв'язку з викладеним, районний суд правомірно вважав, що стягувач АТ «Сенс Банк» пропустив строк пред'явлення виконавчих листів до виконання і не навів поважних причин пропуску такого строку, а також не долучив до справи належних та безспірних доказів втрати оригіналів виконавчих листів.
При цьому, колегія суддів враховує тривалість невиконання судового рішення, що свідчить про відсутність контролю й невжиття своєчасних заходів щодо пошуку виконавчих листів та подання їх до виконання.
Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та про відмову видачі дублікату виконавчого листа.
Доводи апеляційної скарги про те, що виконавчі листи були направлені на адресу м. Київ, вул. Білоруська, 15, що не є юридичною адресою ПАТ «Укрсоцбанк», однак відповідно до справи останній в своїй заяві про видачу виконавчих листі вказав адресу: м. Київ, вул. Білоруська, 11, каб. 2, тобто ту, на яку просив направити виконавчі листи заявник (а.с. 93, 95).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині ухвали суду, а зводяться до незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування за доводами апеляційної скарги відсутні, тому ухвала суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Ременюк Тетяни Олександрівни в інтересах акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2025року.
Суддя-доповідач:
Судді: