Справа №755/15094/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6772/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
11 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів, Харківської області, громадянина України, українця, неодруженого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 19.03.2025 Обухівським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 , 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, -
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12024100040003284 від 19.09.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів - до 13 жовтня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 14 серпня 2025 року.
Взято ОСОБА_7 , під варту в залі суду та поміщено до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
На підставі п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання сторони обвинувачення, обравши підозрюваному ОСОБА_7 інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Встановити для підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є постановленою з порушенням норм процесуального права, без дотримання принципу верховенства права. Суд в своєму рішенні жодним чином не дотримався обов'язку об'єктивності та неупередженості, що призвело до порушення прав підозрюваного.
Апелянт вказує на те, що у повідомленні про підозру від 14 серпня 2025 року на першій сторінці вказано, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255. ч. 3 ст. 307 КК України. Тобто, жодної згадки про інкримінування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 КК України, немає. Водночас на передостанній сторінці зазначеного повідомлення про підозрувказано, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 307 КК України та не міститься жодної згадки про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
Наведене свідчить про наявність суттєвих внутрішніх суперечностей у повідомленні про підозру, що ставить під сумнів його належність, допустимість, та достатність, а також вказує на необґрунтованість підозри.
Водночас слідчий суддя у своїй ухвалі самостійно дійшов висновку про наявність у діях підозрюваного складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255. ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 307 КК України, що є протиправним, оскільки слідчий суддя не наділений повноваженнями самостійно змінювати чи уточнювати правову кваліфікацію, яка міститься у повідомленні про підозру.
Також апелянт зазначає, що окрім тяжкості злочинів визначених в повідомленні про підозру, клопотання про обрання запобіжного заходу в частині обгрунтування ризиків нічим не вмотивоване.
Крім того апелянт зазначає, що на утриманні останнього перебуває вагітна дружина, матеріальна шкода не завдана, злочин не спрямований проти життя та здоров'я, вина не доведена, а пред'явлена підозра не обгрунтована та не підтверджена доказами, а тому апелянт вважає утримання ОСОБА_11 , під вартою незаконне, а затримання не обгрунтоване, адже жоден ризик передбачений статті 177 КК України не доведений.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в них підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Дніпровським УП ГУНП в м. Києві розслідується кримінальне провадження №12024100040003284 від 19.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопрушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше вересня 2024 року, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, володіючи якостями лідерів, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи та маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із наркотичними засобами, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», вирішили організувати систематичне незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів у великих та особливо великих розмірах на території м. Києва та м. Одеси.
Так, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та невстановлена досудовим розслідуванням особа розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, а тому її провадження потребує чітких та узгоджених дій значної кількості людей та вжиття заходів суворої конспірації, маючи намір здійснювати таку діяльність протягом тривалого періоду часу, створили стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, до складу якої ними особисто або через інших учасників злочинної організації з їх подальшим погодженням було залучено ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Вищевказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, за попередньою змовою зорганізувалися в стійке ієрархічне об'єднання для спільної діяльності, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, розробивши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника такої злочинної організації, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності невстановленим досудовим розслідуванням особам як керівникам злочинної організації, які забезпечували керівництво, координацію кримінально-протиправної діяльності інших осіб та забезпечували функціонування злочинної організації, свідомо виконуючи їх вказівки.
При цьому для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації під час підбору зазначених осіб враховувалися їх особисті якості, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, територіальну та сімейну спорідненість, схильність до вчинення правопорушень, визнання авторитету її лідера та безумовне підпорядкування.
Залежно від наявності особистих якостей, навичок, схильності до вчинення правопорушень керівниками злочинної організації було визначено чітку ієрархію серед її учасників та розподілені відповідні функції між ними.
Окрім цього, було розроблено план діяльності злочинної організації, який полягав в тому, що невстановлені досудовим розслідуванням особи забезпечували контактами для отримання наркотичного засобу, приміщенням, знаряддями та засобами для зважування, фасування та пакування наркотичного засобу.
В подальшому, наркотичний засіб - кокаїн розфасовувався по пакетах та згортках, який надходив іншим учасникам злочинної організації - ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які в свою чергу діяли відповідно до заздалегідь встановленого графіку чергувань.
ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та невстановлена особа розробили план діяльності злочинної організації, який полягав в тому, що з метою забезпечення конспіративної діяльності та залучення якомога більшої кількості покупців наркотичного засобу обіг якого обмежено - кокаїн, у месенджері Telegram було створено інтернет-магазини під виглядом «Telegram-каналів», серед яких «ІНФОРМАЦІЯ_10» «ІНФОРМАЦІЯ_11» тощо.
З метою належного функціонування вказаного Telegram-каналу невстановленими особами було визначено графік чергувань інших учасників, яким відводилася роль кур'єрів, тобто осіб, які отримували замовлення та в подальшому перевозили їх замовникам, в тому числі з використанням транспортних засобів із рук в руки на території міста Києва та м. Одеса.
Оплата за придбання наркотичних засобів здійснювалася в готівковій формі при безпосередній передачі або шляхом перерахування коштів на визначені учасниками злочинної організації банківські картки.
У період часу з вересня 2024 року по серпень 2025 року ОСОБА_12 ОСОБА_7 та невстановлена особа, являючись організаторами злочинної організації, здійснювали керування злочинною організацією при вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також подальший незаконний збут наркотичного засобу - кокаїну на території м. Києва та м. Одеса.
Дисциплінованість учасників злочинної організації підтримувалася її ієрархічністю, тобто свідомим і беззаперечним виконанням вказівок керівників, які утворили злочинну організацію, керували нею, забезпечували її фінансування, організували вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, керували їх підготовкою чи вчиненням, а також організовували приховування зазначеної кримінально протиправної діяльності.
Відповідно до плану злочинної діяльності ОСОБА_12 ОСОБА_7 та невстановлена особа у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше вересня 2024 року, організували та налагодили придбання наркотичного засобу - кокаїну, визначені місця його незаконного зберігання та фасування, а також способи передачі від одних співучасників злочину іншим, підтримання постійного зв'язку між членами злочинної організації, а також способи розповсюдження та збуту наркотичного засобу-кокаїну у м. Києві та м. Одесі, з різним фасуванням в залежності від кількості замовлень, залучили до участі у злочинній організації ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_20 , які зберігали, фасували, перевозили та в подальшому збувавали наркотичний засіб - кокаїн за грошові кошти.
Крім того, залежно від обсягу та кількості замовлень, що надходили від покупців через закриті «Telegram-канали», серед яких «ІНФОРМАЦІЯ_10» «ІНФОРМАЦІЯ_11», ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , використовуючи власні транспорті засоби, самостійно здійснювали збут наркотичного засобу-кокаїну, у випадку якщо кількість замовлень перевищувала можливості інших учасників та вимагала термінового виконання.
В той же час, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , та ОСОБА_20 як члени злочинної організації, виконували такі функції відповідно до відведених їм ролей: брали участь в розробленні планів злочинних дій, які в подальшому виконували у відповідності до заздалегідь складеного робочого «графіку», приймали замовлення від наркозалежних споживачів за допомогою наданих невстановленими організаторами закритих «Telegram-каналів», серед яких «ІНФОРМАЦІЯ_10» «ІНФОРМАЦІЯ_11», наркотичного засобу - кокаїну. Отримували інструкції від ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та невстановленої особи з дотримання правил безпеки та конспірації, а також звітували про подальший незаконний збут, після чого звітували про отримані грошові кошти, здійснювали безпосередній незаконний збут наркотичного засобу кокаїну на території м. Києва та м. Одеса з урахуванням комендантської години з використанням транспортних засобів, отримували від споживачів наркотичного засобу оплату готівковим способом. Вказані особи, відповідно до розробленого плану, працювали позмінно.
Для підвищення мобільності під час вчинення злочинів членами злочинної організації використовувалися різні типи і марки автомобілів з числа належних як їм особисто, так і іншим особам. Вказані автомобілі використовувалися для транспортування членів злочинної організації, перевезення наркотичних засобів з метою подальшого збуту.
Формування злочинної організації здійснювалося за принципом спільного проживання на певній території або за принципом тривалих особистих довірчих відносин, в тому числі у зв'язку зі спільним проживанням в одному населеному пункті, наявністю досвіду у зберіганні та збуті наркотичних засобів та підшукуванні потенційних покупців.
Таким чином, співорганізатори ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше вересня 2024 року, більш точної дати на цей час не встановлено, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території міста Києва та міста Одеса, здійснювали керівництво злочинною організацією, що була ними створена разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, керували такою організацією, до складу якої залучили осіб, які добровільно вступили до складу вказаної злочинної організації та надали згоду на участь у вчинюваних нею злочинах: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_20 .
Створена злочинна організація, керівництво якою здійснювали співорганізатори ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також невстановлена досудовим розслідуванням особа, завдяки розробленими заходами, убезпечувала себе від викриття і діяла не пізніше вересня 2024 року по серпень 2025 року на території міста Києва та м. Одеса.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, в складі злочинної організації.
У діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
14.08.2025 року ОСОБА_7 був затриманий, відповідно до ст.208 КПК України.
14.08.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
15.08.2025 слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_22 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 ,інкримінованого йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами оглядів грошових коштів, протоколами оглядів місця події, висновками експертів, протоколами проведення оперативних закупок, протоколами огляду купців, протоколами допитів свідків, протоколом обшуку та іншими матеріалами в їх сукупності.
Враховуючи викладене та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів посягають на правовий режим обігу, а додатковим об'єктом кримінально-правової охорони є здоров'я населення.
Також слідчий вказав на наявність ризиків, регламентованих п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
15.08.2025 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів - до 13 жовтня 2025 року включно.
На підставі п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Станом на дату розгляду вказаної апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2025 року, строк дії її закінчився.
Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянта, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваної, її вік, міцність соціальних зв'язків, той факт, що підозрювана не працює, не має стійких соціальних зв'язків.
Також слідчим суддею у судовому засіданні, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України. Інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення є особливо тяжким, за якими передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, максимальна межа яких, становить строк до12 років.
Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, не надано підтверджуючих документів щодо офіційного працевлаштування, може впливати на свідків та експертів, уникати від досудового розслідування та суду. Тому, слідчий суддя обгрунтовано вважав необхідним застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_23 підозри.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Колегія суддів бере до уваги, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його вини, потребують перевірки та оцінки, у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, під час подальшого досудового розслідування.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді та в матеріалах клопотання, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру повідомлену ОСОБА_7 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Таким чином, як вважає колегія суддів, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При цьому, колегія суддів, враховуючи конкретний характер інкримінованих підозрюваному дій, вважає, що дані на які посилається сторона захисту, про те, що на утриманні ОСОБА_7 перебуває вагітна дружина, матеріальна шкода не завдана, злочин не спрямований проти життя та здоров'я, не нівелюють означених ризиків, крім того, такі дані існували і в період кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 колегія суддів вважає доведеним, що будь-який більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 , а тому були наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкриміновані злочини не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням вказаних обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України, а також, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, виходячи із конкретних обставини інкримінованих підозрюваному діянь, не знайшов підстав для визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2025 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисників, про які йдеться в поданих апеляційних скаргах, з доповненнями колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4