Справа № 752/16206/25 Головуючий в суді І інстанції - Вдовиченко О.О.
Провадження № 33/824/5047/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
07 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю.(в режимі відеоконференцзв'язку), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сіренка М.Ю. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21 червня 2025 року о 18 годині 35 хвилини, у м. Києві на вул. Лютнева, 16, керував транспортним засобом марки «KIA SORENTO», д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мовлення). Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер ARHK0501 на місці або у лікаря нарколога в КМНКЛ «Соціотерапія» водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі захисника Сіренка М.Ю. вказано, що зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід в розгляді цієї справи, не надав правову оцінку наявним доказам, не врахував доводи сторони захисту, що призвело до винесення незаконного рішення. Вважає, що працівниками поліції не було відповідно до вимог закону зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, адже як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 пропонували пройти огляд тільки на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та після його незгоди не було направлено до медичного закладу, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Зауважив, що наявність направлення на проходження огляду не може вказувати на те, що ОСОБА_1 направлявся на огляд до лікарні, оскільки вони суперечать відеозапису та не містять даних про ознайомлення з ним ОСОБА_1 . Звернув увагу на те, що згідно з відеозаписом поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою Драгера о 18-55 год., а направлення складено о 18-50 год. Відтак просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення:
Захисника Сіренка М.Ю., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просивїї задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Сіренка М.Ю. підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до оскаржуваної постанови у вину ОСОБА_1 поставлено вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Між тим, ці висновки судді зроблені на підставі неповно досліджених доказів та погодитись із ними не можливо.
Так, частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 з наступними змінами та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008р. з наступними змінами.
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Аналіз об'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вчиненого у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у поєднанні із вимогами зазначених вище нормативних документів дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі зазначеної категорії підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин та доказів, які підтверджують ці обставини, поліцейських може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Вимог цих нормативних документів як у ході фіксації поліцейськими вчиненого адміністративного правопорушення, так і під час розгляду справи у суді першої інстанції дотримано не було.
Так, статтею 266 ч.ч.2,3,5 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.4,6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008р. з наступними змінами, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
За результатами розгляду справи у суді першої інстанції, на підставі досліджених доказів суддя дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Проте, суд вважає, що указані висновки суддею місцевого суду зроблені внаслідок неповного з'ясування фактичних обставин справи та неналежної оцінки зібраних у справі доказів з точки зору їх допустимості та достатності, а тому погодитись із цими висновками не можливо.
Як зазначено вище, факт пропозиції/вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду підлягає доказуванню у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення за допомогою доказів, вичерпний перелік джерел яких визначений у ст. 251 КУпАП. Між тим, у справі не зібрано достатньої кількості доказів, які би указували на доведеність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та факт наявності вимоги поліцейського пройти такий огляд відповідно до вимог законодавства.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який долучений до матеріалів справи, вказаний відеозапис не містить доказів того, що працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та що ОСОБА_1 відмовився пройти вказаний огляд. Натомість, з вказаного відеозапису вбачається лише те, що працівники поліції зупиняють ОСОБА_1 на блокпосту, три рази пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 відповідає відмовою, проте будь - яких дій, пов'язаних з пропозицією пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та дій, які б свідчили про відмову ОСОБА_1 пройти такий огляд вказаний відеозапис не містить.
Таким чином, будь-яких доказів того, що після висловлення ОСОБА_1 своєї незгоди на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та що ОСОБА_1 відмовився пройти вказаний огляд, встановлених за допомогою об'єктивних засобів контролю (відеозаписів зроблених за допомогою камер спостереження, нагрудних камер поліцейських або ініціативних записів будь-яких осіб, зроблених із дотриманням вимог закону) чи пояснень свідків матеріали справи не містять.
Наведене у свої сукупності указує на недоведеність у ході провадження у цій справі факту пропозиції/вимоги працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження зазначеного огляду.
Для з'ясування обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції двічі були викликані працівники поліції, які склали вказаний протокол, однак вони до суду не з'явились, будь - яких заяв із зазначенням причин їх неявки до суду не надходило.
Витлумачивши, відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви у цій частині обвинувачення на користь ОСОБА_1 суд приходить до висновку про недоведеність факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння
Неврахування цих обставин призвело до хибних висновків судді про доведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За наявності зазначених вище порушень закону постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 рокущодо ОСОБА_1 не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Оскільки зібраними у справі доказами не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження у цій справі підлягає закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька