Справа № 759/21938/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8296/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
04 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12025110000000277 від 03.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року задоволено клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна.
Накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене в ході проведення обшуку яке виявлено та вилучене 17.09.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме майно, повний перелік якого зазначено в резолютивній частині ухвали.
Частково не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині накладення арешту на майно ОСОБА_7 , а саме: грошові кошти, а саме: 531 купюра номіналом 100 американських доларів, 13 купюр номіналом 50 американських доларів, 9 купюр номіналом по 20 американських доларів, 9 купюр номіналом по 10 американських доларів - загальною вартістю 54020 доларів; 30 купюр номіналом 500 гривень, 59 купюр номіналом 200 гривень - загальною вартістю 26800 гривень; студентський квиток серія номер НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , дійсний до 30 червня 2028 року, студентський квиток серія номер НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , дійсний до 30 червня 2025 року; мобільний телефон марки Iphone моделі «15ProMax», з облаштованими сім-картами мобільного оператору «Водафон» номером НОМЕР_3 та китайського оператора з номером НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_7 , пароль НОМЕР_5 ; ноутбук марки «Lenovo» моделі «YogaSlim 7 14 ITL05, який належить ОСОБА_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 на ОСОБА_7 , транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200» з державним номером НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ; ключ від транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200»; транспортний засіб марки «Toyota» моделі «LandCruiser 200» з державним номером НОМЕР_7 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання в частині арешту цього майна.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що клопотання не містило підстав, мети та обґрунтування необхідності арешту майна, у клопотанні прокурора не було зазначено, які саме відомості містять у собі речі, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не доведено наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Крім того, апелянт зазначає, що клопотання про арешт майна було розглянуто без повідомлення власника майна, що вказує на порушення вимог процесуального законодавства.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки 23.09.2025 оскаржувану ухвалу постановлено без участі власника майна, копію ухвали слідчого судді представник власника майна отримав 15.10.2025, а апеляційну скаргу подав до суду 17.10.2025, відтак, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Київ, вул. Святошинська, 2-А) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025110000000277 від 03.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
17.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено майно, яке має відношення до даного кримінального провадження.
Відповідно до постанови слідчого, вилучені в ході обшуку, речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
23.09.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва накладено арешт, із забороною відчужувати, розпоряджатись та користуватись, на майно, вилучене в ході проведення обшуку, яке виявлено та вилучене 17.09.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові кошти, а саме 531 купюра номіналом 100 американських доларів, 13 купюр номіналом 50 американських доларів, 9 купюр номіналом по 20 американських доларів, 9 купюр номіналом по 10 американських доларів - загальною вартістю 54020 доларів; 30 купюр номіналом 500 гривень, 59 купюр номіналом 200 гривень - загальною вартістю 26800 гривень, які поміщено до паперового конверту;
- планшет Ipad модель А2696/ЕМС 8137; планшет марки Ipad моделі А2197 ЕМС 3323 запаковані до сейф пакету №WAR1516924;
- блокноти у кількості 4-х одиниць в яких містяться запити іноземною мовою, запаковані до ВУМ 2017330;
- посвідка на тимчасове проживання в Україні на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_9 , дата закінчення строку дії: 31.03.2026, орган що видав 3501; посвідка на тимчасове проживання в Україні на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_10 , дата закінчення строку дії: 29.05.2034, орган що видав 8011; посвідчення водія України на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія номер: НОМЕР_11 ; пластикова картка на якій мається фотографія особи, цифра НОМЕР_12 , номер картки НОМЕР_13 . На картці маються китайські літери, скан-копія документу з даними «АДРЕСА_2» номер документу НОМЕР_41; свідоцтво про народження на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження Одеса, батько ОСОБА_10 , мати ОСОБА_12 , серія номер документу НОМЕР_14 ; копія посвідки на постійне проживання на ім'я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кількості у 2-х одиниць, які запаковуються до сейф-пакету ВУМ № 2017332;
- свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата видачі 13.09.2025 року народження, серія номер НОМЕР_15 ; свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія номер НОМЕР_16 , які запаковано до сейф-пакету ВУМ №2017334;
- студентський квиток серія номер НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , дійсний до 30 червня 2028 року, студентський квиток серія номер НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , дійсний до 30 червня 2025 року, які запаковано до сейф-пакету WAR № 1141747;
- копії документів на ім'я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на 4-х аркушах, копія документу (електронної візи) на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на 1 аркуші; копія документу (електронної візи) на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на 1 аркуші. Запаковані до сейф пакету WAR№1871147;
- печать з назвою ТОВ «ЮНЬМІТ», ідентифікаційних код 42974715, печать з назвою «JIANGSUZHONGSUZHONGYUNNONFERROUSMETAL (PRIVATE) LIMITED, які запаковано до сейф-пакету WAR № 1871146;
- дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства серія НОМЕР_17 ім'я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 »; копії документів, а саме: проект трудового договору від 20.10.2023, копія картки платника податків, витяг з реєстру територіальної громади на ОСОБА_19 . Запаковані до сейф-пакету WAR № 1871155
- банківські картки у кількості 4-х одиниць з номерами: № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , які запаковано до сейф-пакету ВУМ № 2017337;
- мобільний телефон марки у чохлі марки «Samsung» з IMEI: № НОМЕР_22 , з сім-картою мобільного оператора «Водафон», який належить ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пароль НОМЕР_23 ;
- мобільний телефон марки Iphone моделі «15ProMax», з облаштованими сім-картами мобільного оператору «Водафон» номером НОМЕР_3 та китайського оператора з номером НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_7 , пароль НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон марки «Iphone» моделі «15 ProMax» з паролем НОМЕР_23 , з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_24 , який належить ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , які запаковано до сейф-пакету ВУМ №2017338.
- мобільний телефон марки «Iphone» моделі «ХS», з сім-картою, який зі слів ОСОБА_7 належить знайомій дівчині ОСОБА_22 , запкований до сейф-пакету ВУМ №2017336;
- мобільний телефон марки «Oppo» моделі «А57» IMEI № НОМЕР_25 з сім-картою мобільного оператору «Водафон» з номером НОМЕР_26 , який належить ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- мобільний телефон марки «Iphone» моделі «15 Plus» з IMEI № НОМЕР_27 з номером з паролем « НОМЕР_28 », в якому об лаштована сім-карта мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_29 , який належить ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
- мобільний телефон марки «Oppo» моделі «А74» з сім-картою мобільного оператора з номером НОМЕР_30 , пароль НОМЕР_31 , IMEI № НОМЕР_32 , який належить ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які запаковано до сейф-пакету WAR №1516925.
- ноутбук марки «Lenovo» моделі «YogaSlim 7 14 ITL05, який належить ОСОБА_7 , запакований до сейф пакету PSP№ 3285539;
- дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , серія НОМЕР_33 ;
- дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серія НОМЕР_34 ;
- дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серія НОМЕР_35 ;
- три сертифікати про закінчення курсів масажу (надруковані на іноземній мові) з №2304894, 2304893, 2002184;
- три договору про добровільне медичне страхування іноземців, які тимчасово перебувають на території України на ім'я ОСОБА_26 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 з номерами: НОМЕР_36 , 244022, НОМЕР_37 ;
- заява-приєднання до Публічного договору про надання послуг №100130487; акт виконаних робіт; 4-ри квитанції про зареєстроване платіжне доручення стосовно ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- заява-приєднання до Публічного договору про надання послуг №100130575; акт виконаних робіт; 4-ри квитанції про зареєстроване платіжне доручення стосовно ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;
- заява-приєднання до Публічного договору про надання послуг №100130369; акт виконаних робіт; 4-ри квитанції про зареєстроване платіжне доручення стосовно ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
- проект трудового договору від 21.07.2025 між ТОВ «ЛІЛА 2025» директором якої є ОСОБА_21 та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
- проект трудового договору від 21.07.2025 між ТОВ «ЛІЛА 2025» директором якої є ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- проект трудового договору від 21.07.2025 між ТОВ «ЛІЛА 2025» директором якої є ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- копія паспорту громадянина Королівста Таїланд на ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з перекладом на Українську мову;
- копія паспорту громадянина Королівста Таїланд на ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з перекладом на Українську мову;
- копія паспорту громадянина Королівста Таїланд на ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_10 з перекладом на Українську мову;
- копії документів на ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , які засвідчено та прошиті нотаріусом на 18 аркушах.
- нотаріальний акт (переклад) про відсутність судимості стосовно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- рішення про відмову в перетині державного кордону України, датований 19.09.2024 року стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які упаковано до сейф пакету INZ №3028962;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 на ОСОБА_7 , транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200» з державним номером НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_38 ,
- ключ від транспортного засобу марки «Lexus» моделі «GX-460»;
- ключ від транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200», які запаковано до сейф пакету № WAR 1871156;
- транспортний засіб марки «Lexus моделі GX-460» з державним номером НОМЕР_39 , який поміщено на штраф-майданчик м. Бориспіль.
- транспортний засіб марки «Toyota» моделі «LandCruiser 200» з державним номером НОМЕР_7 , який поміщено на штраф-майданчик м. Бориспіль.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку, проведеного 17.09.2025 за адресою: АДРЕСА_1 : грошові кошти, а саме 531 купюра номіналом 100 американських доларів, 13 купюр номіналом 50 американських доларів, 9 купюр номіналом по 20 американських доларів, 9 купюр номіналом по 10 американських доларів - загальною вартістю 54020 доларів; 30 купюр номіналом 500 гривень, 59 купюр номіналом 200 гривень - загальною вартістю 26800 гривень, які поміщено до паперового конверту; студентський квиток серія номер НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , дійсний до 30 червня 2028 року, студентський квиток серія номер НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , дійсний до 30 червня 2025 року, які запаковано до сейф-пакету WAR № 1141747; мобільний телефон марки Iphone моделі «15ProMax», з облаштованими сім-картами мобільного оператору «Водафон» номером НОМЕР_3 та китайського оператора з номером НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_7 , пароль НОМЕР_5 ; ноутбук марки «Lenovo» моделі «YogaSlim7 14 ITL05, який належить ОСОБА_7 , запакований до сейф пакету PSP№ 3285539; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 на ОСОБА_7 , транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200» з державним номером НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_40 , ключ від транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200», які запаковано до сейф пакету № WAR1871156; транспортний засіб марки «Toyota» моделі «LandCruiser 200» з державним номером НОМЕР_7 , який поміщено на штраф-майданчик м. Бориспіль, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Посилання представника власника майна на невідповідність арештованого майна критеріям речових доказів є безпідставними, оскільки встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що майно, належне ОСОБА_28 , вилучене в ході проведення обшуку від 17.09.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Так, встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження на даному етапі досудового розслідування, які можуть суттєво позначитися на інтересах власника майна чи інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до пошкодження або втрати доказів, і таким чином, може позбавити реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді в оскаржуваній частині необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Поновити представнику ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року в оскаржуваній частині - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3____________ ОСОБА_4 ____________