Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/13947/2025
м. Київ Справа № 756/16250/24
23 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» - Гусєвої Марини Валеріївни на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Майбоженко А.М., та за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Сіваченка Володимира Васильовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про відшкодування шкоди,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги обгрунтовували тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Послуги з утримання будинку, де знаходиться квартира позивачів, надає КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» на підставі Договору №267/503 від 06.10.2017 року.
Позивачі зазначали, що уперіод з 12.07.2024 року по 13.07.2024рокучерез незадовільний стан електромережі будинку АДРЕСА_2 , у під'їзді № 1 цього будинку сталися пожежі в квартирах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та в щитовій на першому поверсі, що знаходяться по одному стояку. Всі ці пожежі по часу співпадали з поданням напруги після відключення електроенергії. В інтервали між пожежами електрики КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» робили декілька разів ремонти в щитовій на першому поверсі, де після цих пожеж було повністю замінено електричну проводку.
Внаслідок пожеж були знищені та пошкоджені побутова техніка, меблі та особисті речі мешканців цього під'їзду.
У зв'язку з вищезазначеним,13.07.2024 року, близько 09.00 год., в квартирі позивачів відбулося загоряння посудомийної машини, під час пожежі внаслідок цього загоряння знищені та пошкоджені їхні речі, побутова техніка, меблі.
16.07.2024 року Оболонським районним управлінням Головного управління ДСНС України в м. Києві було складено висновок, відповідно до якого, виникнення пожежі в квартирі АДРЕСА_1 сталося орієнтовно 13.07.2024 року, о 09 год. 28 хв., огляд об'єкта пожежі проведено 13.07.2024 року в період з 09 год. 45 хв. до 10 год. 40 хв., вимоги пожежної безпеки в житловому будинку не дотримані, системи протипожежного захисту відсутні, версії про можливість виникнення пожежі внаслідок самозаймання речовин і матеріалів та внаслідок підпалу підтверджень не знайшли. Внаслідок пожежі знищено: кондиціонер, телевізор, кухонна техніка, меблі, особисті речі, закопчені стіни та стеля цієї квартири.
Ймовірною причиною виникнення пожежі, яка стала 13 липня 2024 року за адресою: АДРЕСА_7 у 16-ти поверховому житловому будинку (власник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва») - є аварійні режими роботи в контактній групі в місці об'єднання електричних проводів посудомийної машини внаслідок перевантаження.
Відповідно до висновку експертів,складеного ТОВ «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 125 від 29.11.2024 року, причиною виникнення пожежі в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у квартирі АДРЕСА_5 стало виникнення аварійного режиму в роботі електромережі будинку в результаті чого, в електромережу квартири була подана підвищена напруга, значно більша, ніж 220 В, приблизно 380 В, з подальшим загорянням побутових електроприладів. Встановлений після вузла обліку в квартирі АДРЕСА_5 2-ох полюсний автоматичний вимикач з номінальним струмом розрядників 63 А, або додатково встановлені інші автоматичні вимикачі не можуть стати причиною виникнення аварійного режиму в роботі електромережі будинку, в результаті чого в електромережі була подана підвищена напруга, значно більше, ніж 220 В, (приблизно 380 В), з подальшим загорянням побутових електроприладів.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 103 від 16.09.2024 року вартість ремонтно-будівельних робіт, з урахуванням використання матеріалів необхідних для усунення пошкоджень приміщення квартири АДРЕСА_1 , які виникли внаслідок пожежі, на час складання висновку становить 308 438,40 грн.
Внаслідок пожежі було знищено та пошкоджено майно, яке зазначено в акті фіксації факту пошкодження/знищення об'єкта майна від 13.07.2024 року та на яке у позивачів збереглися документи, а саме: кухонні меблі, загальною вартістю 45 818,77 грн, стільниця, вартістю 54 145,73 грн, мийка, вартістю 6 076,56 грн, мікрохвильова піч, вартістю 4 299 грн, холодильник, вартістю 11 999 грн, морозильник, вартістю 11 600 грн, кондиціонер, вартістю 12 200 грн, загальна сума збитків складає 146 139,06 грн.
Позивачами спільно понесені витрати напроведення пожежно-технічного та електротехнічного дослідження у розмірі 34 000 грн, за проведення будівельно-технічної експертизи - 15 000 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» надає послуги з утримання будинку АДРЕСА_2 та є відповідальним за утримання електричних внутрішньо будинкових мереж, з відповідача, як винної особи у виникненні пожежі підлягає стягненню загальна сума матеріальних збитків, яка складається з вартості ремонтно-будівельних робіт з урахуванням використання матеріалів необхідних для усунення пошкоджень приміщення квартири АДРЕСА_1 , які виникли внаслідок пожежі в сумі 308 438,40 грн., вартість зруйнованого майна, яке вказано в акті фіксації факту пошкодження/знищення об'єкта майна від 13.07.2024, на загальну суму 146 139,06 грн, тобто, по 227 288,73 грн на кожного позивача.
Крім того, позивачі зазнали тривалих, глибоких душевних і психічних страждань та переживань у зв'язку із пошкодженням їхнього майна пожежею, було повністю порушено нормальний, звичайний спосіб життя, вони вимушені тривалий час проживати у інших осіб, оскільки квартира непридатна для проживання внаслідок пожежі. Все це призвело до моральних страждань, які позивачі оцінюють у розмірі по 25 000 грнкожному.
З урахуванням наведених обставин, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 а просили суд:
стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди, завданої в результаті пожежі, в розмірі 227 288,73 гривні (двісті двадцять сім тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 73 копійки);
стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди, завданої в результаті пожежі в розмірі 227 288,73 гривні (двісті двадцять сім тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 73 копійки);
стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди,завданої в результаті пожежі в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень;
стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на користь ОСОБА_2 суму моральної шкоди, завданої в результаті пожежі в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 рокупозов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про відшкодування шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» на користь ОСОБА_1 : 227 288 (двісті двадцять сім тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 73 копійки - матеріальної шкоди; 5 000 (п'ять тисяч) гривень - моральної шкоди; 40 480 (сорок тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок - витрат на проведення експертизи, 2 321 (дві тисячі триста двадцять одна) гривня 05 копійок - судового збору.
Стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» на користь ОСОБА_2 : 227 288 (двісті двадцять сім тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 73 копійки - матеріальної шкоди; 5 000 (п'ять тисяч) гривень - моральної шкоди, 4 600 (чотири тисячі шістсот) гривень 00 копійок - витрати на проведення експертизи, 2 321 (дві тисячі триста двадцять одна) гривня 05 копійок - судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про відшкодування шкоди.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» - Гусєва Марина Валеріївна подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 рокута ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про відшкодування шкоди.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з'ясував усіх обставин, на які сторони посилались в обгрунтування своїх вимог та заперечень.
Зазначає, що суд першої інстанції, як доказ фіксації факту пожежі використав акт фіксації факту пошкодження/знищення об'єкту майна від 13.07.2025 року та акт фіксації факту пожежі, що трапилася з причини незадовільного стану електромережі будинку від 09.08.2024 року, що складені позивачем ОСОБА_1 . Згідно цих актів мешканці певних квартир у будинку позивачів самостійно встановили стан електромереж та причини загорання.
Разом з тим, згідно пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2024 р. № 1386) документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі - акт) за формою згідно з додатком 1, який складається на місці пожежі уповноваженою посадовою особою ДСНС. До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі та опитування власника (користувача) та/або балансоутримувача об'єкта пожежі (постраждалого) чи його представника, осіб, які є очевидцями (свідками) пожежі.
Згідно пункту 8 вказаного Порядку обліку пожеж та їх наслідків, уповноваженою посадовою особою ДСНС протягом трьох днів з моменту складання акта в письмовій формі оформляється висновок про причини виникнення пожежі (далі - висновок) за формою згідно з додатком 2 до Порядку, який складається у двох примірниках.
Враховуючи вищевказане, сторона відповідача вважає, що акт фіксації факту пошкодження/знищення об'єкту майна від 13.07.2024 року та акт фіксації факту пожежі від 09.08.2024 року складені позивачем з сусідами не є належними доказами засвідчення факту та наслідків пожежі.
Також обов'язковим для встановлення у спірних правовідносинах є факт пожежі, встановлення осіб, які винні у такій, шкода заподіяна внаслідок пожежі та причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками. При цьому, на підтвердження позовних вимог позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт виникнення пожежі саме з вини відповідача.
Протиправна поведінка відповідача, судом не встановлена.
Висновок про причину пожежі від 16.07.2024 року та висновок № 125 про проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження від 29.11.2024 року, на переконання сторони відповідача, не можуть бути прийняті судом як докази на підтвердження факту виникнення пожежі саме внаслідок протиправних дій відповідача, оскільки вони визначають ймовірну причину пожежі (виникнення аварійних режимів роботи в контактній групі в місці з'єднання електричних проводів посудомийної машини внаслідок перенавантаження), тому вказані висновки є неналежними доказами вини відповідача, оскільки констатують факт пожежі та визначають ймовірну причину пожежі.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).
У Висновку про причини пожежі від 16.07.2024 року не зазначено безпосередню причину пожежі, а зроблений висновок ґрунтується на припущенні.
Висновок № 125 не встановлює підстави вважати, що шкода майну позивачів завдана неправомірними діями чи бездіяльністю саме відповідача. Позивачем не доведено неправомірність дій (бездіяльності) відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та виникненням пожежі і заподіянням позивачам такими неправомірними діями збитків.
До того ж, будь-які відповіді правоохоронних органів щодо вказаної пожежі відсутні, звернень позивача до підрозділів Національної поліції не надано.
З огляду на викладене, на думку сторони відповідача, позивачі не довели та не надали належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача їм була завдана майнова шкода, що між діями відповідача і виникненням пожежі є причинний зв'язок.
Щодо підтвердження факту завдання позивачам матеріальної шкоди сторона відповідача зазначає, що надані позивачами заявки на загальну суму 146 139,06 грн не можуть бути доказом оплати цих товарів та матеріалів, оскільки не підтверджують факт здійснення господарської операції, а лише фіксують пропозицію оплати за товар (роботи, послуги). Крім того, вказані заявки на придбання товарів не містять підписів замовника та прізвища.
Фіскальний чек ТОВ «Розетка» від 07.02.2024 року (мікрохвильова піч) на суму 4299,00 грн, товарний чек від 14.03.2020 року (кондиціонер), видаткова накладна № 3738 від 19.03.2021 року (холодильник, морозильник «Атлант») також не підтверджують вартість пошкоджених в квартирі позивачів речей, оскільки позивачами не надано належних доказів на підтвердження сплати коштів за вказаними чеками.
Крім того, надані позивачами докази містять суперечливу інформацію щодо мікрохвильової печі. Так, в акті пошкодження/знищення об'єкту майна зазначено мікрохвильову піч Samsung, у фіскальному чеку ТОВ «Розетка» - LG.
На переконання сторони відповідача, зазначені позивачами витрати на товари, надані з метою стягнення, не можуть бути задоволені, оскільки не містять доказів понесених саме позивачами витрат на їх придбання та їх наявність у квартирі позивача на момент пожежі.
У поданій апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Сіваченко Володимир Васильович, посилаючись на те, що на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року постановленаз порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстації та ухвалити додаткове судове рішення у справі № 756/16250/24 щодо розподілу судових витрат, яким стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (Код ЄДРПОУ: 39611267) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 500 грн (тридцять дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.); стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (Код ЄДРПОУ: 39611267) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 500 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.).
Зазначає що, відмовляючи в ухваленні додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції проігнорував та не оцінив інші докази, надані позивачами на підтвердження понесених ними витрат на правову допомогу, зокрема:
детальному опису наданих послуг професійної правничої допомоги, підписаному адвокатом Сіваченком В.В. та клієнтами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до якого адвокатом були надані наступні послуги:підготовка до розгляду справи; аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій (4 год.) - 5000 грн, складання, оформлення і надсилання позовної заяви до суду (12 год.) 15 000 грн, представництво інтересів позивачів в Оболонському районному суді м. Києва (3 засідання) - 15 000 грн., всього - 35 000 грн.Детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги підписаний адвокатом Сіваченком В.В. та ОСОБА_2 , представництво інтересів позивачів в Оболонському районному суді м. Києва (3 засідання) - 15 000 грн;
акту прийому передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 04.04.2025 року за договором №06/12/2024 від 06.12.2024 року відповідно до якого загальна сума винагороди за надані послуги складає 35 000 грн у період з 06.12.2024 по 04.04.2025;
акту прийому передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 21.05.2025 року за Договором №06/12/2024 від 06.12.2024 відповідно до якого загальна сума винагороди за надані послуги у період з 07.05.2025 року по 21.05.2025 року складає 15 000 грн.
Сторони подали відзиви на апеляційні скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва»- Сагайдак Людмила Григорівна просить відмовити позивачам в ухваленні додаткового судового рішення та зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката до 5000 грн, по 2 500 грн на користь кожного позивача.
Зазначає, що покладення на відповідача витрат по оплаті правничих послуг адвоката, зазначених у пункті 1, 2 (5000 грн + 15000 грн) акту прийому-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги за договором № 06/12/2024 від 04.04.2025 року не відповідає критерію розумності, обґрунтованості та є безпідставним.
Спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів щодо недоговірних зобов'язань; про відшкодування шкоди. Даний спір для кваліфікованого юриста з 20-річним стажем є спором незначної складності. Експертні дослідження у справі були проведені до підписання договору про надання правової допомоги з позивачами. Отже, адвокат не витратив значного часу на збирання доказів, які вже були у позивачів і це не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Крім того, позивачами не надані докази (розрахункові документи) на підтвердження оплати наданих послуг з професійної правничої допомоги на суму 32 500 грн від ОСОБА_2 та на суму 17 500 грн від ОСОБА_1 .
Згідно правової позиції Верховного Суду, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Сіваченко Володимир Васильовичпросить апеляційну скаргу представника відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва»- Гусєвої Марини Валеріївни залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року - без змін.
Зазначає, що позивачами повністю підтверджена належними та допустимими доказами наявність шкоди, заподіяної їм внаслідок пожежі, що виникла у їх квартирі.
Пошкодження/знищення майна позивачі сталося внаслідок несправної проводки в загальній електромережі будинку, так як пожежа була і в інших місцях по стояку будинку, а саме: в електрощитовій 1-го поверху, в квартирах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 .
Внаслідок пожежі було знищено та пошкоджено майно позивачів, яке зазначено в акті фіксації факту пошкодження/знищення об'єкту майна від 13.07.2024 року і знаходилось в квартирі АДРЕСА_1 .
Наразі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» надає послуги з утримання будинку АДРЕСА_2 відповідно до пункту 3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а тому саме на відповідача покладено обов'язок щодо дотримання вимог пожежної безпеки саме в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_7 , під'їзд АДРЕСА_8 .
В порушення вимог п.п. 4.4., 5.3. договору № 267/503 від 06.10.2017 року (наявний в матеріалах справи) відповідач не утримував внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, не вживав своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, у зв'язку з чим має місце неналежне надання послуги, яке призвело до заподіяння збитків майну позивачів, шкоди ментальному здоров'ю позивачів.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність вини відповідача у спричиненні збитків позивачам (належного виконання ним своїх зобов'язань щодо утримання майна, ініціювання належного та ефективного розслідування обставин і причин пожежі), відповідачем суду надано не було.
Матеріали даної цивільної справи не містять жодного доказу зі сторони відповідача на спростування заявлених позовних вимог, прийнятих судом в установленому процесуальним законом порядку.
Таким чином, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують причини виникнення пожежі, а також відсутність доказів вчинення відповідачем дій на спростування своєї вини у виникненні пожежі та встановлення винних осіб (звернення до компетентних органів для розслідування факту пожежі у належному йому приміщенні, притягнення винних осіб до відповідальності, звернення до експертних установ з метою виявлення причин пожежі і розміру майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі та її гасіння), факт спричинення відповідачем позивачам матеріальної та моральної шкоди, а також факт усіх складових цивільно-правової відповідальності є доведеним, що є безумовною підставою для задоволення позовних вимог позивачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Сторона позивачів вважає, що у даній конкретній справі позивачем доведені абсолютно всі складові цивільно-правової відповідальності за деліктними зобов'язаннями а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
За таких обставин відсутні будь-які правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.
В судовому засуданні апеляційного суду представник відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» Гусєва Марина Валеріївна повністю підтримала доводи своєї апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, просила скаргу задовольнити, рішення Оболонського районного суду м.києва від 03 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу представника позивачів на ухвалу Оболонського рійонного суду м.Києва від 26 червня 2025 року просила залишити без задоволення, ухвалу суду- без з-мін.
Позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх представник адвокат Сіваченко Володимир Васильович в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги представника відповідача заперечували, просили скаргу залишити без задволення, а рішення суду- без змін. Свою апеляційну скаргу на ухвалу Оболонського рійонного суду м.Києва від 26 червня 2025 року підтримали, просили її задовольнити, скасувати оскаржуввну ухвалу та ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивачів.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва»- Гусєвої Марини Валеріївни не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності на підставі статті 60 Сімейного Кодексу України, оскільки була придбана ними під час перебування у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 2068, виданий 15.09.2017 року, видавник: приватний нотаріус КМНО Боднар Н.В.
Відповідно до акту фіксації факту пошкодження/знищення обєкту майна від 13.07.2024 року, зафіксовано та підтверджено, що у квартирі АДРЕСА_1 під час пожежі знищені та пошкоджені наступні речі: кухонні меблі та столешня частково знищені та пошкоджені; натяжна стеля в кухні та коридорі знищена, в кімнатах, ванній, туалеті-пошкоджена; металопластикові склопакети Rehau на кухні (три створи та три склопакети пошкоджені, рама пошкоджена); газовий лічильник G1.6 ЕРА 1-50м пошкоджений; вбудована витяжка Pyramida HBE 60 (1100) SL пошкоджена та вент. канал знищений; газова поверхня Eleys пошкоджена; духовка електрична пошкоджена Whirpool AKZ96240NB; мікрохвильова піч Sansung ME83KRW - 2 пошкоджена; змішувач АМ/PM F 8012000 та мийка Franke пошкоджені; подрібнювач харчових відходів пошкоджений Insinkerator 100-2B; кондиціонер Cooper/Hunter CH-S09WKP8 знищений; морозильна камера Atlant M-7606-502N пошкоджена; холодильник Atlant X-1602-500 пошкоджений; телевізор Samsung UE 32T5372 знищений; світильник на стелі знищений; посудомийна машина Electrolux ESL 94510LD знищена; вхідні бронедері пошкоджені; замок вхідних дверей Mottura 54.J797BSRNSDC4C пошкоджений; шпалери на кухні знищені, в коридорах та кімнатах пошкоджені; каналізаційне підєднання електрокомунікації та газове підєднання на кухні, побутові речі на кухні (посуд,кухонний інвентар) пошкоджено; одяг, меблі та побутові речі пошкоджені внаслідок забруднення сажею; вент. канал в коридорі пошкоджено. Дата та час пошкодження обєкта: 13.07.2024 року, о 09.45 год. Стан обєкта пошкодження/знищення: новий, після ремонту. Ступінь пошкодження майна: кухня повністю пошкоджена, потребує повного ремонту та заміни меблів та побутової техніки, інші приміщення потребують заміни шпалер та стелі. Побутові речі потребують клінінгу від сажі.
Пошкодження/знищення сталося внаслідок несправної проводки в загальній електромережі будинку, так як пожежа була і в інших місцях по стояку, а саме: в електрощитовій 1-го поверху, 32, 64, 96, 120 квартирах.
Відповідно до висновку про причину виникнення пожежі від 16 липня 2024 року, складеного провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітаном служби цивільного захисту Олександра Бакума, було проведено огляд об?єкту пожежі та зафіксовано дату та час виникнення пожежі -13 липня 2024 року, о 09.28 год (час орієнтований), дата та час проведення огляду обєкта пожежі -13 липня 2024 року в період з 09.45 год. по 13 липня 2024 року 10 год. 40 хв. Вимоги пожежної безпеки в житловому будинку не дотримані, а саме: з?єднання жил проводів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (поверхи будинків) (порушення п. 1.6., глава 1, розділу IV БУ); світильники використовуються із знятими ковпаками (розсіювачами) (порушення п.1.18, глава 1, розділу IV ПІУ), не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електронних мереж та електроустановок від короткого замкнення (порушення п. 1.20, глава 1, розділу IV ППБУ), кожен пожежний кран-комплект не укомплектований пожежним рукавом та стволом однакового з ним діаметра (порушення п. 2.2, глава 2, розділу V ППБУ), пожежні кран-комплекти не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (порушення п. 2.2, глава 2, розділу V ПБУ). Системи протипожежного захисту відсутні. В ході огляду місця події, з урахуванням шляхів поширення полум'я, складу та кількості «пожежного навантаження» було встановлено, що «осередок пожежі» знаходився праворуч від входу в кухню в місці розташування посудомийної машини. На даний перебіг подій вказують наступні «осередкові ознаки»: очевидно виражений «Осередковий конус», очевидно виражена направленість горіння, наявність найбільших прогарів в місці посудомийної машини, найбільше вигорання посудомийної машини. Пожежа виникла орієнтовано о 09.28 год, 13 липня 2024 року, при вході в квартиру прямо по коридору праворуч розташована кухня, в кухні розташовані меблі та кухонна техніка. Версія про можливість виникнення самозаймання підтвердження не знайшла. Версія про можливість загоряння матеріалів внаслідок підпалу підтвердження не знайшла. Внаслідок пожежі знищено: кондиціонер, телевізор, кухонна техніка, меблі, особисті речі, закопчено стіни та стелю квартири АДРЕСА_5 .
Ймовірною причиною виникнення пожежі, яка сталася 13 липня 2024 року за адресою: будинок АДРЕСА_2 в 16-ти поверховому житловому будинку (власник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва») - є аварійні режими роботи в контактній групі в місці з'єднання електричних проводів посудомийної машини внаслідок перевантаження.
Відповідно до акта фіксації факту пожеж, що трапились з причини незадовільного стану електромережі будинку від 09.08.2024 року зафіксовано та підтверджено, що через незадовільний стан електромережі будинку АДРЕСА_2 , в період з 12.07.2024 року по 13.07.2024 року сталися пожежі в квартирах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та в щитовій на першому поверсі, що знаходяться по одному стояку. Так, вранці 12.07.2024 року вигоріла щитова на першому поверсі. Зі слів мешканця квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_6 внаслідок пожежі сталося відгорання «нульового» проводу в електрощитовій. Після цього, приблизно о 07.00 год ранку 12.07.2024 року відбулося загоряння холодильника в квартирі АДРЕСА_4 . Вдень, приблизно в 15.00 год, 12.07.2024 року відбулося загоряння пральної машини в квартирі АДРЕСА_3 . Вночі, приблизно з 12.07.2024 року на 13.07.2024 року відбулося загоряння холодильника та кондиціонера в квартирі АДРЕСА_6 . Вранці, приблизно о 09.00 год, ІНФОРМАЦІЯ_1 відбулося загоряння посудомийної машини в квартирі АДРЕСА_5 . Всі пожежі по часу співпадали з поданням напруги після відключення. В інтервалах між пожежами спостерігали електриків від обслуговуючого комунального підприємства, які декілька разів робили ремонти в щитовій на першому поверсі. Після пожеж вони повністю замінили проводку в щитовій першого поверху. Внаслідок пожеж були знищені та пошкоджені побутова техніка, меблі та особисті речі мешканців підїзду № НОМЕР_3 , що зафіксовано в додаткових актах фіксації збитків по кожній квартирі.
Судом також встановлено, що відповідно до висновку експертів Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 125 від 29.11.2024 року, експертами були зроблені наступні висновки: 1. Осередок пожежі, яка сталася 13 липня 2024 року, за адресою: кв. АДРЕСА_1 , знаходиться в приміщенні кухні - в посудомийній машині. 2. Від осередку пожежі вогонь по спалимим предметам та матеріалам розповсюдився по всьому об?єму кухні і далі частково в інші приміщення квартири. 3,4. Причиною виникнення пожеж у житловому будинку за адресою: кв. АДРЕСА_1 стало виникнення аварійного режиму в роботі електромережі будинку в результаті чого в електромережу квартири була подана підвищена напруга, значно більша, ніж 220 В, приблизно 380 В, з послідуючим загоранням побутових електроприладів. 5. Встановлений після вузла обліку у квартирі АДРЕСА_1 2-ох полюсний автоматичний вимикач з номінальним струмом розчіплювачів 63-А, або додатково встановлені в кв. АДРЕСА_5 інші автоматичні вимикачі не могли стати причиною виникнення аварійного режиму в роботі електромережі будинку, в результаті чого в електромережі була подана підвищена напруга, значно більша, ніж 220 В, (приблизно 380B), з послідуючим загоранням побутових електроприладів.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 103 від 16.09.2024 року, експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» було зроблено висновок, що вартість ремонтно-будівельних робіт, з урахуванням використаних матеріалів необхідних для усунення пошкоджень приміщень квартири АДРЕСА_1 , які виникли внаслідок пожежі, на час складання висновку становить 308 438,40 грн.
Внаслідок пожежі було знищено та пошкоджено майно, яке зазначено в акті фіксації факту пошкодження/знищення обєкту майна від 13.07.2024 року і знаходилось в квартирі АДРЕСА_1 , а саме: кухонні меблі, загальною вартістю 45 818,77 грн, що підтверджується заявкою № 162-425693 від 16.12.2023 року на суму 924,08 грн, заявкою № 162-425702 від 16.12.2023 року на суму 575,52 грн, заявкою № 162-023414 від 08.01.2024 року на суму 34,50 грн, заявкою № 162-425770 від 16.12.2023 року на суму 1 010 грн, заявкою № 162-438836 від 19.12.2023 року на суму 11 761,52 грн, заявкою № 162-436036 від 19.12.2023 року на суму 860 грн, заявкою № 162-425722 від 16.12.2023 року на суму 873,50 грн, заявкою № 162-425728 від 16.12.2023 року на суму 6 125 грн, заявкою № 162-425747 від 16.12.2023 року на суму 20 479,11 грн, заявкою № 162-425734 від 16.12.2023 року на суму 2 754,70 грн, заявкою № 162-078612 від 19.01.2024 року на суму 420,84 грн; стільниця, загальною вартістю 54 145,73 грн, що підтверджується заявкою № 162-109230 від 26.01.2024 року на суму 54 145,73 грн; мийка, загальною вартістю 6 076,56 грн, що підтверджується заявкою № 162-108759 від 26.01.2024 року на суму 6 076,56 грн; мікрохвильова піч LG, вартістю 4 299 грн, що підтверджується фіскальним чеком ТОВ «РОЗЕТКА УА» від 07.02.2024 року на суму 4 299 грн; 1602-500 X Атлант холодильник, вартістю 11 999 грн, що підтверджується видатковою накладною № 3738 від 19.03.2021 року на суму 11 999 грн; 7606-502-№ M Атлант морозильник, вартістю 11 600 грин, що підтверджується видатковою накладною №3738 від 19.03.2021 року на суму 11 600 грн; кондиціонер, вартістю 12 220 грн, що підтверджується товарним чеком від 14 травня 2020 року на суму 12200 грн.
Таким чином, внаслідок пожежі було знищено майно, на яке у позивачів збереглись документи, на загальну суму 146 139,06 грн.
Судом також встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває на обслуговуванні у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» якому підпорядковується Обслуговуюча дільниця 501 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва».
Дана обставина, зокрема, підтверджується листом № 226 від 29.07.2024 року від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» до ОСОБА_1 .
Відносини між співвласниками квартири АДРЕСА_1 та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» врегульовані договором № 267/503 від 06.10.2017 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про відшкодування шкоди, суд першої інстанції вказав на те, що внаслідок неналежного утримання відповідачем внутрішньобудинкових комунікацій виник аварійний режим в роботі електромережі будинку, в результаті чого в електромережу квартири АДРЕСА_5 була подана підвищена напруга, значно більша, ніж 220 В, приблизно 380 В, з послідуючим загоранням побутових електроприладів в квартирі АДРЕСА_1 власниками якої є позивачі, у зв'язку з чим позивачам була спричинена значна матеріальна шкода. Загальна сума матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів, становить 454 577,46 грн загалом і 227 288,73 грн на користь кожного позивача. Відповідачем не представлено суду доказів, які б переконливо свідчили про відсутність його вини у події, яка досліджується судом. Посилання на неналежність актів про фіксацію наслідків пожежі суд вважає непереконливими, оскільки відповідачем не надано будь-яких інших актів, складених ним чи уповноваженими ним особами щодо фіксації стану загальнобудинкових мереж будинку безпосередньо після факту пожежі. Також не надано суду жодного доказу на спростування розміру завданої позивачам шкоди. Самих лише посилань на неналежність чи недопустимість доказів, наданих позивачами, суд вважає недостатніми для ухвалення рішення про часткову чи повну відмову у задоволенні позову.
Сам по собі факт пожежі, яка виникла в квартирі АДРЕСА_1 , пошкодження належного позивачам майна обєктивно зумовлює певні моральні страждання, повязані із відновленням порушеного звичайного способу життя позивачів. Відтак, суд оцінив шкоду, завдану кожному з позивачів, у розмірі 5000 грн, вважаючи, що визначений розмір відшкодування шкоди позивачами у позові завищений.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року відповідає.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; аварія - пошкодження, вихід з ладу, відмова, неможливість експлуатації внутрішньобудинкових систем, а також пошкодження несучих, огороджувальних та несучоогороджувальних конструкцій будівлі, які спричинили або можуть спричинити шкоду життю та здоров'ю людей, пошкодження майна, унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг споживачам.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
За змістом статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів: індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі, власник індивідуального садибного житлового будинку); колективний споживач.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», до типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, входить технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем.
Пунктом 43 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712, управитель зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору управління, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Судом встановлено, відповідачем не заперечується, що житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому заходиться квартира позивачів, перебуває на обслуговуванні у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» якому підпорядковується Обслуговуюча дільниця 501 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва».
06.10.2017 року між ОСОБА_7 ою, як співвласником квартири АДРЕСА_1 , та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» укладено договір № 267/503 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до п. 4.4 вказного договору КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» зобов'язане утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобіганню аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законом строки.
Відтак, на підставі аналізу вищезазначених приписів норм чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що на Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва», як управитель багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , покладено обов'язок утримання багатоквартирного будинку, зокрема, обслуговування внутрішньобудинкових систем, здійснення їх поточних ремонтів з метою якісного отримання споживачем комунальної послуги.
Судом також встановлено, що відповідно до висновку про причину виникнення пожежі від 16 липня 2024 року, складеного провідним інспектором Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, капітаном служби цивільного захисту Олександром Бакума було проведено огляд обєкту пожежі та зафіксовано дату та час виникнення пожежі (13 липня 2024 року, о 09.28 год (час орієнтований), дату та час проведення огляду обєкта пожежі (13 липня 2024 року в період з 09.45 год по 13 липня 2024 року 10 год. 40 хв.). Вимоги пожежної безпеки в житловому будинку не дотримані. А саме: з'єднання жил проводів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (поверхи будинків) (порушення п. 1.6., глава 1, розділу IV БУ); світильники використовуються із знятими ковпаками (розсіювачами) (порушення п.1.18, глава 1, розділу IV ПІУ), не проведено заміру опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електронних мереж та електроустановок від короткого замкнення (порушення п. 1.20, глава 1, розділу IV ППБУ), кожен пожежний кран-комплект не укомплектований пожежним рукавом та стволом однакового з ним діаметра (порушення п. 2.2, глава 2, розділу V ППБУ), пожежні кран-комплекти не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (порушення п. 2.2, глава 2, розділу V ПБУ). Системи протипожежного захисту відсутні. В ході огляду місця події, з урахуванням шляхів поширення полум'я, складу та кількості «пожежного навантаження» було встановлено, що «осередок пожежі» знаходився праворуч від входу в кухню, в місці розташування посудомийної машини. На даний перебіг подій вказують наступні «осередкові ознаки»: очевидно виражений «Осередковий конус», очевидно виражена направленість горіння, наявність найбільших прогарів в місці знаходження посудомийної машини, найбільше вигорання посудомийної машини. Пожежа виникла, орієнтовано о 09.28 год, 13 липня 2024 року, при вході в квартиру прямо по коридору праворуч розташована кухня, в кухні розташовані меблі та кухонна техніка. Версія про можливість виникнення самозаймання підтвердження не знайшла. Версія про можливість займання матеріалів внаслідок підпалу підтвердження не знайшла. Внаслідок пожежі знищено: кондиціонер, телевізор, кухонна техніка, меблі, особисті речі, закопчено стіни та стелю квартири АДРЕСА_5 .
Ймовірною причиною виникнення пожежі, яка сталася 13 липня 2024 року за адресою: АДРЕСА_7 , в 16-ти поверховому житловому будинку (власник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва») - є аварійні режими роботи в контактній групі в місці з'єднання електричних проводів посудомийної машини внаслідок перевантаження.
Таким чином, вказаним висновком встановлено перебування внутрішньобункових систем з електропостачання буд. АДРЕСА_2 в неналежному стані, що і стало причиною пожежі в квартирі позивачів.
Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду регулює ст. 1166 ЦК України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст.1192 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини даної справи, надавши належну правову оцінку кожному окремому доказу та сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи та, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи даний спір, суд 1-ї інстанції правомірно виходив з того, що позивачами доведено належними та допустимими доказами факт невиконання відповідачем своїх функцій щодо утримання внутрішньобункових системз електропостачання буд. АДРЕСА_2 в належному стані, що і стало причиною пожежі в квартирі позивачів (висновок про причину виникнення пожежі від 16 липня 2024 року, складений провідним інспектором Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітаном служби цивільного захисту Олександром Бакума та висновок експертів Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 125 від 29.11.2024 року).
Жодного належного та допустимого доказу на спростування вказаних висновків відповідачем ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано.
На підтвердження розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, позивачами надано висновок експерта, складений експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА»за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 103 від 16.09.2024 року, яким встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт, з урахуванням використаних матеріалів необхідних для усунення пошкоджень приміщень квартири АДРЕСА_1 , які виникли внаслідок пожежі, на час складання висновку становить: 308 438,40 грн та внаслідок пожежі було знищено майно, на яке у позивачів збереглись документи щодо його придбання на загальну суму 146 139,06 грн.
Жодного належного та допустимого доказу на спростування вказаного висновку експерта відповідачем ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність вини відповідача у завданні позивачам матеріального збитку, якийпідлягає стягненню з відповідача на користь позивачів на загальну суму 454 577,46 грнзагалом і по 227 288,73 грн на користь кожного позивача- співвласника квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з частинами першою, другою статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Крім того, у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі зазначали, що у зв'язку з протиправними діями відповідача та відсутністю можливості проживання у власному житлі, вони перебувають у постійному стресі, що призводить до погіршення сну, неможливості концентрації на роботі та у родині. Вони змушені докладати додаткові зусилля для організації свого життя, відновлення домашнього та сімейного затишку. Вказували на те, що під час пожежі було пошкоджено значно більшу кількість належного їм майна, проте, на це майно у них не збереглись документи, а тому вони не включили його вартість у завдану матеріальну шкоду.
Також вказували на те, що відновлення пошкоженого майна, яке сталося з вини відповідача, відбувається в умовах повномаштабного вторгнення рф на т6ериторію України, регулярних ракетних та дронових атак, постійних тривалих відключень електричної енергії, що зумовлює додаткові психологічні та емоційні переживання, пов'язані з необхідністю відновленням квартирі після пожежі.
Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, позивач повинен довести, які саме дії спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
При цьому слід враховувати, що порушення прав людини чи погане поводження із нею завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суд першої інстанції, який заслуховує сторін та встановлює фактичні обставини справи, має широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.
У справі «Недайборщ проти РФ» від 01.07.2010 року (Скарга № 42255/04) Європейський суд з прав людини у п. 37 зазначив, що заявник не зобов'язаний надавати будь-які докази наявності понесеної ним моральної шкоди (див., серед численних інших джерел, Рішення Європейського суду від 15.10.2009 року у справі «Антипенков проти Російської Федерації» (Antipenkov v. Russia) п. 82, скарга № 33470/03; Рішення Європейського суду від 14.02.2008 у справі «Пшеничний проти Російської Федерації» (Pshenichnyy v. Russia), п. 35, скарга № 30422/03; Рішення Європейського Суду у справі «Гарабаєв проти Російської Федерації» (Garabayev v. Russia), п. 113, скарга № 38411/02, ЕСПЧ 2007-VII (витяг); а також Рішення Європейського Суду від 01.06.2006 у справі «Грідін проти Російської Федерації» (Gridin v. Russia), п. 20, скарга № 4171/04).
В п.78 Рішення Європейського Суду з прав людини «Мельниченко проти України» від 19.10.2004 року суд зазначив, що моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави.
В свою чергу у п.50 Рішення Європейського Суду з прав людини справа «Полтораченко проти України» (заява № 77317/01) 18.01.2005 року Суд вважає, що заявник може розглядатись як такий, що зазнав певного розчарування та страждання в результаті встановленого у цій справі порушення. Тому Суд, на засадах справедливості, присуджує йому 5000 євро компенсації моральної шкоди.
Водночас, у справі «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року (Заява № 67534/01) Європейським судом у п. 52 зазначено, що Суд враховує той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації Судом факту порушення. Проте розмір заявленої суми надмірний.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
У п. 9 постанови Пленум Верховного Суду України також рекомендовано судам при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди враховувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), інші обставини, як стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо.
Зазначаючи про обгрунтованість доводів позивачів про заподіяння їм бездіяльністю відповідача моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що бездіяльність відповідача, яка виразилась у неналежному утриманні внутрішньобудинкових комунікацій, виникнення аварійного режиму в роботі електромережі будинку, в результаті чого в електромережу квартири позивачів була подана підвищена напруга, значно більша, ніж 220 В., приблизно 380 В, з послідуючим загоранням побутових електроприладів в квартирі, власниками якої є позивачі, призвела до виникнення в квартирі позивачів пожежі, заподіяння позивачам значної матеріальної шкоди, що завдало їм моральних страждань та переживань у зв'язку з пошкодженням їх майна, порушенння їх звичного способу життя, унеможливило користування належним позивачам майном, призвело до необхідності докладати зусилля для відновленні домашнього та сімейного затишку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції так як вони грунтуються на встановлених дійсних обставинах справи, досліджених судом доказах та вимогах матеріального права.
Позивачі просили стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 25 000 грн, яка виразилась в душевних стражданнях з причини бездіяльності відповідача та виникнення пожежі в квартирі.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визначений позивачами розмір відшкодування завданої їм моральної шкоди 25 000 грн є завищеним та не підтверджений необхідними доказами, та вважає, що визначене судом першої інстанції відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн для кожного позивача є співрозмірним завданій моральній шкоді.
Враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, положення Постанови Пленум Верховного Суду України, об'єктивно оцінюючи ситуацію, виходячи із принципів справедливості та справедливої сатисфакції, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача на користь кожного позивача 5 000 грн моральної шкоди, оскільки дії відповідача призвели до душевних страждань позивачів.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди є обгрунтованим, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи в частині стягнення моральної шкоди, що в свою чергу дає підстави для залишення судового рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що суд першої інстанції як доказ фіксації факту пожежі використав акт фіксації факту пошкодження/знищення об'єкту майна від 13.07.2025 року та акт фіксації факту пожеж, що трапилися з причини незадовільного стану електромережі будинку від 09.08.2024 року, що складені позивачем ОСОБА_1 , які є неналежними доказами, оскільки згідно Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2024 р. № 1386) документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу за формою згідно з додатком 1, який складається на місці пожежі уповноваженою посадовою особою ДСНС, колегія суддів відхиляє, так як наявний в матеріалах справи висновок про причину виникнення пожежі від 16 липня 2024 року складений провідним інспектором Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітаном служби цивільного захисту Олександром Бакум.
Вказаний висновок відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві кореспондується з висновком експертів Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 125 від 29.11.2024 року.
Як зазначалося вище, відповідачем на спростування вказаних висновків ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції, не надано жодного належного та допустимого доказу. Як і не надано доказів самостійного звернення до органів ДСНС з метою оформлення акту про пожежу за формою згідно з додатком 1, який складається на місці пожежі уповноваженою посадовою особою ДСНС. Клопотань про призначення судової експертизи відповідачем також не заявлялося. Рецензії на вказані висновки не надано.
Належного обгрунтування, чому висновок інспектора Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві та висновок експертів Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА»за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 125 від 29.11.2024 року є неналежними доказами відповідач не зазначає, його доводи зводяться виключно до незгоди з їх змістом та зроблені особою, яка не має спеціальних знань в галузі пожежно-технічного та електротехнічного дослідження.
Доводи апеляційної скарги про те, що на підтвердження позовних вимог позивачі не надали належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт виникнення пожежі саме з вини відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, в силу вимог закону та договору від 06.10.2017 № 267/503 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, саме на відповідача покладено обов'язок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, в тому числі, системи електропостачання.
Як зазначалося вище, у висновку інспектора Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 16.07.2024 року вказано, що в буд. АДРЕСА_2 вимоги пожежної безпеки в житловому будинку не дотримані. А саме: з'єднання жил проводів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (поверхи будинків) (порушення п. 1.6., глава 1, розділу IV БУ); світильники використовуються із знятими ковпаками (розсіювачами) (порушення п.1.18, глава 1, розділу IV ПІУ), не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електронних мереж та електроустановок від короткого замкнення (порушення п. 1.20, глава 1, розділу IV ППБУ), кожен пожежний кран-комплект не укомплектований пожежним рукавом та стволом однакового з ним діаметра (порушення п. 2.2, глава 2, розділу V ППБУ), пожежні кран-комплекти не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (порушення п. 2.2, глава 2, розділу V ПБУ). Системи протипожежного захисту відсутні.
Належних та допустимих доказів на спростування вказаних висновків відповідачем не надано, як і не надано жодного доказу, зі змісту якого достеменно можливо було б встановити дату та вид проведеного працівниками відповідача технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем з електропостачання в буд. АДРЕСА_2 .
Доводи апеляційної скарги про те, що надані позивачами заявки на загальну суму 146 139,06 грн не можуть бути доказами оплати товарів та матеріалів, оскільки фіскальний чек ТОВ «Розетка» від 07.02.2024 року (мікрохвильова піч) на суму 4299,00 грн, товарний чек від 14.03.2020 року (кондиціонер), видаткова накладна № 3738 від 19.03.2021 року (холодильник, морозильник атлант) не є доказами на підтвердження факту оплати вартсоті вказаних товарів позивачами, в акті пошкодження/знищення об'єкту майна зазначено мікрохвильову піч Samsung, у фіскальному чеку ТОВ «Розетка» - LG, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є правомірним.
Разом з тим, якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначена п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена. Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.
Документом, що підтверджує факт передачі постачальником товару покупцю є видаткова накладна. Вимоги до оформлення видаткової накладної визначає ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88.
Наразі не має єдиної затвердженої форми видаткової накладної. Документ вважається чинним, якщо в ньому є всі необхідні реквізити для іденитифікації господарської операції.
Доказів щодо невідповідності фіскального чеку ТОВ «Розетка» від 07.02.2024 року (мікрохвильова піч), товарного чеку від 14.03.2020 року (кондиціонер), видаткової накладної № 3738 від 19.03.2021 року (холодильник, морозильник атлант) вказаним вище положенням закону матеріали справи не містять. В своїх доводах відповідач також не деталізує в чому сам полягає невідповідність вказаних доказів вимогам чинного законодавства.
Покликання відповідача на те, що в акті пошкодження/знищення об'єкту майна зазначено мікрохвильову піч Samsung, а у фіскальному чеку ТОВ «Розетка» - LG, не є безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки описка допущена в акті в частині найменування мікрохвильової печі, жодним чином не спростовує дані фіскального чеку щодо її придбання.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою судом першої інстанцій доказів у справі, неправильним, на думку апелянта, встановленням обставин справи та не містять посилань на неправильне застосування норм матеріального права, що не може бути підставою для скасування рішення суду першої.
В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Таким чином, доводи апеляційної скаргип представника відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» Гусєвої Марини Валеріївни висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» Гусєвої Марини Валеріївни.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про відшкодування шкоди.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції вказав на те, що разом з поданням до суду позовної заяви 23.12.2024 року повинен бути поданий договір про надання ОСОБА_8 у, та ОСОБА_9 і правової допомоги № 06/12/2024 від 06.12.2024 року та додаток до нього, в якому, зокрема, визначено вартість робіт, в тому числі за складання позовної заяви та подання її до суду. Всупереч цьому, договір про надання правової допомоги № 06/12/2024 від 06.12.2024 року був наданий суду та відповідачу лише разом із заявою про відшкодування судових витрат від 20.05.2025 року .
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів виконаних робіт тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Водночас, за змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в пунктах 106-108 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В силу вимог положень ЦПК України, зокрема ч. 8 ст. 141 вказаного Кодексу, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в суді першої інстанції позивачем надано договір про надання правової допомоги № 06/12/2024 від 06.12.2024 року, детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги підписаний адвокатом Сіваченком В.В. та клієнтами ОСОБА_10 , ОСОБА_5, відповідно до якого підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій (4 год.) - 5000 грн, складання, оформлення і надсилання позовної заяви до суду (12 год.) 15 000 грн, представництво інтересів позивачів в Оболонському районному суді м. Києва (3 засідання) - 15 000 грн, всього - 35 000грн, представництво інтересів позивачів в Оболонському районному суді м. Києва (3 засідання) - 15 000 грн, акт від 04.04.2025 року прийому передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за Договором №06/12/2024 від 06.12.2024 року відповідно до якого загальна сума винагороди за надані послуги складає 35 000 грн у період з 06.12.2024 року по 04.04.2025 року, акт від 21.05.2025 року прийому передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за Договором №06/12/2024 від 06.12.2024 року відповідно до якого загальна сума винагороди за надані послуги у період з 07.05.2025 року по 21.05.2025 року складає 15 000 грн.
Згідно з ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом першої інстанції вимоги позивача задоволено частково, що в процентному співвідношенні до заявлених вимог орієнтовно становить 92%.
Враховуючи приписи ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вмогам в суді першої інстанції підлягають покладенню на відповідача витрати позивачів на правову допомогу орієнтовно на рівні 92% від заявленої суми, що становить 46 000 грн.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2024 у справі № 910/5724/23 висловив правову позицію про те, що в матеріалах справи відсутня конкретизація наданих усних консультацій протягом 2 год, а з огляду на предмет та підстави позову, однотипність та стандартність справи, Суд ставить під сумнів їх реальність. Відтак у цій частині заява позивача не підлягає задоволенню.
Відтак, колегія суддів, визначаючи розмір витрат позивачів на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів, враховує принцип співмірності та розумності судових витрат, характер правовідносин, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, розумність їхнього розміру та вважає необхідним зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інчстанції, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів з 46 000 грн до 15000 грн, з яких 7 500 грн - на користь ОСОБА_1 та 7 500 грн - на користь ОСОБА_2 .
Висновки суду першої інстанції проте, що разом з поданням до суду позовної заяви 23.12.2024 року позивачі повинні були подати договір про надання ОСОБА_4 та ОСОБА_9 і правової допомоги № 06/12/2024 від 06.12.2024 року та додаток до нього, в якому, зокрема, визначено вартість робіт, в тому числі за складання позовної заяви та подання її до суду, не грунтуються на нормах прцесуального права, оскільки лише попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), так як згідно вимог ст.134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Зважаючи на положення частини восьмої статті 141 ЦПК України, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції- до прийняття постанови у справі.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, сторона вправі надати докази (договори, рахунки, тощо) витрат на правову допомогу до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву, що і було зроблено представником позивача у даній справі. Відтак, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови в ухваленні додаткового рішення з підстав ненадання договору до позовної заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Сіваченка Володимира Васильовича підлягає задоволенню частково, ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року скасуванню та ухвалення нового судового рішення про стягнення з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» на користь ОСОБА_2 витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, у розмірі 7 500,00 грн та стягнення з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, у розмірі 7 500,00 грн.
Оскільки апеляційну скаргу представника відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» Гусєвої Марини Валеріївни залишено без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 рокубез змін, то розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 134, 137, 141, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» Гусєвої Марини Валеріївни залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Сіваченка Володимира Васильовича задовольнити частково.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення заяви представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Сіваченка Володимира Васильовича про стягнення витрат на правничу допомогу.
Сягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва»(код ЄДРПОУ: 39611267) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, у розмірі 7 500,00 грн.
Сягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва»(код ЄДРПОУ: 39611267) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, у розмірі 7 500,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий : Судді: