03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/ 324/2025
25 липня 2025 року м. Київ
Справа № 359/9179/22
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, яка подана представником Каплею Аліною Степанівною, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року, постановлене у складі судді Муранової-Лесів І.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 08 березня 2020 року приблизно о 12 годині 25 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Дружби в с.Мартусівка, в межах Бориспільського району Київської області, в напрямку с. Гора Бориспільського району Київської області, порушив вимоги пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, пункт 12.1 ПДР України, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota Prado», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія
ОСОБА_3 результаті дорожньо-транспортної пригоди він ( ОСОБА_1 ), як пасажир автомобіля марки «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню з формуванням геморагії в правій скроневій та лобній ділянках, лівій тім'яній ділянці, травматичний субарахноїдальний крововилив, перелому піраміди скроневої кістки з переходом на середню черепну ямку, травматичного двобічного пневмотораксу, перелому обох кісток лівої гомілки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Позивач зазначав, що через отримані пошкодження, з 08 березня 2020 року до 21 серпня 2020 року проходив стаціонарне лікування у КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» та КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17», КНП «Київська обласна клінічна лікарня», виписаний для продовження лікування за місцем проживання. 21 вересня 2020 року був оглянутий Броварською міжрайонною МСЕК та визнаний особою з інвалідністю першої групи «Б» загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату з 21 вересня 2020 року строком до 21 вересня 2021 року по діагнозу «наслідки важкої відкритої черепно-мозкової травми, отриманої 08 березня 2020 року внаслідок ДТП».
За фактом цієї ДТП 09 березня 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Київській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 286 КК України, за № 12020110000000130. Кримінальне провадження, де він (позивач) визнаний потерпілим, закрито 19 травня 2020 року постановою прокурора відділу прокуратури Київської області на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_2 .
Вказував, що станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не була застрахована, тому позивач через свого представника, в порядку, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 27 вересня 2021 року звернувся до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування: а саме: 146 688,34 грн - відшкодування витрат на лікування, 170 028,00 грн - відшкодування шкоди, пов'язаної зі стійкою втратою працездатності, 26 291,36 грн - відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності, та 17 листопада 2021 року і 06 травня 2022 року подав відповідачу заяви про долучення додаткових документів.
06 грудня 2021 року, у відповідь на свою заяву, отримав лист МТСБУ про надання додаткових доказів із повідомленням, що 13 травня 2022 року страхове бюро прийняло рішення про виплату йому страхового відшкодування, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності, розмір якого визначено 170 028 грн.
Проте, за період лікування з 08 березня 2020 року до 21 вересня 2020 року він витратив 178 677,34 грн, що підтверджується фінансовими документами. Враховуючи ліміт відповідальності відповідача 260 000 грн, а також виплачену йому суму страхового відшкодування, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності у розмірі 170 028,00 грн, вважає, що стягненню з відповідача підлягає ще 30 395,18 грн страхового відшкодування за шкоду, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності, та 59 576,82 грн страхового відшкодування за шкоду, пов'язану з лікуванням.
Посилаючись на наведене, просив стягнути з МТСБУ на свою користь 30 395,18 грн страхового відшкодування за шкоду, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності, 59 576 грн. 82 коп. страхового відшкодування за шкоду, пов'язану з лікуванням, а також 30 000 грн судових витрат на правничу допомогу.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності, та шкоди, пов'язаної лікуванням, на загальну суму 89 972 грн, частину витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн та судовий збір на користь держави в розмірі 992, 40 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник Моторного (транспортного) страхового бюро України - Капля А.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до наданих позивачем документів про стан хворого лікар призначав необхідні препарати для лікування. Копії чеків для підтвердження придбання ліків містять медичні препарати та допоміжні речі, які не зазначені в лікарських призначеннях та є необґрунтованими витратами, деякі чеки нечитабельні, що, у свою чергу, унеможливлює обрахування суми та ставить під сумнів обґрунтованість витрат на лікування.
Крім того, позивач проходив стаціонарне лікування у КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» та в КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17», КНП «Київська обласна клінічна лікарня», виписаний для продовження лікування за місцем проживання та 21 вересня 2020 року був оглянутий Броварською міжрайонною МСЕК. Однак чеки на підтвердження витрат понесених у зв'язку з лікуванням позивач надає за період 2021 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , дійшов помилкового висновку та не надав оцінку наданим позивачем доказам понесення витрат на лікування, що стало результатом прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Лабик Р. Р. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що перелічені відповідачем медичні препарати та засоби гігієни, наявні у чеках на підтвердження витрат на лікування позивача, є необхідними для лікування пацієнта з таким діагнозом, який знаходився у нерухомому стані. Окрім того, позивачу 02 квітня 2020 року було проведено операцію БІОС лівої великогомілкової кістки саме за допомогою тих імплантів, які були придбані за рахунок позивача 01 квітня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України, в редакції на час призначення справи до розгляду, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до статті 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив із того, що цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не застрахована, а оскільки ОСОБА_1 є потерпілим, він має право на відшкодування завданої шкоди з Моторного (транспортного) страхового бюро як органу, який здійснює регламентні виплати щодо відшкодування шкоди, заподіяної третім особам транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 на момент ДТП не працював, не мав документально підтвердженого доходу, розмір відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності, мав розраховуватися з розміру мінімальної заробітної плати та часу тимчасової непрацездатності, а саме: за період з 08.03.2020 по 21.08.2020 (136 календарних днів), мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 4723 грн. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період, у тому числі у березні 2020 року - 16 робочих днів, у липні 2020 року - 15 робочих днів. Розмір відшкодування мав складати: березень 2020: 4723,00:21х16= 3598,48грн., квітень 2020 - 4723,00грн., травень 2020 - 4723 грн., червень 2020 - 4723 грн., липень 2020 - 4723 грн., серпень 2020 - 4723 :20 х 15= 3542,25 грн. Всього на загальну суму 26032,73 гривні, які не були виплачені позивачу.
Крім того, судом встановлено, що позивачу не було виплачене відшкодування витрат на лікування на загальну суму 178 677, 34 гривні. Разом із з цим, з урахуванням виплаченого позивачу відшкодування у зв'язку зі стійкою втратою працездатності в сумі 170 028 грн., недоплачене відшкодування (у зв'язку зі шкодою, пов'язаною з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами на лікування) в межах граничного розміру становить: 260 000 - 170 028,00грн. = 89 972 грн.
Тому суд дійшов висновку, що в рахунок відшкодування заподіяної позивачу шкоди з відповідача підлягає стягненню сума недоплаченого відшкодування за шкоду, пов'язану з тимчасової втратою непрацездатності, та витрат на лікування на загальну суму 89 972 гривні.
Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 березня 2020 року приблизно о 12 годині 25 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Дружби в с. Мартусівка, в межах Бориспільського району Київської області, в напрямку с. Гора Бориспільського району Київської області, порушив вимоги пункту 2.3 «б», пункт 12.1 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota Prado», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія
ОСОБА_3 результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню з формуванням геморагії в правій скроневій та лобній ділянках, лівій тім'яній ділянці, травматичний субарахноїдальний крововилив, перелому піраміди скроневої кістки з переходом на середню черепну ямку, травматичного двобічного пневмотораксу, перелому обох кісток лівої гомілки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, та був госпіталізований до лікарні, де знаходився на стаціонарному лікуванні.
Водій ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув.
Постановою прокурора відділу прокуратури Київської області Оксенюк Г. В. від 19.05.2020 кримінальне провадження № 1202011000000130, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2020 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_2 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , не була застрахована, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ.
Долученими до матеріалів справи випискою з історії хвороби від 16 березня 2020 року № 2424, виписного епікризу із медичної карти № 678/285 стаціонарного хворого від 08 травня 2020 року, виписного епікризу з медичної картки стаціонарного хворого від 11 грудня 2020 року № 3769/616, довідки КНПКОР «Київська обласна клінічна лікарня» від 24 листопада 2021 року № 1849, виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 21 серпня 2020 року № 104189-201183/368, довідки про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді від 21 листопада 2021 року після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з приводу отриманих травм:
- з 08 березня 2020 року до 16 березня 2020 року в нейрохірургічному відділенні у КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування»;
- з 16 березня 2020 року до 08 травня 2020 року у відділенні політравми КНП «Київська міська клінічна лікарня №17»,
- з 08 травня 2020 року до 30 липня 2020 року у неврологічному відділенні КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ;
- з 30 липня 2020 року до 21 серпня 2020 року у відділенні реабілітації хворих з наслідками неврологічних захворювань та травми у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня».
21 вересня 2020 року ОСОБА_1 був оглянутий Броварською міжрайонною МСЕК та визнаний особою з інвалідністю першої групи «Б» від загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату з 21 вересня 2020 року строком до 21 вересня 2021 року по діагнозу: «наслідки важкої відкритої черепно-мозкової травми, отриманої 08 березня 2020 внаслідок ДТП», що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0093846 та інформацією, викладеною у листі КЗ КОР «Обласне бюро медико-соціальної експертизи» Броварська міжрайонна МСЕК від 10 листопада 2021 року № 30.
У зв'язку з лікуванням позивач поніс витрати, пов'язані з діагностикою, лікуванням, придбанням лікарських засобів та подальшою реабілітацією. Розмір понесених витрат на придбання ліків та медичних препаратів становить 178 677,34 грн, про що свідчать надані на виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області копії чеків на лікування.
Також суд установив, що ОСОБА_1 , від імені якого діяв його представник адвокат Мелех Д. О., звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 27 вересня 2021 року та заявами про виплату страхового відшкодування від 27 вересня 2021 року, а саме: регламентної виплати, пов'язаної зі стійкою втратою працездатності (1 група інвалідності) - 170 028,00 грн, регламентної виплати, пов'язаної з витратами на лікування - 146 688,34 грн та регламентної виплати, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності - 26 291,36 грн.
МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування в розмірі 170 028,00 грн, тобто страхового відшкодування, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності.
На момент дорожньо-транспортної пригоди та за рік до неї ОСОБА_1 офіційно не працював.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Згідно з статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
У статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з чинним законодавством України встановлений Національним банком України ліміт відповідальності (страхова сума) за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих станом на 08 березня 2020 року становив - 260 000 гривень.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються неотримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до ДТП) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі (стаття 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до пункту 24.1 статті 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів (пункт 24.2 статті 24 Закону).
У пункті 24.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що внаслідок ДТП, яке сталось 08 березня 2020 року з вини водія ОСОБА_2 , він отримав тяжкі тілесні ушкодження та тривалий час знаходився на лікуванні, ним були понесені матеріальні збитки, у зв'язку з придбанням медичних препаратів та лікарських засобів, зокрема за період лікування з 08 березня 2020 року до 21 вересня 2020 року у розмірі 178 677,34 грн.
На підтвердження понесених цих витрат ОСОБА_1 надав копії виписок з призначеннями лікарів та копії чеків про придбання медичних препаратів та лікарських засобів.
Суд першої інстанції під час розгляду цієї справи встановив, що ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявами про виплату страхового відшкодування, а саме: регламентної виплати, пов'язану із стійкою втратою працездатності (1 група інвалідності), - 170 028,00 грн, регламентної виплати, пов'язаної із витратами на лікування, - 146 688,34 грн та регламентної виплати, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності - 26 291,36 грн.
Відповідно до заяви від 17 листопада 2021 року, адресованої МТСБУ, ОСОБА_1 , окрім іншого, долучив чеки на лікування на 161 227,03 грн, рахунок-фактуру від 01 квітня 2020 року та чек оплати рахунку-фактури на 16 630 грн.
Згідно з повідомленням МТСБУ прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування в розмірі 170 028,00 грн, тобто страхове відшкодування, пов'язане зі стійкою втратою працездатності.
Встановивши, що відповідач не виплатив позивачеві відшкодування шкоди, пов'язану із лікуванням ОСОБА_1 , тобто витрати на придбання медичних препаратів та лікарських засобів, та шкоду, пов'язану із тимчасовою втратою непрацездатності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення недоплаченого відшкодування (у зв'язку зі шкодою, пов'язаною з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами на лікування) в межах граничного розміру, який становить: 260 000 грн - 170 028,00 грн = 89 972,00 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що витрати на лікування є необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами, колегія суддів відхиляє, враховуючи наступне.
Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що ним було заявлено про відшкодування витрат на лікування суму в розмірі 146 688 грн. 34 коп. та надано на підтвердження вказаної суми всі необхідні документи, зокрема виписки із історії хвороби, чеки на лікування на 161 227 грн. 30 коп., з них 68 фіскальних чеків та 4 квитанції до прибуткового касового ордеру; рахунок- фактуру № 178 від 01.04.2020 року та чек оплати рахунку-фактури на суму 16 630 грн.
Відповідно до оскаржуваного рішення, судом було позов задоволено, відповідно до заявлених позовних вимог на загальну суму 89 972 грн., в межах ліміту відшкодування (260 000 грн.) та з урахуванням сплаченої регламентної виплати, пов'язаної із стійкою втратою працездатності (1 група інвалідності), - 170 028 грн.
Враховуючи, що розмір відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності, визначено судом у розмірі 26 032 грн. 73 коп., то сума витрат на лікування, яка стягнута судом першої інстанції, в межах заявленого до відшкодування розміру, становить : 89 972 грн. - 26 032 грн. 73 коп. = 63 940 грн. 27 коп.
Згідно з випискою з історії хвороби від 16 березня 2020 року, виданою Бориспільською багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування, ОСОБА_1 , 1994 року народження, проходив лікування в нейрохірургічному відділенні з 08 березня 2020 року по 16 березня 2020 року. Хворий надійшов в тяжкому стані з місця ДТП 08 березня 2020 року. Консультація невропатолога : політравма НГМТ, забій головного мозку, перелом скроневої кістки зліва, перелом с 6-7, підозра на в/г гематому.
Консультація хірурга: пневмоторакс зліва, проведена плевральна пункція. Консультація травматолога: перелом обох кісток с/3 гомілки зі зміщенням, забійна рана в районі голови. Консультація нейрохірурга: політравма НГМТ, забій головного мозку, перелом скроневої кістки зі змішенням з переходом на основу.
Комп'ютерна томографія головного мозку, шийного відділку від 11 березня 2020 року: ознаки геморагічного забою головного мозку, більш виражений справа, ознаки набряку головного мозку, перелом стінки кістки з переходом на скроневу кістку, соскоподібний відросток, порожнина середнього вуха та ячейка соскоподібного відростку заповнена кров'ю, осередок геморагічного забою у лобних частках, тім'яних частках. Осередок у латеральному відділ правої лобної долі, в правій скроневій області.
Комп'ютерна томографія головного мозку від 09 березня 2020 року: геморагічні забої лобу, тім'ячка області з двох сторін. В правій скроневій області-геморагічний забій головного мозку. САК. Набряк мозку двосторонній гемасфеноидит гемастит.
Комп'ютерна томографія грудної клітини: стан після трахеотомії. Дренаж правого геміторакса, 2х сторонній пневмоторакс. Консультація ЛОР: острий посттравматичний лівосторонній перостивний отит. Отоликворія. Торакальний хірург від 10 березня 2020 року: забій легені. Стан після дренажу.
Консультація лікарів КМП ББЛІЛ та КНП від 11 березня 2020 року.
Діагноз: Політравма: забій головного мозку важкого ступеня. Перелом скроневої кістки з переходом до сосцевидного відростку, СЧЯ. ЗТГ. Забій обох легень. Розрив правої легені. Правосторонній субтотальний пневмоторакс. ЗТЛС. Перелом кісток лівої гомілки. 15 березня 2020 року повторна консультація торакального хірурга.
Рекомендації: Хворий переводиться в лікарню № 17 з посиленою реанімацією, переводиться з відкритим плевральним дренажуванням.
Лікування: демопенієм, мофлакса, флуконазол, омез, мильгамма, гминтон, тіотриазолін, ГНК, лузон, суфер, амінасол-нео, альбунорм, інфулган, реосорбілакт, метронідазол, віт С, маннит, ліпін, корвитин, сангера, дексаглін, дицинон.
Придбання зазначених лікарських препаратів зазначені в чеках: від 10 березня 2020 року на суму 831 грн. 96 коп. (а.с.63), від 08 березня 2020 року на суму 1940 грн. 20 коп., від 11 березня 2020 року на суму 1288 грн. 26 коп.(а.с.64), від 12 березня 2020 року на суму 1121 грн. 37 коп. (а.с.66), від 10 березня 2020 року на суму 1951 грн. 84 коп. (а.с.68), від 14 березня 2020 року на суму 671 грн. 24 коп., від 09 березня 2020 року на суму 2293 грн. 19 коп., від 15 березня 2020 року на суму 3222 грн. 48 коп. (а.с.69), від 13 березня 2020 року на суму 3258 грн. 63 коп. (а.с.70). Всього на загальну суму 16 579 грн. 17 коп.
Також надані квитанції ТОВ «Скандіагностика» щодо оплати проведених обстежень : від 08.03.2020 року на суму 2250 грн., від 09.03.2020 року на суму 850 грн., від 11.03.2020 року № 645 на суму 2250 грн. та від 11.03.2020 року № 702 на суму 2250 грн., всього на суму 7600 грн.
Згідно з виписним епікризом КНП «Київська клінічна лікарня №17» від 08 травня 2020 року №678/285 хворого ОСОБА_1 , 1994 року народження. Поступив у відділення з Бориспільської ЦРЛ 16 березня 2020 року.
Діагноз: Поєднана травма. ВЧМТ. Забій головного мозку важкого стану з формуванням вогнищ геморагії у правій скроневій та лобній ділянках, лівій тім'яній ділянці. Травматичний субарахноїдальний крововилив. Перелом піраміди скроневої кості зліва з переходом на СЧЯ. ЗТГ. Забій та розрив обох легень. Двобічний пневмоторакс. Перелом обох кісток лівої гомілки у середній 1\3 з зміщенням. Трахеофісура.
Проведено лікування: меронем 1,0-З р. вв, сульперазон 2,0-2 р. вв, левофлоксацин 500 мг-2 р., трентал 5,0 в/в., цибор 3500 ОД п/ш, цераксон 1,0 в/в/, кавінтон 10 мг-3 р. Операції: 02.04.20 - БІОС лівої великогомілкової кістки.
Рекомендації в подальшому лікуванні: відновне лікування під спостереженням невропатолога, травматолога, хірурга по місцю проживання. Догляд за сечовим катетером. Кавінтон 10 мг-3 р., ксарелто 10 мг-1 р. проведення ЕЕГ. Рентген контроль лівої гомілки через 2 тижні.
Придбання зазначених лікарських препаратів зазначені в чеках: від 17 квітня 2020 року на суму 514 грн. 60 коп., від 28 березня 2020 року на суму 744 грн. 07 коп. (а.с.62), від 05 квітня 2020 року на суму 2195 грн. 20 коп., від 06 квітня 2020 року на суму 4476 грн. 42 коп. (а.с.63), від 10 квітня 2020 року на суму 4160 грн. 09 коп., від 15 квітня 2020 року на суму 1011 грн. 56 коп.(а.с.64), від 16 березня 2020 року на суму 1331 грн. 99 коп., від 21 квітня 2020 року на суму 1298 грн. 99 коп. (а.с.65), від 27 квітня 2020 року на суму 1224 грн. 79 коп., від 08 квітня 2020 року на суму 3716 грн. 25 коп. (а.с.66), від 02 квітня 2020 року на суму 2674 грн. 07 коп., від 17 квітня 2020 року на суму 514 грн. 60 коп., від 18 березня 2020 року на суму 2535 грн. 70 коп. (а.с.67), від 25 березня 2020 року на суму 2238 грн. 66 коп., від 31 березня 2020 року на суму 2210 грн. 60 коп., від 20 квітня 2020 року на суму 1655 грн. 93 коп. (а.с.68), від 07 травня 2020 року на суму 812 грн. 34 коп. (а.с.69), від 29 квітня 2020 року на суму 1230 грн. 75 коп.(а.с.70), від 17 квітня 2020 року на суму 514 грн. 60 коп., від 23 березня 2020 року на суму 2304 грн. 78 коп., від 21 березня 2020 року на суму 1826 грн. 30 коп. (а.с.71), від 17 березня 2020 року на суму 7195 грн. 70 коп., від 19 березня 2020 року на суму 9650 грн. 80 коп., від 26 березня 2020 року на суму 2708 грн. 22 коп. (а.с.72), від 24 березня 2020 року на суму 2457 грн. 70 коп., від 22 березня 2020 року на суму 2352 грн. 76 коп. (а.с.73), від 05 травня 2020 року на суму 665 грн. 40 коп., від 08 квітня 2020 року на суму 508 грн. 30 коп. (а.с.74). На загальну суму 64 216 грн. 57 коп.
Відповідно до рахунку-фактури № 178 від 01.04.2020 року та квитанції Приватбанку від 01.04.2020 року позивачем було придбано набір імплантів для інтрамедулярного остеосинтезу гомілки NX Medical на суму 16 630 грн., проведення якого підтверджене виписним епікризом від 08 травня 2020 року №678/285.
Згідно з виписним епікризом КП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 30 липня 2020 року № 3769/616, виданим ОСОБА_1 , який знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні КНП «ББЛІЛ» з 08 травня 2020 року по 30 липня 2020 року, з діагнозом: стан після політравми ВЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня з формуванням вогнищ геморагії у правій скроневій та лобній ділянках, лівій тім'яній ділянці. Травматичний субарахноїдальний крововилив. Перелом піраміди скроневої кості зліва з переходом на СЧЯ. Гематоксія зліва.
Лікувальні рекомендації: церебролизин, милдрокард, прозерин, цетимакс, офлаксин, уролесан, лира, кавінтон, В12.
Придбання зазначених лікарських препаратів зазначені в чеках: від 09 травня 2020 року на суму 458 грн. 65 коп., від 08.05.2020 року на суму 694 грн. 11 коп.
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» від 21 серпня 2020 року № 104189-201183/368 ОСОБА_1 , 1994 року народження, який проходив лікування з 30 липня 2020 року по 21 серпня 2020 року.
Повний діагноз: стан поєднаної травми (08.03.20). ВЧМТ: забою головного мозку важкого ступеня з формуванням вогнищ геморагічного забою в правої скроневої лобній ділянках та тім'яной ділянках, лівій тім'яній ділянці, травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому пірамідки скроневої кістки зліва з переходом на середню черепну ямку у вигляді лівобічного помірного геміпарезу, вираженої атаксії, дизартрії, інтелектуально-мнестичне зниження, порушення функції ходи та самообслуговування. МКХ-Х: G81.9
Хворіє з 08.03.2020 року, після отриманої травми в наслідок ДТП. Лікувався в Бориспільській ЦРЛ. Поступив з метою проведення курсу реабілітації. Проходив курс лікування: нейродар 4,0, нейротропін 4,0, митра 10.0, параплексин 1.5 %-1.0.
Лікувальні рекомендації: спостереження невролога за місцем проживання. Ренейро спрей 100мг - 30 днів, Армадін лонг 500мг - 30 днів, Мексія 10 мг - 30 днів, Лірика 0.075 - 10 днів.
Придбання зазначених лікарських препаратів зазначені в чеках: від 31 липня 2020 року на суму 723 грн. 10 коп. (а.с.65), від 03 серпня 2020 року на суму 856 грн. 60 коп. (а.с.67). На загальну суму 1579 грн. 70 коп.
Крім того, позивачем надано чеки про придбання лікарських препаратів на суму 28 723 грн. 30 коп. у період листопад 2020 року - лютий 2021 року : від 30.11.2020 року на суму 10 000 грн., від 31.01.2021 року на суму 12 747 грн., від 12.02.2021 року на суму 5976 грн. 30 коп.
З викладеного вбачається, що надана позивачем медична документація, в якій відображено перелік медичних препаратів та лікарських засобів, призначених для лікування позивача, відповідає назвам лікарських засобів у чеках, що підтверджують придбання ліків та медичних препаратів.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача, що багато чеків є нечитабельними, а відтак, не є належними доказами придбання медичних препаратів , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з вищенаведеного переліку чеків, з яких чітко вбачається перелік придбаних медичних препаратів, що відповідають призначенням лікарів, та розмір витраченої суми на їх придбання, сума, підтверджена такими чеками та квитанціями, становить 134 901 грн. 80 коп., тоді як розмір задоволених позовних вимог про відшкодування витрат на лікування становить 63 940 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що через необґрунтованість та документальну непідтвердженість витрати повинні бути зменшені щонайменше на суму в розмірі 23 396 грн. 12 коп., оскільки позивачем надані чеки на препарати та гігієнічні засоби, призначення яких не підтверджується медичною документацією, колегія суддів також відхиляє.
Як вбачається із чеків, перелік яких наведено представником відповідача в апеляційній скарзі, позивачем також придбавалися: бинти, серветки, пелюшки, шприци, катетери, підгузники, пластирі, бахіли, а також медичні препаратів, що не зазначені у медичній документації : дротаверин, бетадин, натрію хлорид, димедрол, аналгін та інші.
Разом з тим, виходячи з виписок з історії хвороби стаціонарного хворого відповідно до яких ОСОБА_1 знаходився тривалий час у важкому та нерухомому стані, з травмами різних органів ( травми голови, головного мозку, забій та розрив легень, переломи кісток ніг), лікування позивача очевидно потребувало придбання необхідних гігієнічних засобів для догляду за лежачим хворим. Крім того, виходячи із обсягу отриманих в ДТП травм, лікування яких потребувало хірургічного втручання, необхідним було придбання як перев'язочних матеріалів, так і знеболюючих препаратів, антисептичних та дезиінфікуючих засобів.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову.
При цьому, суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 на момент ДТП не працював, не мав документально підтвердженого доходу, правильно розрахував розмір відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності, з огляду на вимоги статті 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За правилами ч. 2-4 статі 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц, від 22 травня 2024 року у справі № 367/6289/21.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу надавав адвокат Адвокатського об'єднання «Всеукраїнський центр адвокатських розслідувань ДТП «Автопоміч» на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 16 вересня 2021 року укладеного між Адвокатським «Всеукраїнський центр адвокатських розслідувань ДТП «Автопоміч» та ОСОБА_1 .
У позовній заяві позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу, що мають бути понесені позивачем, у розмірі 30 000 грн.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції надано: договір про надання правової допомоги 16 вересня 2021 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26 листопада 2022 року та замовлення про надання професійної правничої допомоги від 21 листопада 2022 року до договору про надання правової допомоги 16 вересня 2021 року.
Враховуючи заперечення відповідача щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, приймаючи до уваги обсяг вчинених процесуальних дій, обсяг виконаної адвокатом роботи, враховуючи складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), принцип розумності судових витрат, їх пропорційності до предмета спору, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції до 9000 грн.
Судом обґрунтовано враховано, що замовлення на надання професійної правничої допомоги, включала такий вид робіт (послуг), як участь у судових засіданнях. Разом із з цим, призначені судові засідання на 07.03.2023 та на 28.03.2023 не відбулися з причини хвороби головуючого судді, а також зайнятістю судді у розгляді іншої справи відповідно, і судовому засіданні 12.05.2023 року розгляд справи відбувався за відсутності сторін, у тому числі за відсутності представника позивача згідно з поданим клопотанням.
Врахувавши, що витрати на правничу допомогу мають бути співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідати критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визначення розміру відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 9000 грн.
Відповідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду ухвалене з дотриманням норм процесуального права, правильним застосуванням норм матеріального права, є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Також представник ОСОБА_1 - Лабик Р. Р. у відзиві на апеляційну скаргу просить про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн, які позивач поніс у зв'язку з апеляційним переглядом справи.
Колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки заявник підтвердив належними доказами понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
До заяви про розподіл судових витрат на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу долучено: копію договору про надання правової допомоги 16 вересня 2021 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26 листопада 2022 року; копію замовлення про надання професійної правничої допомоги від 21 листопада 2022 року до договору про надання правової допомоги 16 вересня 2021 року; детальний опис робіт (надання послуг) на суму 18 000 грн ; докази надіслання заяви та додатків до неї іншим учасникам справи.
Проаналізувавши долучені до матеріалів справи та подані на підтвердження факту понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу документи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про стягнення цих витрат підлягає задоволенню.
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, враховуючи критерії, передбачені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, не вбачає підстав для зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідач не заявляв будь-яких письмових клопотань чи заперечень про зменшення заявленої представником ОСОБА_1 суми понесених витрат на правничу допомогу у зв'язку з її неспівмірністю.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, яка подана представником Каплею Аліною Степанівною, - залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року - залишити без змін.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 18 000 ( вісімнадцять тисяч) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.