Справа № 588/1990/25
провадження № 3/588/705/25
25 листопада 2025 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Головного управління ДПС у Сумській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, фізична особа-підприємець, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області 18.09.2003, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за частиною 2 статті 155-1 КУпАП,
За даними протоколу від 24.10.2025 №665/18280706 складеного головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Сумській області Титаренко Іриною Олександрівною при проведенні фактичної перевірки 08.10.2025 у приміщенні кафе за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , вчинила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків, а саме при вибірковій перевірці електронних касових чеків до реєстратора розрахункових операцій моделі Екселліо DP-15 за фіскальним номером 3000413044 порушено використання режиму попереднього програмування найменування товарів, чим порушено вимоги пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 155-1 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Таким чином, з урахуванням викладеного вважаю, що оскільки ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомила, в розумні інтервали не вжила заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй провадження, тому справа може бути розглянута без її участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 155-1 КУпАП не була доведена поза розумним сумнівом, тому провадження у справі необхідно закрити, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян і дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (статті 1 КУпАП).
Відповідно до частини 1 статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодекс та інших законів України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №665/18280706 від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 155-1 КУпАП, тобто повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за частиною 1 статті 155-1 КУпАП, порушила встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до частини 2 статті 155-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано копію акту фактичної перевірки від 08.10.2025 року (а.с.3-5).
Проте постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статт 155-1 КУпА не додана, тобто доказів кваліфікуючої ознаки як повторність суду не надано.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011р., заява N16347/02), "Малофєєва проти Росії"(рішення від 30.05.2013р., заява N36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N926/08, рішення від 20.09.2016р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обвинувачення повинно бути конкретним і зрозумілим, а фактичні обставини чітко узгоджуватись із правовою кваліфікацією та сформульованим обвинуваченням, оскільки в іншому випадку право обвинуваченого знати, в чому він обвинувачується реалізується ним не у повній мірі.
На підставі викладеного суддя дійшов висновку, що в матеріалах адміністративного правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 155-1 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП, та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись частиною 2 статті 155-1 , ст.ст. 247, 251, 252, 268, 271, 280, 283, 287-289 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 155-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. В. Лебедь