Справа №: 486/1657/25 Провадження № 3/486/688/2025
18 листопада 2025 року м.Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
при секретарі судового засідання Грабовській А.Д.,
за участю представника Органу опіки та піклування Південноукраїнської міської ради Явтушенко Н.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.184 КУпАП,
ОСОБА_1 без поважних причин не виконала рішення виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради від 13.08.2025 №340, а саме: 20.08.2025 о 16:30 год у АДРЕСА_2 , відмовила у побаченні батькові, ОСОБА_2 із сином ОСОБА_3 .
Своїми діями ОСОБА_4 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.184 КУпАП, а саме невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з'явилася, судом належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, проте надала до суду письмові заперечення на протокол, в яких повідомила суд, що прибувати особисто в судові засідання не має можливості, оскільки знаходиться на лікарняному (післяпологовий стан) та зазначила наступне.
Між нею та батьком дитини постійно виникали суперечки та непорозуміння під час зустрічі сина з батьком. Бувало таке, що ОСОБА_2 домовлявся з нею у визначений день та час взяти дитину, натомість в останню мить повідомляв, що не прийде. Або ж навпаки - непередбачувано телефонував і просив дати сина, хоча дитина могла спати, або займатися чимось, чи гуляти з своїми друзями, тощо. Також неодноразово ОСОБА_2 не виконував своєї обіцянки та не приводив сина вчасно, затримувався на кілька годин, або ж міняв свої плани. За такого не вдавалося розрахувати свій день, порушувався розпорядок дня дитини. ОСОБА_2 із заявою щодо встановлення графіку побачень з сином, до органу опіки не звертався, оскільки його влаштовував спосіб «коли захочу тоді візьму». Саме тому, вона особисто звернулася до служби 03.07.2025 року із заявою щодо участі батька у вихованні дитини. Вона мала на меті врегулювати питання періодичних зустрічей батька з сином, визначити певний графік та дотримуватися його. ОСОБА_2 згодом теж подав заяву про встановлення способу участі у вихованні, але це відбулося під час його виклику спеціалістами, які розглядали її заяву та намагалися з'ясувати питання з батьком чи він взагалі бажає зустрічі з сином. Саме тоді йому запропонували подати таку заяву, щоб на засіданні Ради розглядалася не лише її, а і його подібна заява. Відтоді сплинуло немало часу, і поки відбулося засідання комісії по розгляду наших заяв, ОСОБА_2 чинив протиправні дії, вона неодноразово зверталася до органів поліції з повідомленнями про його насильницькі дії, тиск, про що було складено адміністративні матеріали, які направлені до суду. 14.08.2025 року під час зустрічі біля дитячого садочка ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою на неї у присутності дитини. 18.08.2025 року під час їхньої розмови щодо питання спілкування з сином, ОСОБА_2 знов припустився протиправних дій щодо неї. Саме через таку агресивну та протиправну поведінку ОСОБА_2 , вона не дозволила в цей день спілкування з сином, оскільки це шкодить дитині. Окрім того, як батько він не приділяє належної уваги синові, його дозвіллю, розвитку тощо. Натомість забирає і везе дитину на свою роботу - на автомийку, де дитина весь час там бігає поміж машин, які миють. На нього потрапляє вода, миючі хімічні засоби, піна, бруд що змивається з автівок. Вона неодноразово просила ОСОБА_2 , щоб він цього не робив, але у відповідь мала грубість та ігнорування, свідоме нехтування загальними санітарними правилами та нормами. І постійно стверджував, що буде робити тільки так як хоче син. Батько не намагався з'ясовувати стосунки з нею поза очей дитини. Навпаки само при синові підкреслював і говорив йому, що мама нічого не дозволяє, а навпаки все забороняє, а тато - і все як син забажає так і робить. Через такі дії ОСОБА_2 невдовзі син змінився, став більш роздратованим та пригніченим, що призвело до того, що дитина невдовзі захворіла. Це сталося напередодні дня зустрічі батька та сина по графіку. Тому вона повідомила ОСОБА_2 через свого адвоката про стан сина, з пропозицією про зустріч іншим днем. ОСОБА_2 , відреагував на це спокійно, і навіть повідомив, що здоров'я дитини понад усе». Попри це, все ж таки звернувся до органу опіки із заявою про невиконання нею Рішення від 13.08.2025 року №340, та вказав, що вона не дає змоги бачитися йому з сином.
Тому вона не визнає вказаного у протоколі порушення, оскільки не заперечувала проти зустрічі, а лише не дозволила саме в той момент виключно через протиправну поведінку батька, а також через поганий стан здоров'я дитини. У всі інші дні, згідно рішення, ОСОБА_2 спілкується та бачиться з сином, але як і раніше ігнорує її прохання не проводити час на автомийці.
Представник Органу опіки та піклування Південноукраїнської міської ради в судовому засіданні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 184 КУпАП, підтримала та просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Згідно зі ст. 158 СК України, який є спеціальним законом щодо спірних правовідносин, передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 СК України, рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другоюстатті 170 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства", дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради від 13.08.2025 №340 "Про визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 " визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: щопонеділка та щосереди з 16:30 до 20:00; перший та третій тиждень місяця з 10:00 суботи до 18:00 неділі; у період відпустки батька 14 днів, за попереднім погодженням з матір'ю дитини.
Доказів скасування відповідного рішення матеріали справи не містять.
20.08.2025 ОСОБА_2 звернувся з заявою в якій просить службу у справах дітей Південноукраїнської міської ради вжити заходів до його дружини, яка не виконує рішення виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради №340 від 13.08.2025, відмовляється надавати йому змогу на побачення з сином, на підставі якої, складено протокол №1 від 20.08.2025 про те, що до служби у справах дітей Південноукраїнської міської ради, із письмовою заявою звернувся батько дитини, ОСОБА_2 , про те, що матір ОСОБА_1 , у встановлений рішенням виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради від 13.08.2025 №340 день та час, а саме 20.08.2025 (середа) о 16.30 за адресою: АДРЕСА_2 , відмовила йому у побаченні із сином ОСОБА_5 . Станом на момент складання протоколу, вищезазначене рішення до суду не оскаржено, а тому є обов?язковим до виконання обома батьками. ОСОБА_1 , обізнана про наявність вищезазначеного рішення. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 без поважних причин не виконала рішення виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради від 13.08.2025 №340: а саме 20.08.2025 (середа) о 16.30 за адресою: АДРЕСА_2 , відмовила у побаченні батькові, ОСОБА_2 із сином ОСОБА_3 у зв'язку з чим головним спеціалістом служби у справах дітей Південноукраїнської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення №1 від 28.08.2025, в якому зазначено, що рішенням виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради від 13.08.2025 №340 ОСОБА_2 , визначено спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: щопонеділка та щосереди з 16.30 год до 20.00 год; перший та третій тиждень місяця з 10.00 год суботи до 18.00 год неділі; у період відпустки батька 14 днів, за попереднім погодженням з матір?ю.
До вказаного протоколу також додано:
-копією заяви ОСОБА_2 від 08.07.2025, в якій він просить Південноукраїнську міську раду встановити спосіб його участі у вихованні малолітнього сина та встановити чіткий графік побачень;
-поясненнями ОСОБА_1 від 28.08.2025, відповідно до яких вона вважає, що батьки мають дбати про своїх дітей та брати участь у їх вихованні, тому, вона особисто звернулася до служби із заявою щодо участі батька у вихованні дитини. Водночас, ОСОБА_2 поводить себе по відношенню до неї та дитини з проявами насилля, що вона неодноразово повідомляла. Його поведінка і ставлення до неї і сина не притаманні відносинам батька з дитиною, не притаманні нормальним відносинам подружжя, що прийняли рішення розлучитися. Вона неодноразово зверталася до органів поліції з повідомленнями про його насильницькі дії, тиск, про що було складено адміністративні матеріали та направлені до суду. Водночас, він постійно стверджував, що «накладе на себе руки», повішається чи зробить щось з собою. Оскільки ОСОБА_2 не може контролювати свій емоційний стан, і припускається суїцидальних думок і намірів, тому вона з великим острахом відноситься до цього. 18.08.2025 року під час їхньої розмови щодо питання спілкування з сином, ОСОБА_2 знов припустився протиправних дій щодо неї. Коли вони зустрілися, вона з сином сіли у машину. ОСОБА_2 почав одразу з?ясовувати відносини з нею. Почав підвищувати голос, кричав, залякував, ставив їй попередження підвищеним тоном з погрозою, що не питатиме її взагалі щодо сина. Буде робити сам як захоче. На її прохання не вести себе так при дитині - ігнорує, кричить, агресує. У присутності сина ображає її, принижує, обзиває. На її прохання заспокоїтися - зневажає. Окрім того, коли батько бере сина, щоб провести з ним час, він не приділяє належної уваги йому, його дозвіллю, розвитку тощо. Натомість вони їдуть на роботу - на автомийку. Дитина весь час бігає поміж машин, які миються. На нього потрапляє вода, миючі хімічні засоби, піна, бруд що змивається з автівок, Речі та взуття дитини мокрі. Вона неодноразово повідомляла та просила ОСОБА_2 , щоб він цього не робив, щоб повів його у парк, на розваги, почитав з ним помалював, пограв у гру, тощо. У відповідь грубості та ігнорування її прохань. Про такі події вона повідомляла детально орган опіки у заяві від 22.08.2025 року та просила вжити дієвих заходів щодо припинення ОСОБА_2 протиправної поведінки відносно неї та дитини. Оскільки ОСОБА_2 неодноразово припускався такої поведінки, як мати вона вбачала небезпеку для дитини. Повідомляє, що Рішення від 13.08.2025 року є недосконалим, оскільки в ньому визначений лише графік та встановлені години і дні «участі батька у вихованні дитини». Адже виховання не зводиться до того, щоб взяти дитину, виконати всі його забаганки, капризи тощо. Виховання сина - це процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, інтелектуального розвитку. Водночас це певний обсяг обов'язків та відповідальності батьків, де ключову роль відіграють саме їхні дії, саме їх поведінка, яка є для нього прикладом. Натомість у рішенні не вказано, як батько має себе вести дитиною, що він має робити з ним, не передбачені і не врегульовані відносини сторін у випадку хвороби дитини, відсутності з поважних причин за місцем фактичного проживання, тощо. Повідомляє, що вона не визнає порушення, оскільки вона не дала дозволу взяти сина виключно через протиправну поведінку батька на той момент. Також зустріч батька і сина не відбулася у суботу 23.08.2025 року, оскільки син був хворий з п'ятниці, про що вона повідомила ОСОБА_2 через свого адвоката. Коли стан здоров'я дитини покращився - він був з батьком. У всі інші дні, згідно Рішення, ОСОБА_2 спілкується та бачиться з сином, але як і раніше ігнорує її прохання не проводити час на автомийці.
Із вказаних доказів, досліджених судом, а також пояснень представника органу опіки та піклування вбачається, що вони відповідають за змістом адміністративному протоколу, наданому суду, є послідовними та взаємоузгодженими.
Суд надавши оцінку письмовим поясненням ОСОБА_1 , вважє, що вони є особистими оціночними судженнями про те, яким саме чином має проводити час батько з дитиною та які методи виховання є доцільними на її думку. Разом з тим рішення міського голови таких посилань не містить та є чинним.
Водночас суд зауважує, що особисті уявлення щодо виховання дитини не можуть розцінюватися як неналежне виконання іншим батьком своїх обов'язків щодо виховання дитини та не є підставою для невиконання обов'язків покладених на особу відповідним рішенням.
Сам факт звернення матері до органу опіки з заявою щодо визначення способів участі батька у вихованні дитини свідчить про наявність між батьками спору та неузгодженості щодо побачень батька з дитиною, проте такі неузгодженості та непорозуміння, за наявності чинного рішення, не можуть бути перепоною для його виконання.
Крім того, ОСОБА_1 не надано доказів, які б підтверджували факт неналежного виконання батьком своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Суд при визначенні ОСОБА_1 виду і розміру адміністративного стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у вчиненому правопорушенні, відсутність невідворотних наслідків, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)"00" Без деталізації за відомчою ознакою) розміром 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук