465/10370/25
2-з/465/134/25
"19" листопада 2025 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - Блажевського Петра Івановича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним, застосування наслідків нікчемності та скасування договору дарування, скасування договору іпотеки,-
АТ «Сенс банк», в особі свого представника зврнувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним, застосування наслідків нікчемності та скасування договору дарування, скасування договору іпотеки.
Разом з позовною заявою, до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить сукд накласти заборону та арешт на все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Накласти заборону та арешт на майно: Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3182431446060. Тип об'єкта: квартира Ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.2400873.4980888.20240513.11.5660.83. Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м.): 44.1, житлова площа (кв.м.) 28.2, опис: квартира складається з двох житлових кімнат та кухні, адреса: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що 02.10.2008 року між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №60/02.1-07-691. Згідно умов даного договору, відповідач отримав кредит в розмірі 22 768,00 доларів США.
Внаслідок невиконання боржником своїх зобов?язань за договором, станом на 20.03.2019 року утворилась заборгованість в розмірі 209 052,52 гривень.
05 липня 2019 року Галицьким районним судом м. Львова по справі №461/2542/19 винесено рішення яким суд ухвалив: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019) заборгованість в розмірі 209 052 гривень 52 копійки. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 135 гривень 79 копійок.
07.04.2025 року Галицький районний суд м. Львова по справі № 461/2542/19 виніс ухвалу суду якою суд ухвалив: заяву представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» адвоката Блажевського I.І. про заміну сторони у виконавчому листі, задовольнити.
Замінити сторону стягувача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ: 23494714, p/p N? IBAN НОМЕР 1. Місцезнаходження: 03150, Україна, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100).
За результатом розгляду даної справи № 461/2542/19 відкрито виконавче провадження №78917684 про стягнення коштів з ОСОБА_1 .
Зобов?язання не виконані також зазначені рішення суду набрали законної сили та не оскаржені також не виконані.
Як стало відомо із інформаційної довідки (та із реєстру нерухомого майна): №451074026 від 07.11.2025 року ОСОБА_1 в супереч зобов?язанням відчужив нерухоме майно, з метою невиконання зобов?язань, а саме: ОСОБА_1 подарував донці, а ОСОБА_2 онуці - ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 прийняла в дар від батька і баби цю квартиру в цілому.
Як встановлено нотаріусом (Попович Г.І., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу) - 2/3 частки належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності на підставі Договору міни, посвідченого П?ятою львівською державною нотаріальною конторою 22.07.1994 року за р. № 3092, зареєстрованого ЛМБТІ за р. № 10212 від 04.08.1994 року.
В подальшому 28.10.2025 року ОСОБА_3 зазначений обєкт передає в іпотеку: Номер запису про іпотеку: 62088311; Дата, час державної реєстрації: 28.10.2025 16:53:10; Державний реєстратор: приватний нотаріус Амбросійчук Лілія Володимирівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.
Документи, подані для державної реєстрації: іпотечний договір, серія та номер: 2271, виданий 28.10.2025, видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В.
Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 81573049 від 28.10.2025 17:01:13, приватний нотаріус Амбросійчук Лілія Володимирівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.
Відомості про основне зобов?язання: Строк виконання основного зобов?язання: 28.08.2027, розмір основного зобов?язання: 1703851,20 гривня.
Відомості про суб?єктів: Іпотекодержатель: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , країна громадянства: Україна. Іпотекодавець: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , країна громадянства: Україна.
Таким чином при визнанні недійсним договору дарування, серія та номер: 389. виданий 06.08.2025 Попович Г.І., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу, також недійсним є договір іпотеки, серія та номер: 2271, виданий 28.10.2025. видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.B.
Тобто відповідач ОСОБА_1 в супереч не виконаним зобов?язанням відчужив нерухоме майно, вчинив дії з метою уникнення відповідальності за зобов'язаннями.
Є підтверджений ризик, (оскільки відповідач подібне уже робив), що відповідач відчужить майно, що спричинить неможливість виконання рішення по справі №461/2542/19, адже як зазначено в позові даний правочин є фраудаторними, та як це підтверджується матеріалами справи.
В супереч кредитним зобов?язанням та рішення суду ОСОБА_1 подарував донці, а ОСОБА_2 онуці - ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 прийняла в дар від батька і баби цю квартиру в цілому.
В подальшому 28.10.2025 року ОСОБА_3 зазначений обект передає в іпотеку.
Відповідачем вже було вчинено дії з метою не виконання кредитних обов?язків, ОСОБА_1 з метою не виконання зобов?язань відчужив нерухоме майно, вчинив дії з метою уникнення відповідальності за зобов?язаннями, також з метою не виконання рішення суду по справі №461/2542/19.
Тому є ризик що відповідач відчужить майно і позивач не зможе повернути все в попередній стан, що спричинить неможливість виконання рішення у справі що слухається зараз (про скасування договору дарування), та що також в свою чергу спричинить неможливість виконання рішень судів що вже набрали законної сили.
Тому є необхідним вжиття заходів забезпечення позову, адже наявний підтверджений ризик відчуження майна оскільки самим же відповідачем вже відчужено було майно в супереч чинних рішеннь суду та зобовязань , адже як зазначено в позові даний правочин є фраудаторним, та як це підтверджується матеріалами справи та рішеннями судів.
Щодо зустрічного забезпечення пропонує зобовязати АТ «Сенс Банк» внести на рахунок суду 1000,00 грн. в якості зустрічного забезпечення по справі.
Відповідно до положень ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), п.7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява позивача про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
З врахуванням положень ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв'язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 7ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до положень ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1ст. 81ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є: визнання недійсним, застосування наслідків нікчемності та скасування договору дарування спірної квартир, а також визнання недійсним, застосування наслідків нікчемності та скасування договору іпотеки щодо спірної квартири.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_1 в супереч не виконанним зобовязанням відчужив нерухоме майно, вчинив дії з метою уникнення відповідальності за зобов'язаннями.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 451074026 від 07.11.2025 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа: 44,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3182431446060, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06.08.2025 серія та номер: 389, видавник: приватний нотаріус ЛМНО Попович Г.І.
Окрім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та забороною вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідноч.1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції Українисудові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Згідно позовних вимог позивач просить:
- визнати недійсним, застосувати наслідки нікчемності та скасувати договір дарування квартири, серія та номер: 389, виданий 06.08.2025, видавник: Попович Г.І., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу (Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 3182431446060; Tип об?єкта: квартира; Ідентифікатор об?єкта в ЄДЕССБ: 01.2400873.4980888.20240513.11.5660.83; Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 44.1, житлова площа (кв.м): 28.8, Опис: квартира складається з двох житлових кімнат та кухні Адреса: АДРЕСА_1 ), скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80252692 від 06.08.2025 15:43:05, приватний нотаріус Попович Галина Іванівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл., скасувати запис про реєстрацію права власності - номер відомостей про речове право: 61007373; Тип речового права: право власності Дата, час державної реєстрації: 06.08.2025 14:51:40 Державний реєстратор: приватний нотаріус Попович Галина Іванівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл., відновити запис про реєстрацію права власності за попереднім власником - за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/3 частки квартири (Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 3182431446060 Тип об?єкта: квартира Ідентифікатор об?єкта в ЄДЕССБ: 01.2400873.4980888.20240513.11.5660.83 Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 44.1, житлова площа (кв.м): 28.8, Опис: квартира складається з двох житлових кімнат та кухні Адреса: АДРЕСА_1 ) на праві спільної сумісної власності на підставі Договору міни, посвідченого П?ятою львівською державною нотаріальною конторою 22.07.1994 року за р. № 3092, зареєстрованого ЛМБТІ за р. №10212 від 04.08.1994 року.
- визнати недійсним, застосувати наслідки нікчемності та скасувати договір іпотеки квартири, серія та номер: 2271, виданий 28.10.2025, видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. (Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 3182431446060 Тип об?єкта: квартира Ідентифікатор об?єкта в ЄДЕССБ: 01.2400873.4980888.20240513.11.5660.83 Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 44.1, житлова площа (кв.м): 28.8, Опис: квартира складається з двох житлових кімнат та кухні Адреса: АДРЕСА_1 ), скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 81573049 від 28.10.2025 17:01:13, приватний нотаріус Амбросійчук Лілія Володимирівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл., скасувати запис про реєстрацію права власності - номер запису про іпотеку: 62088311 Дата, час державної реєстрації: 28.10.2025 16:53:10 Державний реєстратор: приватний нотаріус Амбросійчук Лілія Володимирівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.
Суд бере до уваги те, що майно, на яке позивач просить накласти арешт, є предметом спору - саме на нього позивач просить звернути стягнення.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає обґрунтованими побоювання позивача щодо можливості відчуження спірного майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у разі ухвалення рішення його на користь. Тому необхідність забезпечення позову є обґрунтованою, так як невжиття обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, оскільки існує реальна можливість відчуження даного майна на користь третіх осіб, що суттєво ускладнить виконання можливого рішення суду.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивач фактично просить накласти арешт на все нерухоме майно, тобто заборону розпорядження, користування та володіння.
Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2021 по справі № 643/12369/19, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, якщо їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна, тобто перешкода у вільному розпорядженню майном, без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у розі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.
При обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає достатнім застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження нерухомого майна до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили.
Вказані заходи забезпечення позов не порушують права власників, оскільки такі є тимчасовими, а також не порушують права користування спірним майном, а фактично встановлюють заборону здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірно нерухомого майна. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно залишається в його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір.
Щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позовумають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідачу зв'язку із забезпеченням позову. Відповідно до ч.ч. 2, 4ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Аналіз пункту 1 частини третьої статті 154 ЦПК Українисвідчить про те, що для застосування зустрічного забезпечення необхідно встановити сукупність таких обставин: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) позивач або взагалі не має на території України майна або розмір (вартість) його майна на території України недостатній для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Тобто на суд покладається обов'язок застосувати зустрічне забезпечення лише за наявності одночасного встановлення зазначених обставин у їх сукупності. Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 295/940/20,від 01 квітня 2020 року у справі № 318/854/18, від 09 грудня 2021 року у справі № 175/1480/21.
Суд не вбачає необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову, не свідчить про те, що майновий стан позивача або його будь які дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
При цьому відповідач не позбавлений можливості в порядку, передбаченому частиною шостоюстатті 154 ЦПК України, подати клопотання про зустрічне забезпечення з обґрунтуванням наявності підстав для такого забезпечення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих обставин.
Щодо прохання представника позивача про накладення арешту на все майно відповідача ОСОБА_1 , то в цій частині заява до задоволення не підлягає, оскільки представником позивача не доведена така необхідність, судом не встановлені правові підстави для її задоволення.
Щодо частини заяви, де представника позивача просить: ухвалі про забезпечення позову по даній справі зазначити Боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та Боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ), Ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ; зазначити що дана ухвала суду про забезпечення позову по даній справі підлягає до негайного виконання; зазначити, що дана ухвала суду про забезпечення позову набирає законної сили з моменту прийняття та діє до набрання законної сили останнім процесуальним документом по даній справі; в ухвалі про забезпечення позову по даній справі зазначити стягувача: Акціонерне товариство "Сенс Банк", КОД ЄДРПОУ - 23494714 (вул. В. Васильківська, 100, м. Київ, 03150), то слід зазначити, що вимоги до змісту ухвали визначені Главою 9 ЦПК України та ст. 153 ЦПК України.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/5726/19 вказала, що в процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»).
З урахуванням предмету позову, а також того, що відчуження спірного майна у разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, вважаю за необхідне застосувати заходи забезпечення позову та, враховуючи співмірність та адекватність заходу забезпечення позову, баланс інтересів сторін, задовольнити заяву в цій частині частково шляхом накладення заборони на відчуження нерухомого майна, а в іншій частині такої заяви відмовити, що є співмірним видом забезпечення позову щодо позовних вимог.
Вказані заходи забезпечення позов не порушують права власника, оскільки такі є тимчасовими, а також не порушують права володіння та користування спірним майном, а лише встановлюють заборону здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірно нерухомого майна.
В той же час суд зауважує, що забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, а обставини щодо порушення чи відсутності порушення законних прав та інтересів позивача підлягають подальшому встановленню в процесі судового розгляду справи.
Керуючись ст.ст.149-153,157, 247,260-261,263,353 ЦПК України, суд,
Заяву представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - Блажевського Петра Івановича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним, застосування наслідків нікчемності та скасування договору дарування, скасування договору іпотеки- задовольнити частково.
Накласти заборону на відчуження нерухомого майна: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,1 кв.м., житлова площа 28,8 кв.м., що складається з двох житлових кімнат та кухні, Індекатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.2400873.4980888.20240513.11.5660.83, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3182431446060 - до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили.
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання три роки.
Стягувач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 100.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,РНОКПП - НОМЕР_1 .
Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,РНОКПП - - НОМЕР_3 .
Боржник: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,РНОКПП - НОМЕР_4 .
Суддя Мартьянова С.М.