1Справа № 335/11158/25 3/335/2857/2025
21 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ВАД № 681012, що надійшов з СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , завідувач сектору бухгалтерського обліку та фінансової звітності - головний бухгалтер Берестівської сільської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
З наданих суду матеріалів вбачається, що 27.10.2025 о 16 год. 00 хв., АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки щодо належного догляду та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: допустила вживання ним алкогольних напоїв у домашніх умовах, не здійснила належного контролю за його поведінкою та не вживала заходів для запобігання шкідливим звичкам. Чим порушила п.2 ст. 150 СК України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила обставини, які відбулися 27.10.2025 щодо дій її неповнолітнього сина ОСОБА_2 (підтверджено актовим записом про народження № 308 від 09.04.2008 із застосунку «Дія»). Зазначила, що вчиняла усіх дій, щоб син не вживав алкогольних напоїв, зверталася за допомогою до психолога, але, з урахуванням його віку, без згоди сина неможливо надати йому таку допомогу. 27.10.2025 викликала працівників поліції, також, задля безпеки самого сина, оскільки поводив себе агресивно, внаслідок її неодноразових зауважень, заборон щодо вжиття алкогольних напоїв.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суддя доходить наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Статтею 9 КУпАП України, визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Судом досліджені матеріали справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2025 серія ВАД № 681012, в якому викладено обставин правопорушення;
- опитування особи неповнолітнього ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_1 від 27.10.2025.
Відповідно до копії паспорта встановлено особу ОСОБА_1 .
Отже, вирішуючи питання про наявність або відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд виходить з наступного.
Встановлено, що дії ОСОБА_1 , які описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають складу правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, полягає у трьох різних формах: ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.
Викладені у протоколі обставини, як «неналежний догляд та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: допустила вживання ним алкогольних напоїв у домашніх умовах, не здійснила належного контролю за його поведінкою та не вживала заходів для запобігання шкідливим звичкам», враховуючи досліджені докази та пояснення правопорушниці, не відповідають фактичним обставинам.
Інших доказів до вказаного протоколу інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яким складався протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 681012, - не долучено.
Таким чином, вказані досліджені докази не містять відомостей про факт ухилення матері ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 .
Долучені до протоколу письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є достатніми доказами для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Отже, матеріали, які надійшли до суду, не містять достатньо належних та допустимих доказів, у розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, невиконання нею обов'язків по забезпеченню необхідних умов життя, освіти та виховання дитини.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суд зобов'язаний розглядати справу у межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаного стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 у справі «Karelin v.Russia» заява № 926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Як наслідок, на переконання суду, дані відображенні працівником поліції про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП є сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП, так як її вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.
Згідно п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст. 184, ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.А. Крамаренко