Справа № 308/16016/25
1-кп/308/1239/25
19 листопада 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071030001820 від 01.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 Кримінального кодексу України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали вищевказаного кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на шістдесят діб з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 03.10.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. У вказаному провадженні письмові докази не дослідженні, потерпілий та свідки не допитані, а тому ризики якими керувався слідчий суддя при обранні запобіжного заходу не зменшилися та не припинили своє існування. Зазначив, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим, вчинив умисний корисливий злочин в умовах воєнного стану, що свідчить про систематичну злочинну поведінку, зухвалість і байдужість до закону. Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку.
Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначила, що ризики не обґрунтовані, не знаходять свого підтвердження, на підтвердження ризиків не наданого доказів. Просила врахувати, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Так, запобіжні заходи загалом, в тому числі тримання під вартою як один з їх видів, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка , іншого підозрюваного, обвинуваченого тощо, знищити , сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оцінюючи аргументацію сторін щодо наявності чи відсутності ризиків, які є підставою тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були в основі обрання даного виду запобіжного заходу не відпали. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховуючи тяжкість злочину, те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, вважає доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зважаючи на викладене, враховуючи стадію судового провадження, обсяг не досліджених доказів, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначених ст. 177 КПК України. З урахуванням вищенаведеного та того, що судове провадження не завершено, суд дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких випливає з наведеного обґрунтування.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, інших даних про його особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, суд приходить до переконання, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов'язків, передбачених КПК України, слід залишити без змін, а саме в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Керуючись ст.ст. 176-178,183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 17 січня 2026 року включно
Залишити без змін раніше визначений розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїх обов'язків, передбачених цим Кодексом в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) 00 копійок.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Ужгорода без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;
- утримуватися від спілкування зі потерпілим ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з приводу обставин даного кримінального провадження..
Строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків визначити до 17 січня 2026 року включно.
Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 24 листопада 2025 року о 13 год. 55 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1