Справа № 308/13971/25
24 листопада 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участі секретаря судового засідання Авдєєвої К.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 19 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, про що 19.10.2022 складено актовий запис №105, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.09.2025 повторно виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
Зазначає, що від даного шлюбу у подружжя народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09.02.2024 складено актовий запис №133, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.02.2024, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
Вказує, що шлюбні відносини припинені через різні погляди на життя, сімейні цінності, ставлення до різних моментів подружнього життя тощо.
Зазначає, що подружжя живе окремо, шлюбні відносини фактично припинені, взаємне доброзичливе спілкування відсутнє. Вважає, що примирення неможливе, подальше спільне життя і збереження шлюбу з відповідачкою суперечить інтересам та сімейним цінностям позивача. У подружжя відсутній спір щодо проживання дитини та її утримання.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та за участю сторін.
У судове засідання позивач не з'явилася, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі. Проти задоволення позову не заперечує.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, 19 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, зареєстрований Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 19.10.2022 складено актовий запис №105, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.09.2025, повторно виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
Прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 .
У позивача та відповідача народилася донька донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09.02.2024 складено актовий запис №133, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.02.2024, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
Подружнє життя між сторонами не склалося. Згідно з позовною заявою підставою для розірвання шлюбу є різні погляди на життя, сімейні цінності, ставлення до різних моментів подружнього життя, постійні сварки.
Сімейні відносини між подружжям припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені уст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки, позивачка та відповідач наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Враховуючи наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу суперечить їх інтересам, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання заяви про розірвання шлюбу у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, ст. 56, 110, 112,160 Сімейного кодексу України та, керуючись ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 200, 223, 258, 265, 280-281, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 19.10.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено актовий запис №105.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В. В. Чепка