Справа №519/2122/25
Провадження № "Е"2/519/1209/25
24.11.2025 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
при секретарі судового засідання Волковій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням(викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Позивач звернувся до Південного міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому вказує, що 14.09.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1766211 шляхом обміну електронними повідомленнями, на підставі якого останній отримав кредит у сумі 4000 грн строком на 360 днів, стандартна відсоткова ставка становить 1% на день та застосовується в межах строку кредиту.
На виконання умов договору ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредитів виконав повністю. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
31.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого останнє набуло право вимоги грошових коштів до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість на загальну суму 19736,00 грн, згідно договору № 1766211 від 14.09.2024:
- 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту;
- 7920,00 грн заборгованість за відсотками;
- 7816 грн за пенею.
Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість у розмірі 19736,00 грн, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 06.10.2025 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою, ухвалено розгляд справи здійснити у порядку спрощеного провадженням з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у позовній заяві просить розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Суд встановив, що 14.09.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладено договір про надання споживчого кредиту № 766211 відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 4000 грн строком на 360 днів, з нарахуванням відсотків у розмірі 1 % у межах строку кредиту (а.с.13).
Пунктом 1.9 договору передбачено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою становить 2333,95 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою становить 18400,00 грн. (п.1.10.1).
Договір підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, а також додаток № 1 до договору, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с.27, 22).
31.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу, №01.02-06/25 (а.с.57).
Відповідно до умов даного договору клієнт як первісний кредитор відступив право вимоги фактору як новому кредитору, зокрема за договором про надання коштів на умовах позики №1766211 від 14.09.2024.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до цього договору заборгованість відповідача становить у розмірі 19736 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 7920,00 грн - заборгованість за відсотками, 7816 - заборгованість за сумою штрафних санкцій, кількість днів прострочення виконання зобов'язань - 168 (а.с.61).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що
вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства, однак ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати кредиту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача, заборгованості за кредитним договором в розмірі грн.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором № 1766211 від 14.09.2024 у розмірі 19736 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження за адресою: 03124, м. Київ, бальвар Вацлава Гавела, буд. 6.
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 24.11.2025.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ