Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/1029/25
Провадження № 1-кп/506/121/25
25.11.2025селище Окни
Окнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни Одеської області, у порядку спрощеного провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2025 року за №12025166180000384, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тригради, Красноокнянського району, Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, маючого базову середню освіту, офіційно непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,
- обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
10.11.2025 року, ОСОБА_3 , у період часу приблизно з 17 години по 18 годину, перебуваючи біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де також перебувала його дружина ОСОБА_4 , та в цей час, на грунті особистих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , пов'язаних з домашнім насильством.
Реалізуючи свій протиправний намір, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, у цей же день та час, ОСОБА_3 , перебуваючи біля домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи і оцінюючи свої дії, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою нанесення легких тілесних ушкоджень, без мети позбавлення життя, з особистих мотивів, пов'язаних з домашнім насильством, тримаючи в лівій руці кухонний ніж, умисно наніс ним один удар в область тулуба своєї дружини ОСОБА_4 , чим спричинив їй тілесне ушкодження у вигляді непроникаючої колото-різаної рани черевної порожнини, яке не є небезпечним для життя, має скороминучі наслідки тривалістю більше 6 днів, але не більше 21 дня та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла не заперечує проти розгляду кримінального провадження за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Потерпіла ОСОБА_4 надала письмову заяву, в якій зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч.2 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (кримінального проступку), дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту.
При призначені покарання ОСОБА_3 , суд враховує вид даного кримінального правопорушення, котре відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття, що полягає у критичній оцінці обвинуваченим своєї поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, а також обставини, що обтяжують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених Кримінальним кодексом України, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
Такі заходи застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування до обвинуваченого обмежувальних заходів, суд враховує, що захист від домашнього насильства є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить важливий характер, оскільки домашнє насильства починається з «незначних дрібниць», а потерпілим від нього здебільшого стають жінки та діти.
У свою чергу, програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків (ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству").
Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння:, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що застосування обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників щодо ОСОБА_3 строком на 3 місяці, є доречним та необхідним.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Відповідно до п.5 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Матеріали кримінального провадження, долучені стороною обвинувачення, зберігати у матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Окнянський районний суд Одеської області.
У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
СуддяОСОБА_1