Справа № 503/870/25
Провадження № 2/503/588/25
14 листопада 2025 року
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Калашнікової Т.О.,
при секретарі судового засідання Поліковської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом адвоката Мартинюка Юрія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,
Представник позивача - адвокат Мартинюк Ю.М. звернувся до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 2,01 умовних кадастрових гектарів члена колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" с.Олексіївка Кодимського (нині Подільського) району Одеської області, яке було посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0248777, виданим Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області, зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) 24 квітня 1997 року за №220, і яке він успадкував після смерті своєї сестри ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказала, що являється спадкоємцем за законом після померлого батька і прийняла його спадщину, оскільки фактично вступила у володіння та управління його спадковим майном, за наслідком чого нотаріусом була заведена спадкова справа. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність доказів родинних відносин померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також через відсутність правовстановлюючих документів на право на земельну частку (пай). У зв'язку з цим, позивач не може захистити своє порушене право та в позасудовому порядку оформити спадщину. Тому у позивача виникла необхідність із зверненням до суду з вищевказаним позовом.
В судове засідання позивач не з'явилася, її представник - адвокат Мартинюк Ю.М. надав суду письмову заяву, в якій на задоволенні позовних вимог наполягає та просив проводити розгляд цивільної справи без його та позивача участі.
Представник Кодимської міської ради Одеської області в судове засідання також не з'явився, надавши до суду заяву, в якій просив розглянути цивільну справу у його відсутність.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд, проаналізувавши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 12 лютого 2003 року Олексіївською сільською радою Кодимського району Одеської області.
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 2,01 умовних кадастрових гектарів члена колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» на території с.Олексіївка Кодимського (на даний час - Подільського) району Одеської області, право на яке посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0248777, що був виданий Кодимською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження №212 від 22 квітня 1997 року та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №220 від 24 квітня 1997 року, яке він успадкував після смерті сестри ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки прийняв її спадщину шляхом фактичного вступу у володіння та управління її спадковим майном, що підтверджується довідкою Кодимської міської ради Подільського району Одеської області №204 від 30 травня 2025 року.
Факт належності ОСОБА_3 земельної частки (паю) згідно сертифікату ОД-12 №0248777 підтверджується архівною довідкою №127, виданою 27 травня 2021 року архівним відділом Подільської райдержадміністрації Одеської області.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1269 цього ж Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Крім того, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
У відповідності до положень ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_2 , оскільки вступила у володіння та управління його спадковим майном.
В подальшому, позивач звернулась до Кодимської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За її заявою заведена спадкова справа №561/2008 до майна померлого ОСОБА_2 . Ця обставина вказує на те, що позивач прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 у встановленому порядку та відповідно набула права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Встановлено, що державний нотаріус Кодимської районної державної нотаріальної контори Налдіна М.М. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю доказів належності померлому спадкового майна, а також через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно. Ця обставина підтверджується листом нотаріуса №452/02-14 від 02 червня 2025 року.
Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно відповідно до п.2 Глави 7, п.1 Глави 13 розділу І та п/п.4.12 п.4 Глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №296/5 від 22 лютого 2012 року, є підставою для відмови у вчиненні нотаріусом відповідної нотаріальної дії - відмови у видачі спадкоємцеві свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, позивачем також заявлено вимогу про встановлення факту родинних відносин між померлим батьком ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_3 , як між двоюрідними братом і сестрою.
Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з роз'ясненнями, які є в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, суд може розглядати справи про встановлення юридичних фактів, які породжують юридичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
На підтвердження факту родинних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем надано копію свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 , виданого 15 березня 1978 року Олексіївською сільською радою Кодимського району Одеської області, в якому її батьком вказано ОСОБА_2 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копії довідок Кодимської міської ради Подільського району Одеської області №№204, 206, 210 від 30 травня 2025 року та витяг з погосподарської книги сільської ради.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що факт, який просить встановити позивач, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Від встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як двоюрідними братом і сестрою, залежить можливість реалізації позивачем права на спадщину померлого батька за законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 та п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України в судовому порядку може бути встановлено факт родинних відносин між фізичними особами.
В абзаці 2 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008року №7 зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22 вересня 2021року, у справі №227/3750/19 також вказав, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження. При цьому, способом захисту прав спадкоємця є визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку, оскільки існують перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Таким чином, при відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай), який згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є єдиним документом, що підтверджує право на земельну частку (пай), внаслідок його втрати, позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити своє право на прийняту спадщину шляхом одержання в нотаріальній конторі відповідного свідоцтва про право на спадщину, тому належним способом захисту її порушеного спадкового права є визнання за нею в судовому порядку права на земельну частку (пай), що належало спадкодавцеві ОСОБА_2 .
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги адвоката Мартинюка Юрія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай),- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним братом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 2,01 умовних кадастрових гектарів члена колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» із земель Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами села Олексіївка (раніше територія Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області), яке відповідно до втраченого сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0248777, що був виданий Кодимською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження №212 від 22 квітня 1997 року та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №220 від 24 квітня 1997 року, належало ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 та було успадковане ним після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Т.О. Калашнікова