14.11.2025
Справа № 497/2974/25
Провадження № 2-н/497/354/25
про відмову у видачі судового наказу
"14" листопада 2025 р. суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, розглянувши в залі суду в м.Болград заяву адвоката Арабаджи Ірини Михайлівни - представника ОСОБА_1 щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 для утримання малолітньої дитини,
11.11.2023 року адвокат Арабаджи І.М. - представник заявниці ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою щодо видачі судового наказу про стягнення з гр. ОСОБА_2 на користь заявниці аліментів для утримання спільного сина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що дитина проживає з заявницею та повністю перебуває на її, заявниці утриманні, а ОСОБА_2 , що є батьком дитини, - не надає добровільно матеріальної допомоги на її утримання. Аліменти просить стягнути в розмірі 1 / 4 частини усіх доходів батька дитини (боржника), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вищезазнаечна заява про видачу судового наказу стягнення аліментів задоволенню не підлягає, визодячи з наступних обставин. встановлених судом.
Так, положеннями ст.162 ЦПК України встановлено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Положеннями ЦПК України визначено загальну (ст.27 ЦПК України) та альтернативну (ст.28 ЦПК України) підсудність.
В силу вимог ч.2ст.27 ЦПК України позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч.1ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Відповідно до ч.1ст.187 ЦПК України, в разі, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч.8 цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, а відповідно до ч.8 цієї статті - суддя з метою визначення підсудності може ... користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
З відповідей Єдиного державного демографічного реєстру за№№2014556, 2014570 та 2014587 на запити суду (за РНОКПП і датою народження, які зазначені у заяві, та окремо за кожним з цих параметрів) - які прикріплені до матеріалів електронної справи, - вбачається, що в цьому реєстрі не знайдено відомостей про вказаного у заяві боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з'ясування причини відсутності цих відомостей у вказаному реєстрі не входить до компетенції суду (особа могла померти, змінити громадянство, не отримувати біометричний чи закордонний паспорт, тощо).
А, згідно ч.9ст.165 ЦПК України, в разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, - суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, оскільки отримана судом інформація не надає суду можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника ОСОБА_2 та визначити підсудність справи, з огляду на вищезазначене та відповідно до ст.165 ЦПК України, - не підлягає задоволенню заява ОСОБА_1 щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 для утримання неповнолітньої дитини.
Керуючись ч.9 ст.165 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні вимог заяви адвоката Арабаджи Ірини Михайлівни - представника заявниці ОСОБА_1 - щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 для утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити заявнику, що, відповідно до ч.1ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 цього Кодексу, - не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою у порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також не перешкоджає зверненню до суду з такими самими вимогами у позовному провадженні шляхом подання до суду позовної заяви у порядку 174-273 ЦПК України.
Відповідно до положень ст.164 ЦПК України, в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. А, в разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження - сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя А.В. Кравцова