Cправа № 127/1610/25
Провадження № 2/127/217/25
28 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Лунегова О. О.,
представника заінтересованої особи: Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування - Семенової Н. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лунегова Олександра Олексійовича, до ОСОБА_2 , треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав,
15.01.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Лунегов О. О., до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/11024/20 від 30.09.2020 було розірвано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , шлюбу вони маю від якого сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей.
Син взагалі не хоче спілкуватися із батьком, оскільки він не цікавиться ним та молодшою сестрою, а також батько не визнає його як свого сина, а донька не бачила батька майже два роки. Відповідач взагалі не приймає участі у вихованні дітей, не виявляє щодо дітей батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Батько цікавиться життям дітей, не вітає їх із днем народження, не має умінь та навичок по вихованню та створенню умов для повноцінного розвитку сина та дочки.
Мати ОСОБА_1 , займається вихованням сина ОСОБА_3 , постійно підтримує зв'язок зі школою та класним керівником, систематично відвідує батьківські збори, приймає активну участь у шкільному житті свого сина. Дитина забезпечена усім необхідним для навчального процесу. Завдяки матері дитина забезпечена повноцінним харчуванням, а також відвідує навчальні екскурсії, гуртки та секції. Батько участі у шкільному житті свого сина не приймає. Жодного разу він не був присутнім, ні на батьківських зборах, ні у школі взагалі.
У відповідача наявна заборгованості, щодо сплати аліментів на утримання дітей у розмірі 34 552, 48 грн. Відповідач жодного разу, у добровільному порядку не сплачував кошти позивачці на утримання дітей.
Отже, відповідач не проявляє заінтересованості в подальшій долі сина та дочки, не цікавиться їх станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, зокрема, не забезпечує їх необхідними продуктами харчування, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дітьми взагалі; не надає їм доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, тому створились умови, які шкодять інтересам дітей.
Позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути витрати на судовий збір та на правничу допомогу.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 15.01.2025 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 16.01.2025.
16.01.2025 судом була згенерована відповідь № 1038311 з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 03.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як орган опіки і піклування Виконавчий комітет Вінницької міської ради.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Ухвалою суду від 25.04.2025 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Лунегова О. О. про витребування від Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування письмового висновку щодо розв'язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості, внесені до реєстрів Державної прикордонної служби України, стосовно перетину кордону відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період часу з 01.01.2023 по дату надання інформації; задоволено клопотання про виклик та допит в судовому засіданні під час розгляді справи по суті свідків. Постановлено ухвалу про опитування неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності матері ОСОБА_1 щодо предмета спору.
12.05.2025 на виконання вимог ухвали суду від 25.04.2025 надійшла відповідь з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
05.06.2025 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради як органом опіки і піклування надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 02.06.2025 №01/00/011/34579.
Ухвалою суду від 14.07.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду, а також постановлено долучити до матеріалів справи письмові докази, а саме: копію свідоцтва про шлюб позивача ОСОБА_1 , копію характеристики позивача ОСОБА_1 , копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та вислухати думку малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо предмета спору в присутності матері ОСОБА_1 .
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився, неодноразово повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем реєстрації. Кореспонденція повернулась на адресу суду з відмітками відділення АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 61, 118-119, 139-139 а, 185-186, 201-202, 213-214), про причини своєї неявки суд не повідомив.
Окрім цього, в зв'язку з повідомленням позивачем інформації про перебуванням відповідача закордоном його виклик до суду здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а. с. 130, 176, 195).
Судові повістки та процесуальні документи доставлялись відповідачу до електронного кабінету в системі «Електронний суд» (а. с. 110, 117, 183, 193).
Відповідач не скористався своїм правом надати суду відзив на позовну заяву, будь-які заяви та клопотання на адресу суду від відповідача не надійшли.
Представник позивача - адвокат Лунегов О. О. та позивачка ОСОБА_1 не заперечували щодо проведення розгляду справи у відсутність відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи судом, в суд не з'явився.
Суд постановив розгляд справи проводити у відсутність відповідача на підставі доказів, які надані позивачкою.
В судовому засіданні представник позивача - адвоката Лунегов О. О. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, підтвердив обставини, які викладені в позовній заяві. Додатково суду повідомив, що між сторонами був укладений шлюб, який в подальшому був розірваний. Після розірвання шлюбу діти проживають з матір'ю. Батько дітей не цікавиться їх життям, здоров'ям та навчанням. Сина батько взагалі не визнає як свого сина, бо вважає, що син зовнішньо на нього не схожий, доньку не бачив два роки. Про позов відповідачу відомо, однак він все рівно не цікавиться дітьми. За інформацією, яку відповідач повідомив позивачці, він нелегально залишив країну та перебуває на теперішній час закордоном. Відповідач був присутнім в онлайн режимі на засіданні органу опіки та піклування та також підтвердив, що знаходиться закордоном. Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів та матеріальну допомогу матері на утримання дітей не надає.
Матір намагається різнобічно дітей розвивати, сама займається їх вихованням, відповідач участі у вихованні дітей не приймає. Позивач просила відповідача написати відповідну заяву про визнання позову, але він відмовився, зауваживши, що країна йому має заплатити кошти за дітей.
Позивач ОСОБА_1 позов підтримала, в судовому засіданні суду пояснила, що відповідач не спілкується з дітьми давно, має їх номера телефонів, але жодного разу не намагався самостійно дітям зателефонувати, хоча вона спілкуванню дітей з батьком перешкод ніколи не чинила. Шлюб з ним вона розірвала в 2020 році, діти проживають після розірвання шлюбу з нею. Доньці на час розірвання шлюбу був 1 рік. Батько на той час спілкувався з дітьми раз на 7 місяців, платив аліменти до 2-2, 5 тис. грн протягом трьох років, а потім припинив сплачувати аліменти. На час звернення з цим позовом до суду існує заборгованість зі сплати аліментів, аліменти на утримання дітей відповідач не сплачує взагалі. На дні народження батько не вітав дітей та й взагалі він не знає коли у дітей дні народження. Син ставиться до батька негативно, донька його взагалі не пам'ятає, називає його хрещеним батьком. Позивачка надсилала відповідачу фотографії дітей у месенджерах, але жодної відповіді не одержувала.
Коли син написав батькові повідомлення, то той виразив своє небажання спілкуватися з сином в переписці, через те, що на думку батька син зовні на нього не схожий і хотів щоб був проведений тест ДНК на підтвердження батьківства, в зв'язку з цим у сина був стрес, він нервував та навіть лежали у лікарні після цього випадку. Вона уклала шлюб з іншим чоловіком, який виховує дітей, діти його мають за батька та хочуть носити його прізвище. Чоловік є військовослужбовцем. У нього є донька від першого шлюбу, їй 9 років. Звертаючись з позовом про позбавлення батьківських прав у неї немає мети звільнення чоловіка зі служби, хочеться, щоб у них були сумісні діти.
Позивач підтвердила, що в 2019 році відповідач звертався до органу опіки і піклування щодо визначення порядку участі у вихованні дітей та спілкуванні з дітьми. Рішенням було визначено спілкування в суботу, неділю з 11 до 18 години в її присутності. Позивач стверджує, що не перешкоджала ніколи відповідачу приймати участь у виховані дітей, їй незрозуміло було, чому відповідач звернувся до органу опіки і піклування.
Представник третьої особи Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу та піклування у судовому засіданні підтримала висновок №01/00/011/34579 від 02.06.2025 про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечувала щодо задоволення позовних вимог. Додатково пояснила, що на засіданні комісії була заслухана думка дітей. Батько з дітьми не спілкується, не намагається дізнатися про їх життя. Батько в житті дітей відсутній. Син з батьком спілкуватися не хоче.
Позивач дала номер телефону відповідача і його запросили онлайн прийняти участь у засіданні комісії. Відповідач спілкуватися не хотів, надав згоду не з першого разу. Коли надавав пояснення під час засідання комісії не зміг назвати дати народження дітей, сказати де вони навчаються, не знає інформацію про життя дітей.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які кожен окремо підтвердили обставини, викладені в позовній заяві.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він є батьком позивачки, щодо відповідача, стверджує, що як батька його для дітей немає, він залишив сім'ю коли позивачка була вагітною донькою. Років зо два відповідач дітей взагалі не бачив. Спільно інтересу у батька та дітей один до одного немає, батько дітьми не цікавиться. Свідок проживає окремо, але щодня спілкується з онуками. В 2025 році він разом з бабою дітей їздили з дітьми відпочивати біля моря. Батько жодного разу дітям не телефонував, діти батька навіть не згадували. З днем народженні батько дітей не вітає, хоча вони сім'єю завжди святкують дні народження дітей та збираються разом. Батько взагалі каже щодо сина, що він не його син, тому що несхожий на нього, а схожий на грузина; турботу та інтерес до дітей не проявляє.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є матір'ю позивачки. Відповідача по справі останні роки не бачила. Він вважав, що діти не його. З дітьми не бачився років 6 - 7. Де він зараз вона не знає, дітям фінансово він не допомагає, не цікавиться ними. Вихованням онуків займається донька, позивачка по справі, вона з чоловіком допомагає їй. Донька вимушена була піти працювати, оскільки необхідно було утримувати дітей, бо батько дітям матеріальної допомоги не надавав. Вона спілкується з донькою щоденно телефоном та особисто, працює у м. Вінниця, тому онуків бачить часто, турбується про те як вони навчаються, чи не хворіють. Сім'я її доньки з відповідачем розпалася, ще коли донька була вагітною меншою донькою. Старшого хлопчика відповідач бив. Онука лікували в лікарні, з ним працював психолог, через те, що батько бив сина, онук був наляканий, йому на той час було 11 років. Дітей відповідач не хотів мати. Собі купляв пиво, а дітям води не купив, пояснював, що грошей немає. Коли позивачка жила разом з відповідачем він вживав алкогольні напої, бив доньку та онука.
На допиті свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які з поважних причин не з'явились в судове засідання, позивач та представник позивача не наполягали.
В судовому засіданні в присутності матері ОСОБА_1 були опитані неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Неповнолітній ОСОБА_3 пояснив суду, що до батька він ставиться негативно, були випадки, що він його бив, коли вони жили разом. На теперішній час батько ним не цікавиться, не цікавиться його життям, ніколи не ходив на батьківські збори, не робив з ним уроки. Де зараз батько знаходиться він не знає, батько йому не телефонує, не пише повідомлення, останній раз, приблизно в 2021 році, направив повідомлення у месенджер. Він не хоче з батьком спілкуватися також, через те, що у нього залишилися негативні спогади про той період, коли вони жили разом, бо батько випивав, грав ігри, колись він був голодний, а батько його не нагодував. Коли вони сім'єю робили ремонт, то винесли 10 мішків з пляшками від пива, які залишив батько після себе. Спілкуватися з батьком син не має бажання. У нього є вітчим, ОСОБА_10 ОСОБА_11 , він його називає батьком. Вітчим йому допомагає з уроками, розмовляє з ним про важливе в його житті, він може звернутися до нього за допомогою. Він хотів би, щоб його батьком був його вітчим, з ним вони живуть три роки, зараз вітчим військовослужбовець та після поранення проходить реабілітацію. Разом з вітчимом вони проводять вільний час, ходять на фонтан, в зоопарк, на шашлики. Він все дитинство провів з мамою без батька. Батько не хотів їздити до бабусі. На теперішній час батько не спілкується з ним та його молодшою сестрою. Він хотів би носити прізвище вітчима.
ОСОБА_4 пояснила, що їй 6 років, і вона ходить до першого класу, портфель до школи їй купила мама. У неї є тато ОСОБА_12 і ще є тато Коля, але він не приїжджає. ОСОБА_13 вона бачила давно, три роки тому. Він їй не дзвонить, щоб щось дарував їй вона не пам'ятає. Бабуся їй телефонує. ОСОБА_14 їй не телефонує, його номера вона не знає та також не телефонує йому.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази, надані позивачем, в їх сукупності, враховуючи висновок органу опіки та піклування, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між сторонами виникли сімейні немайнові правовідносини щодо батьківських прав та обов'язків матері, батька, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (надалі - СК України), а також встановлено такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 26.11.2006, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2020 розірвано (а.с.27-28). Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьківство підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.16, 18).
Відповідно до характеристики - відгуку на ОСОБА_3 за вих. № 100 від 25.05.2020, наданої КЗ «ЗОШ №8» мати, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню свого сина. Постійно підтримує зв?язок зі школою та класним керівником, систематично відвідує батьківські збори, приймає активну участь у шкільному житті свого сина. Дитина забезпечена усім необхідним для навчального процесу. Завдяки матері дитина забезпечена повноцінним харчуванням (кожного дня у школі ОСОБА_15 харчується ), а також відвідує навчальні екскурсії, гуртки та секції. Батько ОСОБА_15 участі у шкільному житті свого сина не приймає. Жодного разу він не був присутнім ні на батьківських зборах, ні у школі взагалі. Учень неохоче спілкується на тему стосунків із своїм татом, пояснюючи це тим, що батько не цікавиться ним і молодшою сестрою (а.с.15).
Відповідно до інформації про участь ОСОБА_2 , батька учня 10-А класу у вихованні сина ОСОБА_3 за вих. № 312 від 24.12.2024, наданої КЗ «Вінницький ліцей №8» ОСОБА_16 навчається в комунальному закладі «Вінницький ліцей № 8» у десятому класі. За період перебування учня в закладі, мама ОСОБА_1 приймає активну участь у навчанні та вихованні сина, цікавиться його життям, завжди дбайлива та уважна, підтримує його в усіх починаннях. Батько ОСОБА_2 протягом періоду навчання в закладі не з'являвся, не цікавився навчанням сина, не приймав участь у навчанні та вихованні. Він не спілкується з класним керівником та учителями ОСОБА_15 . Не відвідав жодні батьківські збори (а.с.25).
З довідки про участь батька учня 10-А класу ОСОБА_3 у вихованні сина, виданої класним керівником ОСОБА_17 , вбачається, що ОСОБА_15 навчається в КЗ «Вінницький ліцей № 8» з 5 класу. За період перебування учня в закладі, жодного разу батько учня, ОСОБА_2 , не відвідував батьківські збори, не цікавився його шкільним та позакласним життя, навчанням. Жодного разу він не зв?язувався з класним керівником чи вчителями з питання успішності чи соціалізації ОСОБА_15 . У вихованні сина участі не приймає. В розмовах з учнем питання про батька він уникає і не хоче про нього говорити. В його словах присутня образа на батька. Мати, ОСОБА_1 , приймає активну участь у навчанні та вихованні сина, цікавиться його шкільним життя. Постійно відвідує батьківські збори, підтримує зв'язок з класним керівником. Вона цікавиться і життям класу, постійно допомагає в позакласних заходах, де приймає участь їх син. ОСОБА_15 завжди чистий та опрятний, забезпечений всім необхідним для навчання (а.с.26).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2019 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти в твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації зі всіх видів доходів відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 100, 00 грн та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 900, 00 грн до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня звернення з позовом до суду, а саме з 12.04.2019. На підставі вказаного рішення видано виконавчі листи, які перебувають на примусовому виконанні (а. с. 36, 37).
Відповідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по зведеному виконавчому провадженню НОМЕР_3, відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 34 552, 48 грн станом на 24.12.2024 (а.с. 30-35).
Відповідно до характеристики, виданої ГО «АНТ «Фабрика талантів» ОСОБА_16 , є учнем арт-студії «АНТ» з вересня 2024 року. Під час навчального творчого процесу зарекомендував себе як сумлінний, старанний та дисциплінований учень, поведінка під час занять ідеальна, пропусків без поважних причин не було. Всі членські внески за навчання мама ОСОБА_15 сплачувала регулярно. Зауважень немає (а.с.71).
Відповідно до відповіді лікаря ФОП ОСОБА_18 на адвокатський запит, діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходяться на обліку в ФОП ОСОБА_18 «Нова сімейна амбулаторія» з 01.10.2024. Декларація укладена з лікарем ОСОБА_19 . Мати дітей ОСОБА_1 відвідує сімейного лікаря ОСОБА_19 та цікавиться здоров'ям дітей. Останнє відвідування 07.02.2025. Батько дітей, ОСОБА_2 , жодного разу амбулаторію не відвідував, здоров'ям дітей не цікавився (а.с.101).
З відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вих. №19/36737-25 від 05.05.2025, наданої на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25.04.2025, вбачається, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 01.01.2023 по 05.05.2025 (станом на 15:40) в Базі даних не виявлено (а.с.140).
Відповідно про свідоцтво про шлюб позивачка ОСОБА_1 08.03.2025 зареєструвала шлюб з ОСОБА_20 про що зроблено актовий запис №352. Прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_11 » (а.с.144).
Відповідно до характеристики за місцем роботи у ФОП ОСОБА_21 від 26.05.2025 позивачка ОСОБА_1 , яка працює продавцем продовольчих товарів з 01.01.2025, характеризується позитивно (а.с.150).
Відповідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по зведеному виконавчому провадженню НОМЕР_3, відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 50 102, 94 грн станом на 31.05.2024 (а.с.151-155).
Висновком органу опіки та піклування Вінницької міської ради від 02.06.2025 вих. №01/00/011/34579 визнано доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 170-172). З висновку, зокрема, вбачається, що під час засідання комісії 13.05.2025 батько, ОСОБА_2 , повідомив, що наразі перебуває за межами України. Він зазначив, що частково бере участь у матеріальному забезпеченні дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_22 , а також цікавився успішністю сина через класний чат, з якого його згодом було виключено. На запитання членів комісії щодо місця навчання дітей батько не зміг надати точну відповідь. Крім того, він помилково вказав, що донька ОСОБА_22 навчається у 3 класі, хоча їй лише 6 років. ОСОБА_2 зауважив, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №2062 від 15.08.2019 було визначено порядок його участі у вихованні дітей. Водночас він повідомив, що мати дітей ОСОБА_1 , не дотримувалась зазначеного рішення, проте сам він не звертався до відповідних органів для вирішення цього питання.
Під час засідання комісії 13.05.2025 дитина, ОСОБА_16 , зокрема, повідомив, що понад шість місяців не спілкується з батьком і не бажає відновлювати з ним контакт в майбутньому, оскільки той неодноразово телефонував у стані алкогольного сп'яніння та поводився агресивно стосовно матері. Також ОСОБА_15 зауважив, що не отримував від батька ані подарунків, ані грошових коштів ні до дня народження, ні на кишенькові витрати.
Під час засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 дитина, ОСОБА_4 , розповіла, що має тата на ім'я ОСОБА_23 , якого вона зображає на своїх малюнках, зазначила, що знає про іншого тата ОСОБА_15 , який, за її словами, живе біля моря, проте вона його не пам'ятає, оскільки не бачила вже давно. Дівчинка зауважила, що тато ОСОБА_15 не пропонував їй приїхати до нього, а також не телефонує і не надсилає подарунків.
Судом були оглянуті електронні докази, переписка в месенджері ОСОБА_2 , в якій він повідомляє яким шляхом він виїхав за межі України, а також з якої вбачається направлення йому фотографії ОСОБА_4 (а. с. 84, 85).
Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що підставою позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Ч. 3 цієї статті передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо суд визнав, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
За змістом роз'яснень, викладених у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до
досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З досліджених судом письмових доказів та показань свідків, які суд оцінює в їх сукупності, вбачається, що відповідач, після розірвання шлюбу між сторонами, проживав окремо від дітей, не виконував своїх батьківських обов'язків з їх виховання протягом останніх п'яти років, майже не спілкувався із дітьми. Донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батька не пам'ятає, батьком називає також вітчима. Відповідач не зміг при розгляді питання про позбавлення його батьківських прав органом опіки і піклування надати інформацію про заклади освіти, які відвідують діти; помилково вказав, що донька навчається в 3 класі, що не відповідає фактичним обставинам. Син, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бажає відновлювати спілкування з відповідачем, з яким у нього втрачений зв'язок, пояснює, що у нього склалися родинні та близькі відносини з вітчимом, який фактично замінив йому батька, прізвище якого він хоче носити. Зазначені обставини, на думку суду, свідчать про втрату зв'язку між дітьми та батьком, який не виконував свої батьківські обов'язки.
Відповідач не звертався до компетентних органів чи суду з приводу здійснення перешкод у вихованні дітей позивачкою, після звернення як він стверджує до органу опіки і піклування та винесення виконавчим комітетом Вінницької міської ради рішення №2062 від 15.08.2019, яким було визначено порядок його участі у вихованні дітей. Це рішення відповідачем суду не надане.
Отже, батько фактично самоусунувся (ухилився) від виховання дітей, не піклувався про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, матеріальне забезпечення, що позбавляє відповідача підстав заперечувати проти задоволення позову.
Надані позивачем до суду докази свідчать про злісне ухилення відповідача від виховання дітей, свідоме нехтування ним батьківськими обов'язками, його винну поведінку щодо невиконання батьківських обов'язків.
Суд доходить висновку, що обставини про свідоме ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей є доведеним, тому наявні підстави для позбавлення його батьківських прав, а отже суд погоджується з висновком органу опіки і піклування щодо позбавлення відповідача батьківських прав. На думку суду, таке рішення відповідає вимогам Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини, нормам СК України, а також відповідає інтересам дітей.
При постановленні рішення суд враховує також процесуальну поведінку відповідача, який знав про розгляд справи судом, відзив на позовну заяву до суду не подав, з іншими заявами та клопотаннями до суду не звертався, хоча має електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», а отже мав можливість комунікації з судом, з іншими учасниками справи, навіть перебуваючи за межами України, мав можливість прийняти участь в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку. На думку суду, нереалізація відповідачем наявних у нього можливостей брати участь у розгляді справи свідчить про відсутність бажання зберегти зв'язок з дітьми, а також про те, що справа не має для нього важливого значення. Поведінка відповідача протягом розгляду справи судом по відношенню до виконання його батьківських обов'язків не змінилась, спілкування з дітьми відповідач не відновив, матеріально їх не забезпечував, заборгованість зі сплати аліментів зросла.
За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплата судового збору в сумі 1 211, 20 грн позивачем підтверджується квитанцією № F3T9-ZB41-UFBE від 15.01.2025 ( а. с. 42). Судовий збір має бути покладений на відповідача.
Керуючись статтями 150, 164, 166, 169 Сімейного кодексу України, статтями 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лунегова Олександра Олексійовича, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав - задовільнити в повному обсязі.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211, 20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/
Повний текст рішення складений 25.11.2025.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, місце знаходження за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 50.
Третя особа: Виконавчий комітет Вінницької міської ради, ЄДРПОУ 03084813, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА