Провадження № 33/803/2978/25 Справа № 202/8300/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
24 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_1 , захисника -Прокопенка В.М., потерпілого ОСОБА_2 , переглянувши апеляційну скаргу захисника, на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 жовтня 2025 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст. 124 КУпАП,-
Постановою суду від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Районним судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , 12 серпня 2025 року о 17 годині 00 хвилин у м. Дніпро по вул. Осіння 18/2, керуючи т.з. Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді з автозаправної станції «БРСМ» за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів 16в, не надав переваги в русі автомобілю ЗАЗ-Daewoo Т13110 з д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Осіння зі сторони по вул. Дніпросталівська та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п.10.2. Правил дорожнього руху України, та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить змінити постанову та застосувати до ОСОБА_1 штраф, так як суд І інстанції не взяв наявність помякшуючих обставин, а саме: відсутність потерпілих в ДТП, щире каяття та визнання винуватості ОСОБА_1 , складання розписки про повне відшкодування шкоди, працевлаштування на стратегічному об'єкті, віддаленість від місця проживання та роботи, необхідності права керування для роботи в службі “таксі», а також в родині.
Захисник та ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, а потерпілий ОСОБА_2 не заперечував.
Апеляційний суд, заслухавши пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП підтверджуються дослідженими судом доказами і в апеляційній скарзі не оскаржуються, тому апеляційним судом не перевіряються.
Згідно із ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, суд врахував, що правопорушення вчинено через неуважність.
Такий висновок суду першої інстанції, щодо обраного до правопорушника виду адміністративного стягнення, апеляційний суд уважає необґрунтованим.
Позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.
Так, в матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_1 притягувався раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності, претензії зі збоку потерпілої в матеріалах справи відсутні, під час апеляційного перегляду потерпілий також не заперечував проти зміни стягнення на більш м'яке. Крім цього, ОСОБА_1 працевлаштований де характеризується позитивно, одружений, має малолітню дитину,. Також ОСОБА_1 працює в службі таксі. Дані обставини підтверджуються долученими до апеляційної скарги документами. В матеріалах справи теж відсутні дані які обтяжують покарання.
Крім цього, ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що шкода сплачена за рахунок страхового полісу.
Отже викладені судом І інстанції мотиви при прийняті рішення щодо накладення адміністративного стягнення не в повній мірі є правильними.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд уважає за необхідне пом'якшити, накладене стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначити його в межах санкції, вказаної статті, у виді штрафу.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову районного суду необхідно змінити та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що з врахуванням всіх обставин справи, особи правопорушника, буде відповідати вимогам статті 7 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Прокопенка В.М.- задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький