Провадження № 33/803/2838/25 Справа № 215/5101/25 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
10 листопада 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю захисника Петрушкевича О.В. розглянувши апеляційну скаргу захисника Петрушкевича О.В. на постанову судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 жовтня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-
Згідно постанови 09.06.2025 о 21.10 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Trafic н/з НОМЕР_2 біля будинку №90 по вул. Грузинська в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора або в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з постановою суду захисником Петрушкевичем О.В. в інтересах ОСОБА_1 оскаржив постанову у апеляційному порядку, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції безпідставно визнав достатнім тримісячний строк для підготовки заперечень, не врахувавши відпустку захисника та затримку у наданні матеріалів справи з боку Полку УПП. Це призвело до порушення права на захист та прийняття упередженого рішення. Вказує, що адвокатський запит до Полку патрульної поліції було задоволено лише частково, а тому сторона захисту не мала змоги отримати всі необхідні матеріали для підготовки заперечень. Надані відеозаписи містять невизначеність щодо технічних засобів фіксації, послідовності записів та автентичності походження, зокрема відео, зроблені за допомогою приватного смартфона, не можуть вважатися допустимими доказами. Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував подані клопотання про надання додаткового часу для підготовки заперечень та про виклик свідка, що суперечить вимогам ст. 65 та п. 3 ч. 2 ст. 72 КУпАП України. Внаслідок цього сторона захисту була позбавлена можливості подати докази та свідчення, які могли мати істотне значення для справи. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення наявні невідповідності, зокрема в частині часу події, який не збігається з даними відеозаписів. Крім того, направлення на медичний огляд не було пред'явлено ОСОБА_1 , хоча воно долучене до матеріалів справи, що свідчить про фальсифікацію або неналежність доказів. Вважає, що суд не дослідив усі наявні відеозаписи, обмежившись посиланням лише на один із них. На жодному з відео не зафіксовано момент керування транспортним засобом ОСОБА_1 , що унеможливлює притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Учасники по справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи, до початку судового розгляду не надходило.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторони захисту, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 08.10.2025 о 11.00 год., не з'явився, 07.10.2025 захисник правопорушника адвокат Петрушкевич О.В. надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки та подання заперечень на протокол про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, можливо розглянути справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 та його захисника, оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ. Також з моменту укладення адвокатом Петрушкевичем О.В. з правопорушником ОСОБА_1 договору про надання правничої допомоги від 02.07.2025, минуло більше трьох місяців, що на переконання судді першої інстанції є достатнім часом для підготовки та подання заперечень на протокол про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд не може погодитись з даними висновками суду першої інстанції та зазначає, що виходячи з вимог національного законодавства у разі відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у двох випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи той факт, що до початку розгляду справи про адміністративне правопорушення захисник надав клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки заперечень. Апеляційний суд вважає поспішними висновки суду першої інстанції про можливість розгляду справи за відсутністю сторони захисту. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено 09.06.2025 року, стороною захисту подано обґрунтовану заяву про відкладення розгляду справи для підготовки заперечень. Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення, у даному випадку вважаю, зазначену обставину для відкладення розгляду справи поважною, відсутність у даному випадку намагання затягнути розгляд справи, можливість судом відкладення судового засідання на іншу дату та достатність часу для розгляду справи без порушення вимог ст.38 КУпАП.
З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді, передбачені законом ст.268 КУпАП права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування постанови суду.
За таких обставин постанова районного суду підлягає скасуванню, відповідно до ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції скасовує постанову та приймає нову постанову.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи апеляційної скарги про те що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам, зазначений час у відеозаписах не відповідає зазначеному часу у протоколі про адміністративне правопорушення, а у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є безпідставними та спростовуються наявними доказами по справі.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №356900 від 09.06.2025 щодо ОСОБА_1 , він містить усі необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП, ого оцінка здійсненна судом апеляційної інстанції у сукупності з іншими наявними доказами по справі.
Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та не є розглядом справи відповідно до положень статей 221, 279 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №356900 від 09.06.2025,у протоколі наявні підписи особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Направленням на проходження огляду на встановлення стану сп'яніння до закладу охорони здоров'я, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом працівника поліції та носієм інформації з відеозаписами фактичних обставин по справі.
Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про недопустимість як доказу наявних відеозаписів які містять невизначеність щодо технічних засобів фіксації, послідовності записів та автентичності походження, зокрема відео, зроблені за допомогою приватного смартфона, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Проте стаття 266 КУпАП не визначає поняття технічних засобів відеозапису, як і не визначає цього поняття Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за № 1395 і Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
У той же час з приписів ч. 1 ст. 14-2 КУпАП слідує, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Таким чином, аналізуючи ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, слід дійти висновку, що законодавець надав можливість уповноваженим підрозділам Національної поліції здійснювати фіксування адміністративних правопорушень двома способами та двома типами засобів:
1) в автоматичному режимі за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах);
2) у випадках порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів - за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації.
Відповідно приписами ч. 1 ст. 14-2 КУпАП передбачено вичерпний перелік вимог до технічних засобів, що фіксують правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису), а саме: вони повинні мати функції запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації. Жодних даних про наявність «тайм-коду», як про це зазначає захисник, законом до технічних записів, що фіксують правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису), не висувається.
Щодо доводів апеляційної скарги, що направлення ОСОБА_1 як водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, для проходження медичного огляду, на місці події не було пред'явлено ОСОБА_1 є безпідставними та не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року встановлений порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, з аналізу даної інструкції вбачається, що форма направлення надається водієві у разі направлення його для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, тобто у разі проходження водієм огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або відмови від проходження, форма направлення не видається.
Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння одразу як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, тому апеляційний суд не вбачає порушення поліцейськими порядку виявлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння, а саме закону вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.
Доводи апеляційної скарги, що з відео не зафіксовано момент керування транспортним засобом ОСОБА_1 є безпідставними, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 при встановлених фактичних обставинах справи не викликає сумніву, оскільки спростовуються зафіксованими відомостями на відеозаписах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи сторони захисту оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 матеріали не підтверджують його вину у інкримінованому діянні, а докази є недопустимими, є безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу не підтверджені доказами, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 09.06.2025 о 21.10 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Trafic н/з НОМЕР_2 біля будинку №90 по вул. Грузинська в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора або в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Досліджені судом у сукупності докази підтверджують винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує особу ОСОБА_1 , при цьому не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
З метою виховання особи, запобігання нових проступків, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі положень статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі, встановленому пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника Петрушкевича О.В. задовольнити частково.
Постанову судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 жовтня 2025 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя