Провадження № 33/803/2155/25 Справа № 175/19498/24 Суддя у 1-й інстанції - Ребров С. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Туманова С.Г. на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, 05 листопада 2024 року о 21.05 год. за адресою: Дніпропетровська область с. Сурсько-Литовське по вул.Слободська, 31А водій ОСОБА_1 керував автомобілем Форд, нз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду в медичному закладі, а також на місці за допомогою алкотестера Драгер відмовився. Тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
В апеляційній скарзі адвокат Туманов С.Г. просить скасувати постанову про притягнення та закрити провадження у справі.
Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення був складений на подвір'ї приватного будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , що чітко видно з відеозапису, який є недопустимим доказом.
Також зазначає, що матеріали справи не містять даних про свідків.
Крім цього звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази причини зупинки транспортного засобу, а також доказів його руху, оскільки автомобіль перебуває на подвір'ї.
Про час, дату та місце судового засідання ОСОБА_1 повідомлений належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з'явився.
Від адвоката Туманова С.Г. на адресу апеляційного суду надійшла заява, в якій останній просив провести судове засідання без його участі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративні правопорушення серії ААД № 589124 від 05 листопада 2025 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; рапортом поліцейського УПП в Дніпропетровській області від 05 листопада 2025 року, відповідно до якого, було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , в якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та який відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі; відеозаписом події з нагрудних камер поліцейських.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Крім того, за клопотанням адвоката судом було допитано в якості свідка співробітника поліції, лейтенанта ОСОБА_2 , який безпосередньо приймав участь при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 , однак вказаний свідок, у зв'язку зі значним спливом часу, не зміг пригадати обставин складання протоколу у даній справі.
Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.
При цьому не прийнятними твердження адвоката в апеляційній скарзі стосовно того, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, оскільки він поставив особистий підпис в протоколі про те, що він обізнаний з датою та місцем судового розгляду.
Зокрема, в протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 26 листопада 2024 року в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області. Тобто, ОСОБА_1 достеменно знав, що в провадженні суду перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно нього, а отже і мав можливість своєчасно дізнатись про стадію розгляду справи.
В той же час, вважаю за необхідне також звернути увагу на те, що під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 , маючи представника, не був обмежений в праві на участь в судовому засіданні, однак жодного разу не прибув до суду.
Що стосується зауважень адвоката в тій частині, що протокол про адміністративне правопорушення був складений на подвір'ї приватного будинку, то слід звернути увагу, що сам ОСОБА_1 на відеозаписі не заперечував факт керування транспортним засобом та зазначав, що він нічого не порушував та вмикав сигнал повороту. Тобто, ОСОБА_1 ігноруючи співробітників поліції, продовжив рух та зупинив свій транспортний засіб на своєму подвір'ї. За наведених обставин, цілком логічним є той факт, що протокол був складений на місці зупинки транспортного засобу.
При цьому співробітники поліції чітко повідомляли ОСОБА_1 підставу для зупинки його транспортного засобу, зокрема, у зв'язку з невмиканням сигналу повороту.
Зауваження адвоката на те, що матеріали справи не містять даних про свідків, то в даному випадку вони не є слушними, оскільки фіксація обставин справи здійснювалась за допомогою нагрудних камер поліцейських, а тому підстави для залучення свідків були відсутні.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, усі докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Туманова С.Г. , - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста