Провадження № 22-ц/803/8622/25 Справа № 205/13566/23 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
25 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Красота Тетяна Олександрівна, Гаражний кооператив «Победа», Садівниче товариство «Ізумруд», про визнання права власності на частину нерухомого майна як спільної сумісної власності подружжя,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Фісунов Артьом Леонідович,
на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2025 року, -
13.12.2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Красота Тетяна Олександрівна, Гаражний кооператив «Победа», Садівниче товариство «Ізумруд», про визнання права власності на частину нерухомого майна як спільної сумісної власності подружжя, в якому, з урахування заяв про збільшення позовних вимог та уточнення позовних вимог позивачка просила визнати за нею право власності на частку у спільній сумісній власності майна подружжя, яке залишилось після смерті колишнього чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- на частину в спільній сумісній власності подружжя, а саме гаражу № НОМЕР_1 , площею 24.0 кв.м., який розташований за адресою: м. Дніпро, Гаражний кооператив «Победа» (код ЄДРПОУ 24230325);
- на частину садового будинку АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці № НОМЕР_2 площею 0, 0506 га, який складається з: садового будинку літ.А1-2, основною площею 36, 3кв.м., загальною площею 73, 5 кв.м., тераса а3, ганок а.2, навіс літ.Б-1, навіс літ.В-1, сарай літ.Г-1, навіс літ.Д-1, вбиральня літ.К-1, сарай лі.Л-1, споруди №№ 1-5;
- на частину земельній ділянці № НОМЕР_2 площею 0, 0506 га в садівничому товаристві «Ізумруд» смт Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221455400-01-019-0014 з цільовим призначенням «для ведення садівництва».
20.02.2024 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська справу було передано за підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Красота Тетяна Олександрівна, Гаражний кооператив «Победа», Садівниче товариство «Ізумруд», про визнання права власності на частину нерухомого майна як спільної сумісної власності подружжя задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на частку в спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- на частину гаража № НОМЕР_1 (вісімдесят п'ять), площею 24,0 кв.м., розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, Гаражний кооператив «Победа» (код ЄДРНОУ 24230325);
- на частину садового будинку АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці № НОМЕР_2 площею 0,0506 га, який в цілому складається з: садовий будинок літ.А1-2 основною площею 36,3 кв.м., загальною площею 73,5 кв.м., тераса а3, ганок а2, навіс літ.Б-1, навіс літ.В-1 сарай літ.Г-1, навіс літ.Д-1, сарай літ.Ж-1, вбиральня літ.К-1, сарай літ.Л-1 споруди №№ 1-5;
- на частину земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,0506 га, кадастровий номер 1221455400-01-019-0014 з цільовим призначенням «для ведення садівництва».
14.04.2025 рокувід ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Фісунов Артьом Леонідовичнадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що позивачка була у юридичному шлюбі зі спадкодавцем з 14.12.1974 року по 07.02.1994 року.
Все майно, на частину якого претендувала позивачка суд встановив з пояснень свідків, що є недопустимими доказами, оскільки жодних документів на те, що ці об'єкти будувались власними силами подружжя та їх кошти, не має.
Крім того, позивачка, після розірвання шлюбу пропустила строк позовної давності у три роки.
Від ОСОБА_1 надійшов відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що крім пояснень свідків набуття права власності підтверджено також письмовими доказами, а саме довідкою Гаражного кооперативу «Победа», де вказано, що ОСОБА_4 був членом гаражного кооперативу «Победа» та ним у 1986 році внесений пайовий внесок за гараж № НОМЕР_1 у повному обсязі. Довідкою Садівничого товариства «Ізумруд» підтверджено, що внесений пайовий внесок за садовий будинок АДРЕСА_1 (раніше 11), 1991 року побудови.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т.2 а.с.53-62).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
ОСОБА_1 з 14 грудня 1974 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , актовий запис № 3210, та згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 шлюб між сторонами розірвано, про що 07 лютого 1994 року складено відповідний актовий запис №87.
Відповідач-1 ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ., що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_6 , актовий запис №773, свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_6 серії НОМЕР_7 , актовий запис № 143 від 19.02.1994 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_8 , актовий запис № 1027 від 20.09.1994 року, свідоцтвом про шлюб ОСОБА_8 серії НОМЕР_9 , актовий запис №166 від 17.09.2021 року.
Відповідач-2 ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 17 жовтня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 , актовий запис № 653.(а.с.72).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 , виданим 27 вересня 2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 79 від 15.06.2023 року.
Згідно матеріалів спадкової справи № 71307414, номер у нотаріуса 65/2023, зареєстрованої після смерті ОСОБА_4 , з заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Красоти Т.О. звернулись 27 вересня 2023 року його онука ОСОБА_2 на підставі ст.1266 ЦК України в порядку представлення, яка спадкує ту частину спадщини, яка належала б за законом її матері ОСОБА_9 (дівоче прізвище « ОСОБА_10 »), померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 , якби вона була жива на час відкриття спадщини (ч.1 ст.1266 ЦК України). (а.с.59), ІНФОРМАЦІЯ_6 дружина померлого ОСОБА_3 на підставі ст.1261 ЦК України як спадкоємець першої черги за законом (а.с.69).
Також до приватного нотаріуса звернулась 27 листопада 2023 року колишня дружина померлого ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 з заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя, яке побудовано в період перебування в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти.
27 листопада 2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Красотою Т.О. винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі на її ім'я Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя у зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане майно. Одночасно роз'яснено право вирішення вказаного питання в судовому порядку.
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 08.06.1984 року №331 ОСОБА_11 , який э батьком ОСОБА_4 , прийнято в члена Гаражного кооперативу «Победа», виділено гараж № НОМЕР_1 .
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпрі ради №1521 від 16.12.2005 «Про переоформлення гаража в гаражному кооперативі «Победа» на ОСОБА_4 » гараж № НОМЕР_1 в зв'язку зі смертю ОСОБА_11 було переоформлено на ОСОБА_4 .
Рішенням засідання правління Садового товариства «Автомобіліст» від 02 листопада 1988 року (протокол №13) прийнято в члена Садового товариства «Автомобіліст» ОСОБА_11 , якому виділено участок №11.
05 січня 1995 року ОСОБА_11 подав заяву в Садове товариство «Автомобіліст» про переоформлення садової ділянки № НОМЕР_2 на ОСОБА_4 .
20.02.2000 року Головою Дніпропетровської державної районної адміністрації було винесено розпорядження № 60-Р «Про приєднання земель Садового товариства «Автомобіліст» до Садового товариства «Ізумруд».
Згідно Довідки Гаражного кооперативу «Победа» № 48 від 25.09.2023 (а.с.81) ОСОБА_4 був членом Гаражного кооперативу «Победа» та ним внесено пайовий внесок в повному обсязі в 1986 році за гараж № НОМЕР_1 , 1984 року побудови.
Згідно Технічного паспорту на гараж № НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі «Победа» від 06.10.2023 року (а.с.82) на ділянці № НОМЕР_1 зведено гараж площею 24,0 кв.м.
Згідно Довідки Садівничого товариства «Ізумруд» №54 від 07.12.2024 року (а.с.86) ОСОБА_4 був членом Садівничого товариства «Ізумруд» та ним сплачено пайовий внесок за садовий будинок АДРЕСА_1 (раніше 11), 1991 року побудови.
Згідно Технічного паспорту на садовий будинок № НОМЕР_12 в Садівничому товаристві «Ізумруд» Обухівської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області від 22.11.2023 року (а.с.89-91) двоповерховий будинок з будівлями та спорудами побудований в 1991 році та складається з: садовий будинок літ.А1-2 основною площею 36,3 кв.м. загальною площею 73,5 кв.ми., тераса а3, ганок а2, навіс літ.Б-1, навіс літ.В-1, сарай літ.Г-1,навіс літ.Д-1,сарай літ.Ж-1,вбиральня літ.К-1,сарай літ.Л-1 споруди №№ 1-5.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 за час шлюбу з ОСОБА_1 в 1984 року було побудовано гараж № НОМЕР_1 площею 24,0 кв.м. в Гаражному кооперативі «Победа», у 1991 році було побудовано двоповерховий садовий будинок № НОМЕР_2 в Садовому товаристві «Автомобіліст», землі якого в подальшому було приєднано до Садівничого товариства "Ізумруд", номер садового будинку АДРЕСА_2 , а також повністю виплачено пайові внески за гараж та садовий будинок.
Встановивши зазначені обставини та допитавши свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які підтвердили факт побудови подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_4 гаража в Гаражному кооперативі «Победа» та садового будинку в Садівничому товаристві «Ізумруд» суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Але колегія суддів апеляційного суду погодитись з таким висновком не може з огляду на таке.
Апеляційним судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 08.06.1984 року №331 ОСОБА_11 , який э батьком ОСОБА_4 , прийнято в члена Гаражного кооперативу «Победа», виділено гараж № НОМЕР_1 .
Той факт, що ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною допомагав своєму батьку будувати гараж не свідчить про те, що останній став власником гаражу.
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпрі ради №1521 від 16.12.2005 «Про переоформлення гаража в гаражному кооперативі «Победа» на ОСОБА_4 » гараж № НОМЕР_1 в зв'язку зі смертю ОСОБА_11 було переоформлено на ОСОБА_4 .
Суд першої інстанції послався на Довідку Гаражного кооперативу «Победа» № 48 від 25.09.2023 (а.с.81) ОСОБА_4 був членом Гаражного кооперативу «Победа» та ним внесено пайовий внесок в повному обсязі в 1986 році за гараж № НОМЕР_1 , 1984 року побудови, але апеляційний суд не може прийняти цю довідку як доказ, оскільки ОСОБА_4 став членом кооперативу «Победа» лише з 16.12.2005 року, а до цього часу членом цього кооперативу, відповідно власником гаражу № НОМЕР_1 був його батько ОСОБА_11 .
Тож саме з 16.12.2005 року ОСОБА_11 можливо вважати власником гаража, а оскільки він став власником у 2005 році, то його колишня дружина (позивачка по справі), з якою він розлучився у 1994 році не може вважати цей гараж, як спільне сумісне майно подружжя.
Щодо будинку та земельної ділянки в Садівничому товаристві «Ізумруд».
Рішенням засідання правління Садового товариства «Автомобіліст» від 02 листопада 1988 року (протокол №13) прийнято в члена Садового товариства «Автомобіліст» ОСОБА_11 , якому виділено участок №11.
05 січня 1995 року ОСОБА_11 подав заяву в Садове товариство «Автомобіліст» про переоформлення садової ділянки № НОМЕР_2 на ОСОБА_4 .
20.02.2000 року Головою Дніпропетровської державної районної адміністрації було винесено розпорядження № 60-Р «Про приєднання земель Садового товариства «Автомобіліст» до Садового товариства «Ізумруд».
Суд першої інстанції як на доказ будівництва будинку послався на копію Довідки Садівничого товариства «Ізумруд» №54 від 07.12.2024 року (а.с.86), де зазначено ОСОБА_4 був членом Садівничого товариства «Ізумруд» та ним сплачено пайовий внесок за садовий будинок АДРЕСА_1 (раніше 11), 1991 року побудови, але апеляційний суд не може прийняти зазначену довідку як доказ оскільки по справі встановлено, що ОСОБА_4 став членом садового товариства лише 05.01.1995 року, після того, як з членів садового товариства вибув його батько ОСОБА_11 .
А враховуючи той факт, що з 07.02.1994 року він вже не перебував у шлюбі з позивачкою, то майно, яке він отримав після 07.02.1994 року не може вважатися сумісним майном подружжя.
Той факт, що померлий ОСОБА_4 допомагав батьку будувати садовий будинок, знаходячи у шлюбі з позивачкою не впливає на юридичну визначеність права власності на цей будинок.
Теж саме стосується й земельної ділянки, яку ОСОБА_4 отримав у власність на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 971-р від 02.12.2005 року (т.1 а.с.92).
Тож допитані в суді першої інстанції свідки, які підтвердили факт того, що ОСОБА_4 будував і гараж і садовий будинок не свідчать про те, хто був юридичним власником цього майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Але з наведених доказів вбачається, що гараж, садовий будинок та земельну ділянку померлий ОСОБА_4 отримав у власність після 07.02.1994 року, а тому це майно не є набутим у шлюбі з позивачкою.
При таким обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Фісунов Артьом Леонідович задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2025 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Красота Тетяна Олександрівна, Гаражний кооператив «Победа», Садівниче товариство «Ізумруд», про визнання права власності на частину нерухомого майна як спільної сумісної власності подружжя залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_13 ) судовий збір за апеляційний розгляд справи у розмірі 1215 (одна тисяча двісті п'ятнадцять) гривень 64 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 25.11.2025 року.
Судді: