Провадження № 22-ц/803/8434/25 Справа № 204/2510/25 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
25 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
- за апеляційною скаргою Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»,
на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10 червня 2025 року,-
10.03.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 375058,80 грн та судових витрат у справі.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10 червня 2025 року у задоволенні позовної заяви Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено повністю.
07.07.2025 року від Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10 червня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що виписка по рахунку є доказом користування кредитними коштами. У вказаній виписці відображено всі операції із погашення заборгованості, а також зняття грошових коштів, розмір нарахованих відсотків та штрафних санкцій за порушення зобов'язання. Із виписки також слідує, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково погашав заборгованість. Дії з користування кредитними коштами та погашення заборгованості свідчать про визнання заборгованості по кредиту та згоду з умовами кредитування.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.53-54).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
У заяві від 29 липня 2019 року відповідач зазначив, що він погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг.
Також до позовної заяви долучено витяг з умов та правил надання банківських послуг, на якому відсутній підпис сторін договору, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 22 жовтня 2021 року та паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача станом на 16 лютого 2025 року становить 375058,80 грн, яка складається з:
- заборгованість за поточним тілом кредиту - 0,00 грн;
- заборгованість за простроченим тілом кредиту - 308685,57 грн;
- заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн;
- заборгованість за простроченими відсотками - 66373,23 грн.
Позивачем ініційовано спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, який оформлений у вигляді анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 29 липня 2019 року.
На підтвердження заявлених вимог позивач надав до суду копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку від 29 липня 2019 року, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 22 жовтня 2021 року, паспорт споживчого кредиту, витяг із Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, виписку за рахунком відповідача та довідки про видані картки «MasterCard World Black Edition», «Visa Signature», «MasterCard World Elite» і зміну кредитного ліміту.
Однак анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 29 липня 2019 року, яка підписана сторонами, не містить відомостей щодо розміру кредитного ліміту. Додана до позовної заяви підписана сторонами копія паспорту споживчого кредиту не містить відомостей про встановлений кредитний ліміт 308685,57 грн, які позивач просить стягнути як заборгованість за простроченим тілом кредиту. У наявній в матеріалах справи анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання послуг від 29 липня 2019 року процентна ставка також не зазначена. Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами за невиконання кредитного договору.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" у період - з часу виникнення спірних правовідносин (29 липня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (10 березня 2025 року), тобто банк міг додати до позовної заяви витяг з умов та правил надання банківських послуг в цьому банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Крім того, суд звертає увагу, що інформація зазначена в паспорті споживчого кредиту від 22 жовтня 2021 року, відповідно до його умов, зберігає чинність та є актуальною лише до 06 листопада 2021 року.
Заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 22 жовтня 2021 року також не може бути підставою для стягнення коштів за невиконання кредитного договору, оскільки така заява підписана відповідачем 22 жовтня 2021 року, тобто більше ніж через 2 роки після підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 29 липня 2019 року, за якою позивач просить стягнути заборгованість з відповідача.
Крім того, банком не надано жодних доказів, з яких можливо було б встановити чим передбачено нарахування вказаних видів заборгованості, а саме - прострочене тіло кредиту - за відсутності заборгованості та поточним тілом кредиту, та прострочені відсотки - за відсутністю заборгованості за нарахованими відсотками
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк", відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк" та заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 22 жовтня 2021 року із зазначених вище підстав не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може з огляду на таке.
Доводи апеляційної скарги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 308685,57 грн. підтверджуються випискою по рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом та з якої вбачається користування кредитними коштами, розмір яких підтверджено відповідним розрахунком.
Разом з тим, щодо процентів за користування кредитом, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у їх стягненні, оскільки відповідачем не підписані умови щодо їх нарахування.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10 червня 2025 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Позовні вимоги Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором б/н від 29.07.2019 року, яка станом на 16.02.2025 року становить 308 685 (триста вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 57 коп.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10 червня 2025 року в решті позовних вимог залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлено 25.11.2025 року.
Судді: