Провадження № 11-кп/803/2778/25 Справа № 933/253/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:
судді доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції апеляційну апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 11.06.2025р., яким обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Олександрівка Олександрівського району Донецької області, який зареєстрований та фактично мешкає в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років дев'ять місяців
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_7
Оскаржуваним вироком обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Вирок оскаржено прокурором, яка в апеляційній скарзі не заперечуючи фактичних обставин справи, доведеності винуватості обвинуваченого, кваліфікації його дій, не погодилася із призначеним обвинуваченому покаранням через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність:
- вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає скасуванню на підставі ст.ст.409,413 КПК України;
-зазначає, що відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України, якщо після ухвалення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненному ним до ухвалення попереднього вироку, суд призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання за правилами передбаченими в частинах 1-3статті, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань та в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком;
-вказує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України за вироком, що оскаржується, обвинувачений вчинив 05.03.2025р, тобто до ухвалення Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська вироку від 18.03.2025р., яким обвинуваченого засуджено за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням положень ч.4ст.70КК України до позбавлення волі строком на три роки вісім місяців, однак суд залишив поза увагою попередній вирок, що ппризвело до неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність;
-зазначає, що суд призначивши вироком від 11.06.2025р. покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі строком на п'ять років дев'ять місяців без урахування положень ч.4ст.70 КК України, не застосував закон, який підлягає застосуванню;
-вказує, що при перегляді вироку відовідно до ч.3 ст.404 КПК України доцільно дослідити довідку про судимості обвинуваченого та вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2025р.
- прохає оскаржуваний вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відовідальність та ухвалити в цій частині новий вирок, яким обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України засудити до позбавлення волі строком на п'ять років дев'ять місяців та на підставі ч.4ст70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2025р. більш суворим, призначеним за даним вироком, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років дев'ять місяців позбавлення волі. В строк відбуття покарання зарахувати повністю відбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2025р. у виді позбавлення волі строком три роки вісім місяців.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та прохав її задовольнити, позицію захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, прохав вирок суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора за таких підстав.
Оскаржуваним вироком обвинуваченого визнано винуватим у тому, що він 05.03.2025р. близько 01 год. 30 хв., маючи протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , підійшов до вікна квартири АДРЕСА_3 на першому поверсі вказаного будинку, яка належить ОСОБА_10 та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви та мету наживи, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, який введено на всій території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_11 від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ХІ та який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз з 05 год. 30 хв. 08.02.2025р. строком на 90 діб відповідно до Закону України "Про затверджений Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.01.2025 № 4220-ІХ, за допомогою шматка цегли, який він знайшов біля будинку, розбив склопакет, після чого проник до приміщення квартири та викрав звідти майно, а саме:
- сабвуфер «ЕLІТE HT - М 555» в корпусі чорного кольору, вартістю 3855 гривень 00 копійок;
- колонку «ЕLІТE HT - М 555»» в корпусі чорного кольору, вартістю 2833 гривень 00 копійок;
- фотоапарат «Niкоn сооlріх LІ20» в корпусі чорного кольору, вартістю 1120 гривень 00 копійок;
- часи ручні механічні «ВLСК» з ремінцем з шкірозамінника, вартістю 723 гривні 00 копійок;
- іграшку «Спінер» (фіолетового кольору), вартістю 50 гривень 00 копійок;
- жіночу прикрасу (біжутерія) «Бант» з камінцями білого кольору, вартістю 119 гривень 00 копійок;
- компас в корпусі чорного кольору, вартістю 119 гривень 00 копійок;
- два пластикових флакона з прозорою рідиною з характерним запахом парфумерії, вартістю 297 гривень 00 копійок;
- медичний термометр в прозорому пластиковому чохлі, вартістю 77 гривень 00 копійок;
- запальничку ручну «LED FOX» помаранчевого кольору, вартістю 90 гривень 00 копійок;
- гаманець тканевий кустарного виробництва помаранчевого кольору, вартістю 99 гривень 00 копійок;
- викрутку-індикатор прозору, вартістю 59 гривень 00 копійок;
- провідні навушники «LENOVO», вартістю 221 гривня 00 копійок;
- провідні навушники «СХ 400», вартістю 179 гривень 00 копійок;
- зарядний пристрій «NOКІА», вартістю 281 гривня 00 копійок;
- жіночу прикрасу (біжутерія) «Буси», вартістю 170 гривень 00 копійок;
- пластиковий жетон Київського метрополітену зеленого кольору, вартістю 15 гривень 00 копійок;
- жіночу прикрасу (біжутерія) «Сережки» у кількості 2-х штук, вартістю 153 гривні 00 копійок;
- жіночу прикрасу (біжутерія) «Перстень», вартістю 119 гривень 00 копійок;
- ігрові кубики у кількості 2-х штук, вартістю 41 гривня 00 копійок;
- шматок ланцюжка (біжутерія) довжиною 130 см, вартістю 238 гривень 00 копійок;
- камінці з матеріалу різного кольору у кількості 50 штук, вартістю 99 гривень 00 копійок;
- жіночу прикрасу (біжутерія) «Хрестик», вартістю 136 гривень 00 копійок;
- жіночу прикрасу (біжутерія) у вигляді кулькоподібного ланцюжка, вартістю 187 гривень 00 копійок;
- жіночу прикрасу (біжутерія) «Сережка-гвіздок» 1 штука, вартістю 55 гривень 00 копійок;
- металеві монети різних країн та банківських установ у кількості 26 штук, вартістю 782 гривні 00 копійок;
- флеш носії «mіcro sd» у кількості 7 штук з об'ємом пам'яті (1 шт - 8 GВ; 1 шт - 1 GВ; 2 шт - 4 GВ; 3 шт- 2 GВ), вартістю 1403 гривні 00 копійок.
В подальшому обвинувачений покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 13279 гривень 00 копійок.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Вирок оскаржений прокурором в частині призначення обвинуваченому покарання, фактичні обставини справи, кваліфікація вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, доведеність його винуватості в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому вирок відповідно до вимог ст. 404 КПК України переглядається в межах апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів вважає такими, що знайшли підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду оскаржуваного вироку.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після ухвалення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу .
Судом апеляційної встановлено, що до ухвалення оскаржуваного вироку обвинувачений був засуджений вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2025р. за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років восьми місяців позбавлення волі.
Події кримінальних правопорушень за ч. 4 ст.185 КК України за оскаржуваним вироком мали місце з 05.03.2025р., тобто до ухвалення вказаного вище попереднього вироку, а тому покарання має бути призначено обвинуваченому із застосуванням ч.4 ст.70 КК України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції при призначенні покарання за новим вироком, мав керуватись полоеннями ч.1,7 ст.70 КК України та роз'ясненнями п. 23 Постанови ПВСУ № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно із якими принцип повного або часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі злочини, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видом покарань. При частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини, та всупереч закону про кримінальну відповідальність не застосував закон, який підлягає застосуванню, тим самим неправильно застосував ЗУ про кримінальну відповідальність, що є підставою для зміни оскаржуваного вироку в частині призначеного покарання.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про скасування оскаржуваного вироку в частині призначеного покарання та ухвалення в цій частині нового вироку, то, на думку суду апеляційної інстанції, вони не підлягають задоволенню за таких відстав.
Так, у ч. 1 ст. 420 КПК України містять вичерпний перелік випадків, за яких суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок, а саме у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Враховуючи вимоги ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про скасування вироку, оскільки прокурор в апеляційній скарзі не прохав застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення, збільшити обсяг обвинувачення, застосувати до обвинуваченого більш тяжке покарання, щодо обвинуваченого не було ухвалено виправдувальний вирок, та його не було звільнено від відбування покарання, які б прокурор прохав скасувати, тобто в поданій апеляційній скарзі не наведено підстав для скасування оскаржуваного вироку та ухвалення судом апеляційної інстанції нового вироку щодо обвинуваченого, а суд апеляційної інстанції не вбачає у даному випадку підстав для скасування вироку в частині призначення покарання і ухвалення в цій частині нового вироку, тому вирок підлягає зміні в частині призначення обвинуваченому покарання.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 11.06.2025р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років дев'ять місяців задовольнити частково.
Вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 11.06.2025р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років дев'ять місяців змінити в частині призначеного покарання.
Вважати обвинуваченого ОСОБА_7 засудженим за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років дев'ять місяців позбавлення волі та на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2025р. більш суворим, призначеним за даним вироком, вважати засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років дев'ять місяців позбавлення волі.
В строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 зарахувати повністю відбуте ним покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2025р. у виді трьох років восьми місяців позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді